Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Практичне завдання

Висновки

1.Соціально мобільність необхідна, тому що служить невід 'ємною частиною культури в будь-якому сучасному індустріально розвиненому суспільстві.

2. За умов сучасного відкритого суспільства від вас самих залежить, яким буде ваше місце у суспільстві, до якої соціальної групи ви належатимете.

3. Доклавши зусиль ви зможете змінити соціальне становище, переміститися з однієї сходинки соціальної драбини на іншу.

Учням пропонується скласти сенкан з основними поняттями заняття:

соціальна мобільність; соціальний статус: соціальний ліфт.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. На прикладі своїх батьків, дідусів і бабусь, знайомих покажіть, як змінилося їхнє соціальне становище. Із якими чинниками (здобуття освіти, переїзд із села до міста зростання або скорочення доходів) були пов'язані ці зміни? 3. Який канал соціальної мобільності ви вважаєте найбільш придатним для себе? Відповідь аргументуйте.

Тема 7. ПРАВА, СВОБОДИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

ЗАНЯТТЯ 7

Еволюція уявлень про права людини в історії людства. Фундаментальні права і свободи людини, їх класифікація

Мета:

Навчальна:

  • пояснити значення й актуальність документів з прав людини для забезпечення захисту прав і свобод особистості; закріпити знання про правовий статус особистості в Україні; сформувати правову компетентність щодо захисту основних прав і свобод особистості, закріплених у документах з прав людини; формувати громадянську позицію;

Розвиваюча:

· сформувати вміння уважно слухати, осмислювати сказане викладачем та конспектувати аргументи під час лекції; навчити виділяти нові компоненти знань із теми, формувати вміння робити аналіз даного матеріалу.

Виховна:

· формувати поважне ставлення студентів до прав і свобод людини; сформувати правову компетентність щодо захисту основних прав і свобод особистості, закріплених у документах з прав людини; формувати громадянську позицію; створити умови для соціалізації особистості.

ТипЗАНЯТТЯ: вивчення нового матеріалу.

ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент ЗАНЯТТЯ

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

Повідомлення учнів щодо причин зміни соціального статусу їхніх близьких.

III. Мотивація навчальної діяльності

Викладач пропонує учням обговорити притчу.

Одного холодного зимового дня стадо дикобразів лежало тісною купою, щоб, зігріваючись разом, не замерзнути. Проте незабаром вони відчули уколи від голок один одного. Потім, коли потреба зігрітися знову змусила їх присунутися, вони так само відчули незручність. Так вони кидалися від однієї крайнощі до іншої, доки не лягли на такій відстані один від одного, коли з найбільшою зручністю могли витримувати холод.

Запитання

1. У чому сенс притчі?

2. Чого вона вчить?

3. Якими мають бути стосунки між людьми?

4. Чи завжди вдавалося людям знайти таку «помірну відстань одне від одного», щоб ураховувати інтереси кожного?

III. Вивчення нового матеріалу

►► Еволюція уявлень про права людини

Однією з основних проблем, яку має вирішити світове співтовариство, є проблема прав людини. Шлях людства до нинішнього розуміння прав людини був складним і тривалим. Уже в первісний період, об'єднуючись за ознакою роду, племені, люди створювали правила поведінки, підкоряючись яким було легше вижити. Так з'явилися перші моральні норми, частина яких після утворення держави почала закріплюватися спеціальними розпорядженнями, указами правителів і перетворилася на обов'язкові вимоги. Вони дістали назви юридичних, чи правових, норм, за дотриманням яких держава суворо стежила, а за порушення карало (закони Хаммурапі у Вави лоні XVIII ст. до н. є.)

У Давній Греції з'явилася ідея права як загальної приналежності. «Право не є чимось, що надається кожній людській істоті, де б вона не була, уже на тій підставі, що воно є людським і розумним», — стверджували грецькі філософи. Проте Давня Греція і Давній Рим були рабовласницькими державами, де ідея загальних і рівних прав людини була нездійсненна, так само як і за часів Середньовіччя.

Першим кроком, що наблизив торжество прав людини, стало прийняття англійської Великої хартії вольностей 1215 р.: «Жодна людина не буде арештована або ув'язнена, чи позбавлена майна, чи оголошена поза законом, або вигнана... інакше як за законним вироком рівного йому і за законом країни». Хартія проголоптувала деякі привілеї лицарства, селянства і городян.

