Асинхронні виконавчі двигуни і тахогенератори

Асинхронні виконавчі двигуни використовують у системах автоматичного управління для управління різних пристроїв. Ці двигуни починають діяти при подачі електричного сигналу, який вони перетворять у заданий кут повороту вала чи в його обертання. Зняття сигналу приводить до негайного переходу ротора виконавчого двигуна в нерухомий стан без використання яких-небудь гальмових пристроїв. Робота таких двигунів протікає увесь час в умовах перехідних режимів, у результаті чого швидкість ротора найчастіше при короткочасному сигналі не досягає сталого значення. Цьому сприяють також часті пуски, зміни напрямку обертання і зупинки.

За конструктивним оформленням виконавчі двигуни – це асинхронні машини з двохфазною обмоткою статора, виконаної так, що магнітні осі її двох фаз зрушені в просторі відносно одна одної на кут 90^о. Одна з фаз обмотки статора є обмоткою збудження і має виводи до затисків з позначеннями С1 та С2. Інша, виконуюча роль обмотки управління, має виводи, приєднані до затисків, з позначеннями У1 та У2. До обох фаз обмотки статора підводять відповідні змінні напруги однакової частоти. Так, ланцюг обмотки збудження приєднують до живильної мережі з незмінною напругою U, а в ланцюг обмотки управління подають сигнал у вигляді напруги управління U_y (рис. 3.3). У результаті цього в обох фазах обмотки статора виникають відповідні струми, які завдяки включеним фазозрушуючим елементам у вигляді конденсаторів чи фазорегулятора зрушені відносно один одного в часі, що приводить до збудження еліптичного обертового магнітного поля, яке втягує короткозамкнений ротор в обертання. При зміні режимів роботи двигуна еліптичне обертаюче магнітне поле в граничних випадках переходить в змінне з нерухомою віссю симетрії чи в колове обертове, що позначається на властивостях двигуна.

Пуск, регулювання швидкості і зупинка виконавчих двигунів визначаються умовами формування магнітного поля шляхом амплітудного, фазового і амплітудно-фазового управління.

При амплітудному управлінні напругу U на затисках обмотки збудження підтримують незмінною, а змінюють тільки амплітуду напруги U_y. Зсув фаз між цими напругами, завдяки включеному конденсатору, дорівнює 90^о. Фазове управління характерне тим, що напруги U та U_y залишаються незмінними, а зсув фаз між ними регулюється поворотом ротора фазорегулятора. При амплітудно-фазовому управлінні, хоча регулюють тільки амплітуду напруги U_y , але при цьому, внаслідок наявності конденсатора в ланцюзі збудження і електромагнітної взаємодії фаз обмотки статора, відбувається одночасна зміна фази напруги на затисках обмотки збудження і зрушення фаз між цією напругою і напругою на затисках обмотки управління. Іноді крім конденсатора в ланцюзі обмотки збудження передбачають ще конденсатор у ланцюзі обмотки управління, який компенсує реактивну потужність, що намагнічує, знижує втрати енергії і поліпшує механічні характеристики двигуна.

При амплітудному управлінні кругове обертове магнітне поле спостерігається при номінальному сигналі незалежно від швидкості ротора, а при зменшенні його воно стає еліптичним. У випадку фазового управління кругове обертове магнітне поле збуджується тільки при номінальному сигналі і зсуві фаз між напругами U та U_y рівним 90^о незалежно від швидкості ротора, а при іншому зсуві фаз воно стає еліптичним. При амплітудно-фазовому управлінні кругове обертове магнітне поле існує тільки при одному режимі – при номінальному сигналі в момент пуску двигуна, а потім в міру розгону ротора воно переходить в еліптичне.

При всіх способах управління швидкість ротора регулюють зміною характеру обертового магнітного поля, а зміну напрямку обертання ротора здійснюють зміною фази напруги, підведеної до затисків обмотки керування, на 180^о.

