МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Маржиналізм і теорія споживацької поведінкиРис.2.Бюджетна лінія і рівновага споживача Бюджетна лініявідображає модель можливого (рис.2.) . Це крива, кожна точка якої відображає набори товарів, які може придбати покупець за свій бюджет (доход) за певними цінами. Бюджетна лінія – це пряма, яка дотикається до осей координат. Рівняння бюджетної лінії: I = pх*x + pу*у , де І – бюджет; Рх, Ру – відповідно ціна блага х та у; х, у – кількість блага х та у. Властивості бюджетної лінії: * вона є межею між можливим і неможливим; * має від’ємний нахил. Збільшення бюджету споживача зміщує бюджетну лінію паралельно вправо і вверх, а зменшення – паралельно вліво й вниз ( рис.3.) Рис. 3.Зміщення бюджетної лінії внаслідок зміни доходу
Зміни в цінах товарів змінюють нахил бюджетної лінії (рис.4.)
Рис. 4.Зміщення бюджетної лінії внаслідок зміни ціни на благо Х В даному випадку зменшилась ціна товару Х. Під рівновагою споживача розуміють ситуацію, коли бажання співпадає з можливістю, коли бюджетна лінія дотикається до найвіддаленішої кривої байдужості. Набір максимальної корисності для споживача відображає точка А (рис.5.) Рис. 5.Рівновага споживача
Теорія поведінки споживача припускає, що люди максимізують корисність із заданих переваг (уподобань), доходів і ринкових цін товарів. Поведінка споживача розглядається з позиції граничної корисності і кривих байдужості. Криві і карти байдужості використовуються для відображення множини наборів продуктів, які мають однакову корисність для споживача. Рівноважний набір товарів – це такий набір, який дає змогу досягти максимальної корисності за заданого бюджету і цін товарів та послуг, що споживаються. З 70 – років ХІХ століття дістали широкий розвиток теорії вартості, які робили наголос на потребі. Це так звані теорії граничної корисності ( теорії маржиналізму ), які були обґрунтовані представниками австрійської школи К.Менгером, Ф.Візером, Е.Бем-Баверком, а також економістами –математиками У.Джевонсом ( Англія ), І.Вальрасом (Швейцарія). При деякій відмінності у підходах засновників даної теорії і при її використанні наступними течіями і школами економічної думки в її трактуванні мали місце ряд загальних рис. Зокрема це стосується попиту, пропозиції і ринкової ціни. В процесі ринкової взаємодії попиту і пропозиції, яка визначає рівень ринкових цін, вирішальне значення надається попиту. Вартість в даній теорії розглядається як суб’єктивна категорія, результат оцінки індивідуумом споживчих благ залежно від інтенсивності потреб і рідкісності блага. Субєктивна оцінка, якій відводилася вирішальна роль у формуванні попиту і ціноутворенні, визначається у вигляді граничної корисності, тобто корисності останньої одиниці товару, яка задовольняє дану потребу. Особливий внесок в розвиток теорії поведінки споживача зробили представники австрійської школи. Австрійці повернули теорію у бік вивчення інтересів і мотивів дій споживачів. Тим самим вони сприяли створенню теорії споживацької поведінки, формуванню галузі звань, яка отримала назву економічної психології. Чимало класиків проблемами особистого споживання практично не цікавилося, не включало їх у предмет політичної економії. Вони вважали, що звички і пристрасті споживачів непередбачувані. Менгер , на відміну від них, твердив, що людина зі своїми потребами і своєю владою над засобами задоволення останніх — висхідний і кінцевий пункт усякого людського господарювання. Граничні величини — один із відправних параметрів сучасної теорії ціни, аналізу взаємозв'язку між попитом і пропозицією. Зрівноважувальна функція ціни складається із взаємодії кінцевих величин. Аналіз конкуренції, ринкових ефектів і парадоксів опирається на вивчення потреб людини і законів їх задоволення. Основна ідея теорії граничної корисності — дослідження граничних економічних величин як взаємопов'язаних явищ економічної системи в масштабі фірми, галузі , а також і всього народного господарства .У даному контексті теорія граничної корисності включає в себе і неокласичну, і кейнсіанську економічні концепції, а економічна наука вперше стала галуззю знання, яка вивчає взаємозв'язки між визначеною метою і наявними обмеженими засобами, які мають альтернативні можливості використання. Появу теорії граничної корисності в економічній науці називають “ маржинальною революцією . Вона грунтується на принципово нових методах економічного аналізу, що дозволяє застосовувати граничні величини для характеристики змін у явищах, які відбуваються. У цьому її відмінність від класичної політекономії, автори якої користувались лише характеристикою суті економічних явищ (категорій), виражених у середній або сумарній величині. Так, наприклад, у класичній концепції в основі визначення ціни лежить витратний принцип, який пов'язує її величину з витратами праці . Згідно з концепцією маржиналістів, формування ціни (через теорію граничної корисності) пов'язується із споживанням продукту, тобто з урахуванням того, наскільки зміниться потреба в продукті , який оцінюється, якщо споживається додаткова одиниця цього блага. Ще одна "революційна" особливість даної теорії полягає в тому, що класики поділяли економічні явища тенденційно, вважаючи зокрема сферу виробництва первинною щодо сфери обігу, а вартість - вихідною категорією всього економічного аналізу, а маржиналісти економіку розглядають як систему взаємозалежних господарюючих суб'єктів, які розпоряджаються господарськими благами, фінансовими і трудовими ресурсами. Саме тому, завдяки теорії граничної корисності , проблема рівноваги і стабільного розвитку економіки стала предметом аналізу результатів її взаємодії з навколишнім середовищем. Читайте також:
|
||||||||
|