Тільки у XVIII ст. спочатку у США була прийнята Декларація незалежності (1776), а потім у Франції проголошена Декларація прав людини і громадянина (1789). У цих документах стверджувалася рівність всіх людей у правах, що належать їм від народження. Ці документи започаткували реалізацію ідеї правової держави, для якої поняття «гідність особистості», «права людини», «свобода» є визначальними. Необхідність створення такої держави як гаранта прав і свобод людини довела історія XX ст.

1945 року була створена Організація Об'єднаних Націй. Головним своїм завданням ООН проголосила підтримку і зміцнення міжнародного миру і безпеки, забезпечення прав людини в усьому світі. Із цією метою були прийняті важливі міжнародно-правові акти, у яких були визначені основні стандарти прав і свобод людини. Це Загальна декларація прав людини, прийнята Генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р., яка рекомендувала усім країнам імп-лементувати стандарти цих прав у національну правову базу, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Міжнародний пакт про соціальні, економічні та культурні права та ін. Загалом за час свого існування ООН прийняла понад 70 міжнародних документів у галузі прав людини, але основними все ж вважають названі три документи. У них втілені найбільш прогресивні погляди світової спільноти з питань прав особистості. 10 грудня в усіх країнах відзначається як День прав людини. 28 червня — день Конституції України, якій цього року виповнилося 15 років.

Завдання

1. Заповніть пропуски у тексті, використовуючи слова, наведені
у дужках. Слова можуть повторюватися і їх подано більше, ніж
необхідно.

Слід визнати очевидними такі істини: всі люди створені_________________ ,

всі повинні бути ________від народження, всі наділені деякими невідчужуваними________. Для забезпечення цих _______засновані_____, що здійснюють справедливу владу. Держава встановлює_______ , які

спрямовані на захист людей і забезпечення загального добробуту. (Життя, право, свобода, необхідність, рівність, закон, правило, уряд.)

2. Які із запропонованих висловлювань ви взяли б за епіграф до
сьогоднішнього заняття? Відповідь аргументуйте.

Більш важливих і менш важливих прав і свобод людини і громадянина не існує.

Обов'язки настільки ж важливі для характеристики соціального статусу людини, як і права. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права людини реальні лише у правовій державі. Без прав і свобод особистість позбавлена честі і гідності, приречена на злиденне, залежне існування. Інтереси особистості абсолютні, інтереси держави відносні. Кожна людина має обов'язки перед суспільством. Відстоюючи права, не можна забувати про обов'язки. Захищаючи свої права, треба вміти вчасно зупинитися і не перетворювати захист своїх порушених прав на спосіб помсти.

Робота з Конституцією України

1. Чи є в Конституції України розділ, який стосується прав та свобод громадян?

2. Що таке обов'язки?

3. Для чого вони передбачені в Конституції України?

4. Як ви розумієте відповідальність людини і громадянина перед державою?

5. Яким чином держава несе відповідальність перед людиною, громадянином?

Гра «Політ на повітряній кулі»

Умови гри: ваша повітряна куля падає. Щоб врятуватися, вам необхідно залишити лише п'ять мішків, решту викинувши за борт. Усього в повітряній кулі 10 мішків з написами:

« право на освіту »;

« право на житло »;

« право на свободу слова»;

« право на рівність перед законом »;

« право на життя »;

« право на громадянство »;

« право на свободу думки і релігії»;

«право на охорону здоров'я»;

«право заснувати сім'ю (вступити в шлюб)»;

« право на соціальне забезпечення ».

Висновок.Із цього списку не можна вилучити жодного пункту, всі вони необхідні для повноцінного життя людини.

►► Фундаментальні права і свободи людини, їх класифікація

Права людини — це визнані й гарантовані державою можливості дій (правомочності) людини в описаній, зазначеній у законі сфері.

Свободи людини — сфери, галузі діяльності людини, у які держава не повинна втручатися.

Обов'язки — це заходи суспільно необхідної поведінки людини.

Згідно з Конституцією України ми можемо класифікувати права громадян як цивільні, соціально-економічні, культурні, політичні.

Права людини:

універсальні — належать усім людям в усіх ситуаціях;

природні— належать людям від народження тільки тому, що вони люди;

є невідчужуваними— не можна людину довільно позбавити прав.

Запитання

— Навіщо потрібно вивчати права людини?

Чим більше людей будуть знати про права людини і намагатися жити за принципами, які містять у собі ці права, тим більша ймовірність, що права людини стануть не просто ідеальною моделлю, але й реальністю.

