Критерії ефективності процесу технологізації соціальної роботи.

Визначення соціальних технологій в соціальній роботі.

Лекція № 2. Специфіка технологій соціальної роботи(2 години).

Виділяючи соціальні технології в соціальній роботі як науці, необхідно враховувати, що вона являє собою таку сфери людської діяльності, функція якої - вироблення і теоретична систематизація об'єктивних знань про певної дійсності - соціальної роботи (а при розумінні соціальної роботи в широкому сенсі - соціальних відносинах, соціальній сфері). Однією з найважливіших завдань як науки є аналіз існуючих форм і методів соціальної роботи, розробка оптимальних методів і технологій вирішення різних соціальних та інших проблем стосовно до різних осіб, верствам і групам населення.

Коли мова йде про соціальну роботу як навчальної дисципліни (циклі навчальних дисциплін), сутністю соціальних технологій є цілісне уявлення про зміст соціальної роботи, її основних напрямках, інструментарії, методи та організації, тобто ці технології мають в основному учбовий, інформаційний характер.

У цьому зв'язку важливо розрізняти загальне й особливе в технологіях освіти в області соціальної роботи, що пов’язано з системою навчання: отримання середньої спеціальної та вищої освіти (з урахуванням ступенів вищої освіти, неповної вищої освіти, бакалаврату, спеціальної освіти, магістратури), аспірантура і докторантура, система підвищення кваліфікації та самоосвіти.

Розглядаючи соціальну роботу як особливий вид діяльності, сутність соціальних технологій можна інтерпретувати в першу чергу як сукупність прийомів, методів і дій державних, громадських та приватних організацій, фахівців і активістів, спрямованих на надання допомоги людям, підтримки, захисту, особливо так званих вразливим верствам і групам населення. Саме в соціальній роботі як діяльності в концентрованому вигляді соціальні технології постають як узагальнення накопичених і систематизованих теоретичних знань, досвіду, навичок і практики роботи суб’єктів соціальної діяльності.

Такий загальний підхід дозволяє, на наш погляд, зробити наступний крок на шляху конкретизації технологій, застосовуваних у соціальній роботі (маються на увазі фактично всі три згаданих аспекту соціальної роботи, в яких технології виступають переважно у формі знань - наука, - знань і умінь - навчання, - знань, умінь, досвіду, практики - діяльність).

В умовах динамічних соціальних змін у світовій практиці все більше утверджується інноваційний метод освоєння соціального простору - його технологізація. Соціальна технологізація - це процес оптимізації соціуму, переборення його розбалансованості, активний вплив на розвиток соціальних систем шляхом використання соціальних технологій.

Однією з корінних причин розбалансованості світу, яка приховує в собі зростання різного роду вибухів і катастроф, є суперечність між особою та суспільством. Від вирішення цієї кардинальної проблеми багато в чому залежать темпи соціального прогресу, його ціннісні орієнтири і духовні принципи. Посилення цієї суперечності веде до деградації особистості, до посилення апатії і відчаю людини, до утвердження несправжніх духовних цінностей, що, як результат, породжує антисоціальну поведінку, зростання агресивності, виникнення військових конфліктів, міжнаціональної ворожнечі, тероризму і т.ін. Соціальні технології виступають як наукомісткий ресурс, використання якого дозволяє не лише вивчити і передбачувати різноманітні соціальні зміни, й активно впливати на практичне життя, отримувати ефективний прогнозований соціальний результат.

Необхідність технологізації в соціальній сфері зумовлена також тим, що проникнення егалітарних, договірних начал у всі аспекти громадянських взаємовідносин, гуманізація свідомості і діяльності зробили актуальним питання про перегляд всіх зв'язків між людьми з раціональної точки зору, про їх переорганізацію на ґрунті ефективності, прагматизму, мінімізації витрат. Процес технологізації розвивається уже давно, достатньо розроблені і досить ефективні політичні технології, технології розробки форм і змісту засобів масової комунікації, освітні технології та ін. Специфіка технологічного підходу до соціальної сфери полягає в тому, що перетворенню піддається суспільство в цілому, окремі його верстви і групи, стосунки між людьми чи їх думки й почуття. Це вказує на складність технологій соціальної роботи, бо ж у соціальні процеси залучено багато індивідів, наділених розумом і волею. Причини і наслідки соціальних процесів пов'язані між собою відносинами вірогідності. Більше того, соціальні технології - це, напевно, єдиний тип технологічного процесу, який заснований на відносинах не об'єкта і суб'єкта, а значною мірою на відносинах "суб'єкт-суб'єкт". Без підтримки учасників соціального процесу, без згоди індивіда, сім'ї, групи, яким надається професійна допомога, не можна перетворити ті обставини, які стали причиною застосування соціальних технологій.

Технологізація є основою для концептуального й проектувального освоєння різноманітних галузей і аспектів соціальної діяльності. Вона дозволяє:

· аналізувати і систематизувати на науковій основі практичний досвід і його використання;

· комплексно вирішувати соціальні проблеми;

· знижувати вплив несприятливих обставин;

· оптимально використовувати ресурси, що є в наявності;

· створювати сприятливі умови для розвитку людини.

Значення соціальної технологізації полягає насамперед у тому, що вона робить людську діяльність більш раціональною, включаючи в неї лише ті процеси і операції, які необхідні для вирішення поставленої мети.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація соціальних технологій	\|	Комунікативна техніка - основа професійної діяльності соціального працівника.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.06 сек.