Гвинтові вибійні двигуни

Рисунок 4.1 – Схема односекційного турбобура

Турбіна турбобура багатоступенева, осьова. Кожна ступінь складається із статора, закріпленого в корпусі, і ротора, закріпленого на валі. На нижній кінець вала при бурінні нагвинчується долото, а зверху над турбобуром установлюють колону бурильних труб.

Промивальна рідина, яка протікає через турбобур до долота, спочатку омиває п’яту, що служить радіально-упорним підшипником турбобура. При цьому промивальна рідина змащує і охолоджує деталі п’яти, потім поступає в турбіну, направляється всередину вала і дальше до долота у вибій свердловини. Крім п’яти в турбобурі є декілька радіальних підшипників, причому нижній, називається ніпелем, виконує також роль сальника, направляючи рідину всередину вала.

Секційні турбобури типу ТС складаються з двох і більше секцій, які з’єднані між собою послідовно з допомогою конічних муфт.

Шпиндельні турбобури дозволяють покращити енергетичні характеристики турбобура, оскільки в них осьова опора винесена в окрему нижню секцію-шпиндель.

Високомоментні турбобури дозволяють за рахунок профілю лопаток одержати більший крутний момент при зменшенні швидкості обертання.

Колонкові турбобури. дозволяють відбирати керн і відрізняються від односекційних тим, що в них вал, до якого через перевідник приєднується бурильна головка є пустотілий. Всередині пустотілого вала розміщується зйомник керноприймач.

Редукторні турбобури типу ТР забезпечують передачу зменшеної частоти обертання і підвищеного крутного моменту.

Реактивно-турбінні бури (РТБ) використовуються для буріння свердловин великого діаметра (від 394 до 2600 мм). Вибійний агрегат для РТБ являє собою два або три (іноді і чотири) одночасно працюючих турбобури типу Т12, які розміщені паралельно і жорстко з’єднані між собою.

За принципом дії гвинтові двигуни належать до об’ємних роторних машин. Основними елементами робочих органів таких машин є:

– статор-корпус з порожнинами, що прилягають кінцями до камер високого і низького тисків;

– ведучий ротор-гвинт, крутний момент якого передається виконавчому механізму;

– замикачі гвинтової поверхні, що призначені для герметизування робочих органів і запобігання перетікання рідини із камери високого тиску в камеру низького тиску.

Гвинтові поверхні статора і ротора розділяють робочий об’єм двигуна на ряд порожнин. Порожнини, пов’язані з областями високого і низького тисків, називаються камерами, а замкнені порожнини – шлюзами.

Основними вузлами вибійного гвинтового двигуна є: гвинтова пара, двошарнірний вал, шпиндель і з’єднувальні перевідники (рисунок 4.2). У компоновку над двигуном встановлюють переливний клапан для полегшення заповнення бурильної колони промивальною рідиною при її спуску в свердловину.

1 - статор; 2 - ротор; 3 - двошарнірний вал 4 - вал шпинделя;

5 - корпус шпинделя; 6 - багаторядний радіально упорний підшипник;

7 - радіальна гумовометалева опора; 8 - торцевий сальник

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Турбобури	\|	Електробури

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.