Наше суспільство не ідеальне. Які приклади порушень прав людини в Україні та у світі ви можете навести? {Учні наводять приклади.) Так, права людини порушуються. їх потрібно захищати. Для цього існують документи щодо захисту прав людини, прийняті в усьому світі.

Права і свободи людини в документах:

міжнародного рівня — Міжнародний білль про права; Загальна декларація прав людини 1948 р.; Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 рік; Міжнародний пакт про соціальні, економічні та культурні права;

європейського рівня — Європейська Конвенція про захист прав людини та основних свобод; українського рівня — Конституція України.

Хартією (лат. charta—папір, грамота) за часів Середньовіччя і Нового часу називали деякі документи публічно-правового характеру (конституцій і інших актів), у яких відбились політичні вимоги соціальних верств і класів. У наш час у міжнародному праві хартія — це правовий акт, який не має обов'язкової сили, за змістом майже завжди є декларацією і формулює загальні принципи і цілі будь-яких міжнародних домовленостей.

Білль (англ. bill—рукопис, грамота)— у Великобританії та інших англосаксонських країнах законопроект, який вносять у законодавчий орган.

Білль, прийнятий парламентом, називають актом або статутом (в Англії). За деякими актами назва «білль» зберігається і після прийняття їх парламентом — наприклад, Білль про права (1689). Біллі бувають публічні та приватні.

Декларація—офіційний державний документ, що містить основоположні принципи зовнішньої або внутрішньої політики держави, основи діяльності міжнародних організацій.

Конвенція (лат. соnvепtіо—договір, угода) — різновид міжнародного договору, у якому прописані норми, що є юридично зобов'язувальними для сторін, які підписали цю конвенцію.

Пакт (від лат. расtum — договір, угода) — одне з найменувань різного роду міжнародних договорів, що мають важливе політичне значення, наприклад «Міжнародний пакт про громадянські і політичні права» (1966) або «Пакт про стабільність і економічне зростання країн Євросоюзу » (1997).

Усі права людини є абсолютними. Деякі з них обмежені (в більшості випадків або в деяких випадках) державою в інтересах суспільства.

Права людини, які не повинні обмежуватися ні за яких обставин:

на життя;

на рівність у правах;

на справедливий суд;

на першу медичну допомогу;

свобода від тортур;

свобода від рабства.

Випадки, у яких допустимі обмеження прав людини з боку держави:

національна безпека; економічний добробут країни; громадський порядок; життя і здоров'я людей; громадське здоров'я і моральність.

Робота з текстом

Попрацюйте з текстом і дайте відповідь на запропоновані питання.

1. Визначте, у чому полягає небезпека у відносинах між владою і людиною.

2. Чи згодні ви з думкою автора?

Міркування Джона Локка: люди, «опинившись біля керма влади, почали порушувати права людини і чинити свавілля: вбивати неугодних, позбавляти власності тих, хто їх не влаштовував. Так народилося свавілля, що суперечить вихідного стану права».

«Поняття держави відповідає поняттю насильства. Поки є держава, немає волі...» (І. П. Луппол)

«У суспільстві завжди з'являлися люди, що йшли проти... тих, хто перебував при владі. Так розвивалося інакомислення, яке не влаштовувало тих, чиї позиції піддавалися критиці. Тому влада завжди переслідувала інакомислячих. Надалі з них створюється правозахисний рух. Важливо зрозуміти, що правозахисники «завжди готові прийти на допомогу тим, кого женуть (навіть якщо це люди не близькі за переконаннями). Головне — відстояти права особистості, захистити її гідність, сформувати огиду... до будь-яких видів насильства».

Захист прав людини здійснюють:

  • суди;
  • правозахисні організації; Уповноважений з прав людини; Європейський суд з прав людини;
  • Інститут верховного комісара ООН з прав людини і справ біженців.
  • Уповноважений з прав людини, або омбудсмен, — людина, яку обирає Верховна Рада України для збирання інформації про порушення прав людини і сприяння тим, чиї права порушені.

IV. Підсумок ЗАНЯТТЯ

1. Поміркуйте над питанням: «Як можна захистити свої права?»

1) Запропонуйте свої варіанти відповіді.

2) Запишіть у зошит, які існують рівні захисту прав людини (приклади).

