Поняття техніки

План

Тема 10. Предмет філософії техніки

Частина II. ФІЛОСОФІЯ ТЕХНІКИ

1. Філософія техніки як наукова дисципліна.

2. Поняття техніки.

3. Поняття технології.

10.1. Філософія техніки як наукова дисципліна

Як відомо, становлення людини відбувалося в процесі використання технічних засобів. Тому техніку можна вважати настільки давньою, як і саме людство. Філософія техніки як самостійна галузь філософського дослідження почала формуватись у кінці ХІХ ст. У 1877 р. була видана книга Е. Каппа „Головні напрями філософії техніки. До історії виникнення культури з нової точки зору”. В 1898 р. німецький філософ Фред Бон присвятив філософії техніки одну з глав своєї книги „Про обов’язок і добро”. В тому ж році російський інженер П. К. Енгельмейєр надрукував роботу „Технічний підсумок ХІХ століття”, де окреслив завдання філософії і техніки. Революційні зміни в техніці в другій половині ХХ ст., всебічний вплив її на життєдіяльність людей, людську цивілізацію в цілому стимулювали систематичні дослідження техніки.

Бурхливий процес технізації суспільного життя, швидке зростання кількості і розвиток технічних дисциплін у ХХ ст. тощо, все більше вимагають комплексного дослідження техніки як феномена людської цивілізації. Цілісне вивчення техніки в системі культури – предмет дослідження філософії техніки. Лише філософія техніки має за мету комплексне дослідження техніки, яке передбачає:

а) з’ясування сутності феномена техніки;

б) вивчення історичного розвитку техніки, логіки її становлення, її періодизацію і подальшу історичну перспективу;

в) дослідження впливу техніки на суспільство в минулому і в сучасній техногенній цивілізації.

Треба зазначити, що формування філософії техніки як комплексної дисципліни відбувається в процесі діалектичного взаємозв’язку з гуманітарними науками(соціологією, історією, психологією та ін.), що дозволяє вивчити соціальні, психологічні, економічні впливи техніки в історичному розвитку. Але головну роль у формуванні філософії техніки як науки, на наш погляд, відіграла і відіграє філософія науки. Можна сказати, що процес становлення філософії техніки був процесом її відокремлення від філософії науки, який ще не є завершеним. Формування понятійного апарату філософії техніки відбувається головним чином по мірі пристосування понятійного апарату, напрацьованого у філософії науки. Так, можна сказати, що вивчення специфіки технічного знання не можливе без використання здобутків методології науки. Особливості технічних наук можна з’ясувати лише в порівнянні їх із природознавством. У філософії науки головні концептуальні підходи (Т. Куна, К. Поппера, В. Стьопіна та інших) утворюють парадигму філософії науки, чого ми не спостерігаємо у філософії техніки. Остання при дослідженні технічного знання, яке становить серцевину філософії техніки, базується на розробках методології науки. Тому, на нашу думку, відокремлення філософії техніки від філософії науки ще не відбулося.

Техніка є достатньо складним феноменом у системі культури. В понятті техніки можна виділити три головних аспекти.

1. Техніку можна розглядати як специфічну діяльність із виробництва технічних засобів, артефактів. Ця діяльність дуже різноманітна. Вона може носити суто практичний (наприклад, виробництво літаків, автомобілів, комп’ютерів та ін.) або теоретичний характер (наприклад, проектування, розроблення технічної документації, технічного обґрунтування для будівництва будинків, споруд, машин тощо). Об’єднує всі види технічної діяльності одна мета – продуціювання всіх форм артефактів. У сучасній філософії техніки активно розглядається проблема з’ясування специфіки інженерної діяльності в інформаційному суспільстві.

2. Раніше техніку розглядали лише в якості результату технічної діяльності як сукупність усіх форм артефактів, усіх видів технічних пристроїв, будівель, споруд й ін. Із точки зору сучасної філософії техніки – це лише один із важливих аспектів поняття техніки як мети, кінцевого результату технічної діяльності, втілення технічних знань і проектів. У той же час головне призначення техніки в системі культури – бути ефективним засобом у різноманітній людській діяльності. Дослідження техніки як сукупності технічних пристроїв потребує спочатку утворення їх типологізації, з’ясування логіки розвитку їх головних типів і їх подальшої історичної перспективи. Актуальною проблемою в сучасній філософії техніки є проблема взаємодії людини і технічного пристрою, часто складної, потужної, небезпечної технічної системи.

3. Техніка – це також система технічних знань, яка останнім часом швидко розвивається. Технічні знання, технічні пристрої, технічна діяльність діалектично пов’язані між собою, взаємообумовлюють один одного. Але в цій тріаді, здається, технічні знання мають первинне значення. Вони зумовлюють технічну діяльність і є втіленням в технічні пристрої. В той же час технічні пристрої і діяльність стимулюють розвиток технічних знань. Технічні науки, активно використовуючи математику, базуються на природничих науках. Знання законів природи дозволяє дослідникам ставити енергію природи і її матеріальні ресурси на службу суспільству. Технічні науки мають комплексний характер. Вони охоплюють широкий спектр наукового знання – від природознавчого (фізики, хімії) до гуманітарного (антропології, естетики). Природа технічного знання ще значною мірою не з’ясована. Але очевидно, що теорії технічних наук мають більш складну структуру, ніж природознавчі. Необхідність утілення технічних розроблень значно ускладнює діяльність інженера порівняно з чистим науковцем. Таким чином, досить повне визначення поняття техніки потребує враховувати ці три її головних аспекти.

Відомий російський спеціаліст із філософії техніки В. М. Розин описує сутність техніки в просторі 4-х координат:

Техніко-виробнича діяльність	Технічний пристрій	Техніко-використовуюча діяльність
	Технічне середовище

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Етика науки	\|	Архаїчна техніка

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.