До виконавчих двигунів висувають специфічні вимоги в частині відсутності самоходу, забезпечення широкого діапазону регулювання швидкості ротора, швидкодії, великого початкового пускового моменту і малої потужності управління при відносному збереженні лінійності їхніх характеристик.

Самохід виконавчих двигунів виявляється у вигляді мимовільного обертання ротора при відсутності сигналу управління. Він обумовлений або недостатньо великим активним опором обмотки ротора – методичний самохід, або неякісним виконанням самого двигуна – технологічний самохід. Перший усунемо при проектуванні двигунів, що передбачає виготовлення ротора з підвищеним опором обмотки і критичним ковзанням s_кр=2…4, що, крім того, забезпечує широкий стійкий діапазон регулювання швидкості ротора, а другий – якісним виготовленням магнітопроводов і обмоток машин при ретельній їх зборці.

Оскільки асинхронні виконавчі двигуни з ротором, який має короткозамкнену обмотку з підвищеним активним опором, відрізняються невеликою швидкодією, яка характеризується електромеханічною сталою часу – часом набору ротором швидкості від нульової до половини синхронної – Т_м=(0,2…1,5) с, то в установках автоматичного керування перевагу віддають виконавчим двигунам з порожнім немагнітним ротором, у яких електромеханічна стала часу має менше значення – Т_м=(0,01…1,5) с.

Виконавчі двигуни з порожнім немагнітним ротором, які відрізняються високою швидкодією, мають як зовнішній статор з магніто проводом звичайної конструкції і двохфазною обмоткою з фазами, які виконують роль обмоток збудження і управління, так і внутрішній статор у вигляді шихтованого феромагнітного порожнього циліндра, укріпленого на підшипниковому двигуні. Поверхні статорів розділені повітряним зазором, який у радіальному напрямку має розмір (0,4…1,5)мм. У повітряному зазорі знаходиться склянка з алюмінієвого сплаву зі стінкою товщиною (0,2…1)мм, укріплений на валу двигуна. Струм холостого ходу асинхронних двигунів з порожнім немагнітним ротором великий і доходить до 0,9I_ном, а номінальний ККД – h_ном=0,20…0,40.

В установках автоматики і телемеханіки застосовують двигуни з порожнім феромагнітним ротором, у якого товщина стінки 0,5…3 мм. В цих машинах, використованих у якості виконавчих і допоміжних двигунів, внутрішній статор відсутній, а ротор укріплений на одній запресованій чи двох торцевих металевих пробках. Повітряний зазор між поверхнями статора і ротора в радіальному напрямку складає всього (0,2…0,3) мм. Елетромеханічна стала часу цих машин значна – Т_м=(1…3) с , що вказує на малу їхню швидкодію в порівнянні з виконавчими двигунами, які мають порожній немагнітний ротор. Механічні характеристики двигунів з порожнім феромагнітним ротором ближче до лінійних, чим характеристики двигунів з ротором, який має звичайну короткозамкнену обмотку, а також з ротором, виконаним у вигляді порожнього немагнітного циліндра.

Іноді зовнішню поверхню порожнього феромагнітного ротора покривають шаром міді товщиною (0,05…0,10) мм, а його торцеві поверхні – шаром міді до 1 мм для збільшення номінальних потужності і моменту двигуна, однак ККД його при цьому трохи зменшується. Істотними недоліками двигунів з порожнім феромагнітним ротором є однобічне прилипання ротора до магніто проводу статора через нерівномірність повітряного зазору, чого не буває в машинах з порожнім немагнітним ротором. Самохід у двигунів з порожнім феромагнітним ротором відсутній, вони стійко працюють у діапазоні швидкостей від нульової до синхронної швидкості ротора.