2. Визначте, у яких із запропонованих ситуацій має місце порушення прав людини:

а) продавець у магазині «обважив» покупця;

б) співробітник адміністрації міста образив громадянина, який прийшов на прийом;

в) міліціонер під час затримання підозрюваного завдав йому тяжких тілесних ушкоджень, що не відповідали ступеню небезпеки з боку підозрюваного;

г) брати побилися між собою і завдали каліцтва один одному;

д) невідомі викрали з дачі майно;

є) міліціонери затримали на вулиці підлітка і не повідомили його батьків про факт затримання;

ж) у результаті сімейної сварки чоловік завдав пошкоджень дружині;

з) Викладач на уроці назвав школяра «ідіотом»;

и) хулігани відібрали на вулиці у дитини мобільний телефон.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Складіть пам'ятку «Якщо ваші права порушені», позначте у ній, куди має звернутися людина, який існує порядок звернення, укажіть адреси та телефони, де громадянин може отримати захист.

2. Підготуйте листівки з інформацією з прав дитини.

Тема 8. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

ЗАНЯТТЯ 8

Поняття громадянського суспільства: суть, атрибути та функції

Мета:

Навчальна:

· сприяти формуванню знань учнів про громадянське суспільство, його структуру і особливості функціонування в сучасній Україні; отримання нових знань під час розгляду проблеми з різних точок зору, вибору оптимальних шляхів її розв'язання.

Розвиваюча:

· сформувати вміння уважно слухати, осмислювати сказане викладачем та конспектувати аргументи під час лекції; навчити виділяти нові компоненти знань із теми, формувати вміння робити аналіз даного матеріалу.

Виховна:

· виховання відчуття причетності до історії своєї країни, поваги до державної влади, законів, Конституції України як Основного Закону держави; розвиток уміння вести дискусію, мати своє незалежне судження, аргументувати його, вміння вислухати опонента.

 

 

Тип ЗАНЯТТЯ:вивчення нового матеріалу.

ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент ЗАНЯТТЯ

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

Декілька учнів зачитують свої пам'ятки «Якщо ваші права порушені».

Повідомлення теми та мети ЗАНЯТТЯ.

II. Мотивація навчальної діяльності

За сучасних умов перед нашою країною стоїть завдання стати правовою державою. Нове українське суспільство вимагає установки на взаємодію, співпрацю, відкритість, захист власних прав і повагу прав інших. Настає час, коли необхідно творити суспільство, що дозволяє реалізувати індивідуальні потреби і здібності окремо взятої людини. Усе це можливо лише в умовах функціонування громадянського суспільства. І це зрозуміло, оскільки формування громадянського суспільства пов'язано з розвитком демократії, ринкової економіки і становлення правової держави, тобто з глобальною соціальною перебудовою. Відродження інтересу до громадянського суспільства як соціального феномену пов'язано із соціально-політичними потрясіннями, які докорінно змінили обличчя Східної Європи та України протягом останнього десятиліття. На сьогоднішньому занятті ми спробуємо розкрити сутність, структуру та принципи функціонування громадянського суспільства.

IV. Вивчення нового матеріалу

►► Етапи формування громадянського суспільства

 

1-й етап: ХУІ-ХУПст. 2-й етап: ХУШ-ХІХст. 3-й етап: ХХ-ХХІст.
Формування громадянського суспільства, складання економічних і політичних передумов появи буржуазії Формування громадянського суспільства в найбільш розвинених країнах Європи та США у вигляді капіталістичної вільної конкуренції Відбуваються зміни в соціальній структурі, триває процес становлення правових соціальних держав

Слід виділити передумови функціонування громадянського суспільства:

Економічні: приватна власність, вільний ринок, конкуренція. Соціальні: потреба у суспільстві середнього класу.

Політико-правові: правова рівність громадян, повне забезпечення прав і свобод людини, їх захист, децентралізація влади, політичний плюралізм.

Культурні: забезпечення права людини на отримання інформації, високий освітній рівень населення, свобода совісті.

►► Поняття «громадянське суспільство»

Закріплення приватним (цивільним) правом природних суспільних відносин є передумовою формування суспільства вільних громадян, тобто громадянського суспільства (вільного від держави).

Воно охоплює приватне життя людей, що саморозвивається, товарно-ринкову економіку, духовно-моральні та інші неполітичні відносини.

Ідея громадянського суспільства виникла за Нового часу на противагу всевладдю держави. Концепцію громадянського суспільства розробив Г. Ф. Гегель, який визначав громадянське суспільство як зв'язок (спілкування) осіб через систему потреб і розподіл праці, правосуддя, зовнішній порядок.

Громадянське суспільство — це сфера самовияву вільних громадян і добровільно сформованих асоціацій і організацій, захищених відповідними законами від прямого втручання і довільної регламентації з боку державної влади.

