Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Становлення різних форм власності. Роздержавлення й приватизація

Ринкового господарства

Формування економічних передумов переходу до соціального

1.Становлення різних форм власності. Роздержавлення і приватизація

2.Становлення і розвиток підприємництва

3.Формування сучасних ринкових відносин і ринкової інфраструктури

4.Земельна реформа

5. Особливості ринкової трансформації економіки України

 

Становлення різних форм власності знаходить прояв у роздержавленні та приватизації. Роздержавлення - це процес перетворення державної власності в інші форми, тобто так зване розпорошення власності.

Роздержавлення в широкому розумінні слова означає ліквідацію монополії держави. Перетворення її із засобу придушення недержавних форм розвитку економіки, соціально-політичної та духовної сфери в засіб служіння народу й підтримки демократії. Приватизація – є елемент, складова, окремий етап роздержавлення, який означає передачу власності з державного сектора в приватний (юридичним та фізичним особам, тобто перетворення державної власності в приватну).

На думку окремих авторів, роздержавлення розв’язує більш глибокі завдання, ніж лише заміну однієї форми власності іншою: подолання соціально-економічної монополії держави, забезпечення альтернативності трудових відносин замість безальтернативного державного найма; перехід до багатоканального формування механізму економічного регулювання; утворення соціальних гарантій і соціального захисту трудящих. Воно обов'язково передбачає утворення багатоукладної економіки, в якій співіснують різні форми власності: не лише індивідуальна приватна, а й державна, колективна, асоціативна, корпоративна та інші.

Тому зводити роздержавлення до поголовної приватизації (індивідуалізації власності) не вірно й згубно.

Роздержавлення власності - головна мета економічної політики перехідного періоду, оскільки воно:

* - забезпечує рівність усіх форм власності;

* - створює необхідні передумови для розвитку ринкових відносин;

* - через персоніфікацію власності посилює трудову й підприємницьку мотивацію зростання ефективності виробництва.

У той же час повна ліквідація державної власності на засоби виробництва, в тому числі на землю й передача її у приватні руки може породити негативні тенденції: неможливість або послаблення державного регулювання економіки й створення приватних монополій тощо.

Світовий досвід роздержавлення й приватизації (процес приватизації, зокрема, розпочався на початку 1980-х років у деяких економічно розвинутих країнах - Великобританії в 1979 р., Франції - 1986 р., в Італії - наприкінці 80-х років) свідчить, що: по-перше, невисока ефективність підприємств державного сектора зумовлена недержавною формою власності - тобто конкуренцією, а державні підприємства не завжди її витримують, коли втрачають можливість фінансування з бюджету; по-друге, роздержавлення і приватизація в усіх країнах через деякий час замінюється націоналізацією й реприватизацією; по-третє, державний сектор є тією матеріально-економічною основою, яка дає можливість державі здійснювати регулюючий вплив на економіку, послаблюючи соціальну напругу в суспільстві і забезпечувати доступ населення до суспільних благ; по-четверте, без державної економіки не забезпечити достатньої обороноздатності країни.

Основними цілями приватизації у постсоціалістичних країнах є:

* - демонтаж командно-адміністративної системи та заміна її ринковою економікою;

* - структурна перебудова національної економіки;

* - стабілізація і поступове підвищення ефективності національної економіки;

* - формування національної системи ділових підприємств, які вміють працювати в умовах ринку тощо.

Роздержавлення й приватизація відбувається у таких формах: перетворення державного підприємства в акціонерне чи інше господарське товариство; викуп майна державного підприємства, зданого в оренду орендним підприємствам або іншим орендарям; викуп майна державного підприємства членами трудового колективу; продаж державного підприємства за конкурсом або на аукціоні юридичним особам та громадянам.

Головна ідея масової приватизації у Східній Європі та Україні полягала у безплатному розподілі акцій великих підприємств із допомогою так званих приватизаційних сертифікатів (ваучерів). Окрім приватизації шляхом сертифікатних аукціонів використовується і грошова приватизація. Приватизація землі, а також майна колективних сільськогосподарських підприємств (колгоспів) здійснюється, зокрема в Україні, у формі паювання землі й майна, передачі останніх в оренду і на цій основі створення нових сільськогосподарських формувань приватно-орендного типу.

Внаслідок роздержавлення й приватизації формуються різні форми власності, передбачені законом України "Про власність": приватна власність громадян (особиста власність, власність трудового колективу, власність селянського й особисто підсобного господарства); колективна власність (власність орендного підприємства, власність кооперативу, власність акціонерного товариства, власність господарських асоціацій - об'єднань, власність громадських організацій, власність релігійних організацій); державна власність (загальнодержавна власність, комунальна власність, власність державних підприємств); власність спільних підприємств, іноземних громадян, організацій і держав.

 


Читайте також:

  1. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
  2. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
  3. А/. Право власності.
  4. Арифметичні операції в різних системах числення
  5. Б/. Право приватної власності.
  6. Банківська система в ринковій економіці є звичайно дворівневою і включає центральний банк (емісійний) і комерційні (депозитні) банки різних видів.
  7. В однакових об'ємах різних газів за однакових умов (температура і тиск) міститься однакова кількість молекул.
  8. В умовах різних облікових систем
  9. Вал має 5 опорних шийок, зовнішні діаметри яких послідовно збільшуються для полегшення встановлення вала в головку.
  10. Валютний курс. Режими встановлення валютних курсів
  11. Вибори, їх класифікація та особливості при різних політичних режимах.
  12. Вибори, їх класифікація та особливості при різних політичних режимах.




Переглядів: 668

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Соціально-економічна стратегія перехідних процесів в Україні | Становлення й розвиток підприємництва

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.