Асинхронні виконавчі двигуни з масивним феромагнітним ротором, виконаним у вигляді сталевого чи чавунного циліндра без обмотки, відрізняються простотою конструкції, високою механічною міцністю, великим початковим пусковим моментом, стійкістю роботи на заданій швидкості, лінійними механічними характеристиками і можуть бути використані при дуже високих швидкостях ротора. Існують звернені двигуни з масивним феромагнітним ротором, який виконаний у вигляді зовнішньої обертової частини, усередині якої знаходиться нерухомий статор, що складається з магнітопровода з відповідними обмотками. Такі двигуни доцільно використовувати при необхідності збільшення моменту інерції обертових ланок виробничого агрегату.

Асинхронні виконавчі двигуни виготовляють на номінальну потужність від часток до декількох сотень ватів і призначаються для живлення від джерел змінної напруги частотою 50 Гц, а також підвищених частот до 1000 Гц і вище.

Асинхронні тахогенератори забезпечують перетворення обертання вала будь-якої установки в електричний сигнал – вихідна напруга, який використовують для виміру кутових швидкостей, збудження струму в ланцюгах диференціюючих і інтегруючих пристроїв, а також у ланцюгах зворотного зв'язку по швидкості різних систем електропроводів. Такі безконтактні тахогенератори, які працюють з високим ступенем точності, мають порожній ротор з матеріалу великого питомого опору і малого температурного коефіцієнта – фосфористої чи марганцевистої бронзи або сплаву типу манганін, а при менш точних генераторах його виготовляють з алюмінієвого сплаву.

Ротор знаходиться між нерухомими зовнішнім і внутрішнім статорами, причому в пазах магнітопровода першого з них знаходиться дві однофазні обмотки, чи фази, магнітні осі яких розташовані відносно один одного під кутом 90^о . Одну з цих обмоток – фазу збудження із затисками, позначеними В1 та В2, підключають на перемінну напругу з незмінною амплітудою постійної частоти, а до іншої – генераторної, чи вихідної, фази із затисками, позначеними Г1 та Г2, приєднують відповідний вимірювальний прилад чи підсилювальний пристрій із вхідним опором не менш 2000…4000 Ом.

При нерухомому роторі тахогенератор можна розглядати як трансформатор у режимі холостого ходу, оскільки фаза збудження викликає утворення перемінного магнітного поля з нерухомою осью симетрії, спрямованої під кутом 90^о до магнітної осі вихідної фази, у результаті чого її ЕРС дорівнює нулю. Практично ця ЕРС внаслідок деякої асиметрії, зв'язаної з дефектами виготовлення тахогенераторів і неоднорідністю магнітних властивостей магнітопроводів машин, може трохи відрізнятися від нуля, але у всякому разі її значение для тахогенераторів, застосованих для виміру чи стабілізації швидкості, звичайно не перевищує 1% амплітуди вихідної напруги і повинна бути не більш 50 МВ. Обертання ротора супроводжується перетинанням збудженого перемінного магнітного поля тілом ротора, у результі чого в ньому наводяться ЕРС і встановлюються струми, що приводить до збудження магнітного поля, спрямованого по осі генераторної фази, що змінюється зі швидкістю, обумовленої обертанням ротора. Внаслідок цього в генераторній фазі наводиться вихідна ЕРС, прямо пропорційна швидкості ротора, що відрізняється від вихідної напруги в цій же фазі. Частота вихідної напруги і частота зміни пульсуючого магнітного поля фази збудження однакові.

Вихідна характеристика тахогенератора U_вих(W), яка що зображує залежність вихідної напруги від швидкості ротора, не є строго лінійною. Це обумовлене зміною параметрів фаз обмотки статора і самого порожнього ротора від його швидкості, а також реакцією відповідних струмів на магнітне поле фази збудження. Підвищення частоти перемінного струму збудження і використання тахогенераторів з малим числом полюсів дозволяють наблизити вихідну характеристику до лінійної. Крутість вихідної напруги асинхронних тахогенераторів відповідає зміні напруги, що приходиться звичайно на , і складає (5…1)В.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Робота трифазної асинхронної машини у режимі двигуна	\|	Призначення і будова синхронних машин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.