Громадянське суспільство — це суспільство, у якому є відповідальність влади і народу щодо виконання взаємних зобов'язань підтримувати закон і порядок, дотримувати за згоди сторін права держави, громадян та їх об'єднань.

Громадянське суспільство — уся сукупність між-особистісних, сімейних, громадських, культурних, релігійних відносин, які розвиваються поза рамками і без втручання держави, а також розгалужена система незалежних від держави суспільних інститутів, що реалізують повсякденні індивідуальні та колективні потреби.

Характерні ознаки громадянського суспільства

1.Наявність у суспільстві вільних власників засобів виробництва.

2. Розвиненість і розгалуженість демократії.

3. Правова захищеність громадян, рівність усіх перед законом.

4. Високий рівень громадянської культури.

 

СТРУКТУРА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

 

Економічна система Політична система Соціальна система Інформаційна система Духовно-культурна система
Сукупність економічних інститутів та відносин, які складають матеріальну основу життя суспільства Сукупність інститутів та відносин, у рамках яких проходить політичне життя та здійснюється державна влада Сукупність класів, соціальних груп та взаємовідносин між ними Сукупність інформації, засобів масової інформації, підприємств, громадян, організацій, які здійснюють інформаційну діяльність Сукупність нематеріальних, духовно-культурних благ, відносин з приводу них, інститутів, через які реалізуються ці відносини

►► Поняття і функції громадської думки

Громадська думка є одним із найдавніших феноменів суспільного життя. За словами іспанського філософа X. Ортеґи-і-Ґассета (1883-1955), «закон громадської думки — це закон всесвітнього тяжіння у царині політичної історії». Зростання її впливу на соціальні відносини пов'язане з демократизацією життя, підвищенням культурного та освітнього рівня населення, процесами глобалізації тощо.

Термін «громадська думка» (англ. раblік оріпіоп) вперше застосував у другій половині XII ст. англійський державний діяч лорд Д. Солсбері на означення моральної підтримки населенням країни дій парламенту. Поступово цей термін став загальноприйнятим.

Громадська думка — специфічний вияв масової свідомості, що виражається в оцінках (вербальних і невербаль-них) і характеризує ставлення людей до суспільно значущих подій і фактів, актуальних проблем суспільного життя.

Її сутнісні характеристики:

  • вона є не арифметичною сумою думок окремих індивідів щодо певного питання, а інтеґративним утворенням, яке має історичні, часові, територіальні особливості, складну структуру і виконує певні функції;
  • формується внаслідок висловлювання групи людей, яка є не механічним утворенням, а характеризується певною спільністю інтересів, цілісністю;
  • постає лише щодо актуальних для соціальної спільноти чи суспільства проблем, ситуацій;
  • її характеризують інтенсивність поширення, стабільність, вагомість, компетентність, соціальна спрямованість; може виражатися як у вербальних судженнях, так і в реальній поведінці; часто є конфліктною.

На різних етапах розвитку суспільства, у різних типах суспільств за різних політичних режимів (тоталітарних, ліберальних, демократичних) вияв громадської думки як соціальної інституції має свої особливості. Так, за тоталітарних режимів вона є безсилою, за ліберальних — береться до уваги за можливості і тільки за демократичного правління стає дієвою силою, впливаючи на всі процеси суспільного життя.

Громадська думка може бути використана у регулюванні багатьох сфер життєдіяльності суспільства, найважливіші серед яких: а) соціальні процеси, відносини. До них належать організація соціального управління (вироблення, прийняття та реалізація управлінських рішень); реалізація принципів соціальної політики та соціальної справедливості; розв'язання екологічних проблем, організація еколого-соціального моніторингу; організація процесів функціонування трудових колективів та самоврядування у них; здійснення соціального контролю тощо;

б) економічні процеси, відносини. їхніми структурними елемен тами є регулювання ставлення населення до економічних процесів; з'ясування ставлення населення до економічних реформ; вивчення ринку; маркетинг; дослідження ефективності реклами тощо;

в) політичні процеси, відносини. їх утворюють політична діяль ність загалом; проблеми реалізації демократичних принципів; організація виборів та референдумів; визначення рейтингу політичних діячів, політичне рекламування тощо;

4) духовні, ідеологічні процеси, відносини. Цю сферу охоплюють організація ідеологічної діяльності, пропаганди, функціонування засобів масової інформації; соціалізація; виховання особистості.

