Для розуміння поведінки споживача в ринковому середовищі необхідне знання закономірностей самого процесу споживання.
Одним з положень, на якому базується теорія «споживчої поведінки», є раціональна поведінка покупців, тобто такі їх дії, коли купують певний набір товарів чи послуг за умови, що ці набори принесуть їм найбільше задоволення порівняно з іншими наборами за певних обмежень на дохід і ціни. При фіксованому особистому бюджеті й незмінних поточних цінах на товари споживач керується правилом здорового глузду: при граничній корисності будь-якого товару він намагається максимізувати сумарний споживчий ефект від усіх зроблених покупок. Правило максимізації споживчого ефекту досягається за умови, коли рівна гранична корисність товару відповідає рівновеликій одиниці грошових витрат. У разі, коли певні товари мають порівняно велику граничну корисність на одиницю грошових витрат, споживач збільшуватиме їх закупівлю, намагаючись за рахунок таких дій максимізувати сумарний споживчий ефект. Водночас зменшуватиметься купівля товарів з нижчою граничною корисністю на таку саму одиницю грошових витрат.
«Інструментом» для аналізу споживчої поведінки є криві байдужості.
Характеристика кривої байдужості відображає особливості поведінки споживача, який вирішує проблему альтернативного вибору.
Крива байдужості–цемодель бажаного – це лінія, яка містить набори двох благ однакової корисності (рис.1.). Міра задоволення потреби однакова.
Особливості кривих байдужості:
- монотонно спадна лінія (йде зверху – вниз зліва – направо);
- криві байдужості ніколи не перетинаються: це означає, що через певну точку координатної площини можна провести лише одну криву байдужості;
- на координатній площині існує карта (“сімейство”) кривих байдужості;
- при збільшенні кількості одного блага, обов’язково зменшується кількість іншого блага. Це означає, що крива байдужості випукла в сторону початку координат;
- чим далі від початку координат знаходиться крива байдужості, тим більшу корисність вона відображає.
Рис. 1. Крива байдужості
В кожній точці кривої байдужості існує гранична норма заміни одного блага іншим.