IV. Підсумок ЗАНЯТТЯ

Якщо розглянути сучасне громадянське суспільство в промислово розвинених країнах світу, то на перший погляд видається, що це суспільство складається з величезного числа самостійно діючих груп людей, які мають різну спрямованість. Так, структура громадянського суспільства США є розгалуженою мережею різних добровільних асоціацій громадян, лобістських груп, муніципальних комун, добродійних фундацій, клубів за інтересами, творчих і кооперативних об'єднань, спортивних й інших товариств, релігійних, суспільно-політичних та інших організацій і союзів. Ці самостійні, незалежні від держави суспільно-політичні інститути часом протистоять один одному, борючись за довір'я громадян, гостро критикують і викривають соціальне зло в політиці, економіці, моральності, в суспільному житті і на виробництві. В Україні сьогодні відбувається поступовий процес становлення громадянського суспільства, який ще не завершено. Численні міністерства, відомства, комітети, підкомітети комісії тощо поки що демонструють неспроможність вивести країну із системної кризи, а тому зрозумілим є динамічний процес відчуження громадян від держави, влади і політики. За висновками вітчизняних політологів і соціологів, Україна є лідером серед постсоціалістичних європейських держав за рівнем недовіри, що виявляє населення владним структурам. Нерозвиненість громадянського суспільства в Україні простежується у загрозливо низькому рівні залученості громадян до організованої громадсько-політичної діяльності і дуже низькому рівні політичної ефективності (оцінювання суб'єктом особистої спроможності впливати на політичні події та рішення), що пов'язано з недостатнім розвитком правової системи у державі і правової свідомості у людей. Для становлення громадянського суспільства в Україні необхідною є реструктуризація українського суспільства. До тенденцій трансформації соціальної структури нашої держави можна віднести фактичну відсутність середнього класу й значний поступ у його формуванні, люмпенізацію численних верств населення, появу нових власників, поляризацію багатства і бідності, збереження старою номенклатурою своїх позицій. Понад 85 % населення України, чиє становище визначають як нижче від середнього класу, існує в умовах крайньої невпевненості. Чинниками формування в Україні громадянського суспільства є вільні та альтернативні політичні вибори, референдуми, незалежні (насамперед від органів влади) засоби масової інформації, розвиток місцевого самоврядування, політичні партії, спроможні репрезентувати групові інтереси, наявність ринкових відносин та економічного плюралізму.

V. Домашнє завдання

1.Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Тема 9. ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ І ПРОЦЕСИ

ЗАНЯТТЯ 9.

Політика як суспільне явище.

Політична система: сутність, структура, функції

Мета:

Навчальна:

· визначити сутність понять «політика», «політична система», «політична партія», «політична еліта», «політичне лідерство» ; з'ясувати, що є об'єктом і суб'єктом політики; ознайомитися зі структурою та функціями політичної системи; пояснити учням, хто може виступати в ролі суб'єктів політичного життя; сформувати навички активної поведінки.

Розвиваюча:

· сформувати вміння уважно слухати, осмислювати сказане викладачем та конспектувати аргументи під час лекції; навчити виділяти нові компоненти знань із теми, формувати вміння робити аналіз даного матеріалу.

Виховна:

· сформувати навички активної політичної поведінки.

 

Тип ЗАНЯТТЯ:вивчення нового матеріалу.

ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент ЗАНЯТТЯ

II. Мотивація навчальної діяльності

Завдання

Заповнити пропуски в тексті.

Нині чинна в Україні Конституція була прийнята . Спосіб

прийняття нині чинної Конституції____________ .

Державна влада в Україні поділяється на три гілки__________________ .

Громадяни України мають право обирати з_____________ років.

Головою держави в Україні є__________ . Він обирається строком на__________

року.

Бесіда

1. Що таке політика?

2. Яким чином може взяти участь у політиці пересічний громадянин України?

Аргументуйте свої відповіді.

III. Вивчення нового матеріалу

►► Політика як суспільне явище


Читайте також:

  1. V. Завдання.
  2. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
  3. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
  4. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  5. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
  6. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
  7. Алергія та анафілаксія, їх практичне значення .
  8. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
  9. Аудит, його мета та завдання
  10. Багатокритеріальні завдання оптимального керування
  11. Багатокритерійні завдання і можливі шляхи їхнього рішення.
  12. Бактеріофаг, його природа і практичне застосування. Вплив бактеріофага на мінливість мікроорганізмів.




Переглядів: 1968

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Запитання | Запитання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.016 сек.