Кредитування підприємств.

Кредит – це позичка в грошовій або товарній формі, що надається банком чи юридичною або фізичною особою (кредитором) іншій особі (позичальникові) на умовах терміновості, повернення, платності, цільового характеру і забезпечення. За коритсування кредитом позичальник сплачує відсотки, суму яких не включають до собівартості продукції (робіт, послуг), а відносять до витрат фінансової діяльності підприємства.

Підприємства залучають кредитні ресурси для того, щоб поповнити обігові кошти, необхідні для своєї поточної діяльності, а також для реалізації інвестиційних проектів.

Кредити, які можуть отримувати підприємства класифікують за кредиторами, формами та видами, метою використання, терміном надання тощо.

Кредиторамипідприємства можуть бути банки, небанківські установи, інші підприємства, держава, міжнародні фінансово-кредитні установи, а формами кредитування – товарна і грошова.

Чинне українське законодавство забороняє надавати підприємствам кредити на покриття збитків від господарської діяльності, на формування і збільшення статутних фондів банків, для внесення платежів у бюджет і позабюджетні фонди.

Не можуть отримати кредити підприємства: проти яких порушено справу про банкрутство (крім кредитування заходів фінансової санації); під укладені ними контракти, які не передбачають захисту позичальника від можливих втрат, пов’язаних із затримками в поставках товарів; коли вони мають прострочену заборгованість за раніше наданими кредитами.

За видами кредити поділяються на такі:

- банківські;

- комерційні – короткотермінові кредити, що надаються продавцями (виробниками) покупцям у формі відтермінування оплати за продані товари, виконані роботи чи надані послуги;

- державні;

- лізингові.

Залежно від терміну розрізняють: короткостроковий (терміном до 1 року), середньостроковий (терміном від 1 до 5 років), довгостроковий кредити (терміном понад 5 років).

Залежно від відсоткової ставки підприємства можуть одержувати кредити з плаваючою і фіксованою відсотковою ставкою.

Підприємства можуть одержувати в банках кредити як у національній, так і в іноземній валюті. Для одержання кредитів у іноземній валюті від іноземних кредиторів підприємство повинно мати відповідний дозвіл Національного банку України.

Кредитування в іноземній валюті має особливість, яка полягає в тім, що прогнозовані надходження в національній валюті, яких достатньо для купівлі іноземної валюти сьогодні, не можуть вважатися надійним джерелом погашення кредиту, бо можливі різкі зміни валютного курсу. Тому прогноз грошових потоків підприємства здійснюється в іноземній валюті.

Основнимдокументом, який регулює кредитні відносини між підприємством і банком, є кредитний договір. Кредитний договір –це юридичний документ, що визначає взаємні зобов’язання і відповідальність між клієнтом і банком із приводу одержання останнім банківського кредиту.

Процедура отримання банківського кредиту складається з таких основних етапів:

1. Попередні переговори, щодо можливості укладення кредитної угоди.

2. Подання в банк заявки та інших документів на отримання кредиту (клопотання, копія засновницьких документів, бізнес-план проекту, фінансову звітність за останні 3 роки діяльності, перелік та розрахунок вартості майна, що передається в заставу).

3. Оцінка банком кредитоспроможності позичальника.

4. Згода банку на надання кредиту і підписання кредитного договору між підприємством і банком.

5. Надання кредиту та контроль банку за виконанням підприємством умов кредитування.

Перед наданням кредиту банк здійснює оцінку кредитоспроможності підприємства, тобто наявність передумов для отримання підприємством кредиту і спроможність повернути його в повному обсязі та у встановлений термін. Кредитоспроможність оцінюється за трьома групами показників:

- за значенням фінансових коефіцієнтів (платоспроможність тощо),

- за показниками руху грошових коштів,

- за показниками оцінки ділового середовища підприємства (форма власності, вид діяльності, ринки збуту тощо)

Платоспроможність підприємства– це здатність вчасно і повністю сплачувати за своїми зобов’язаннями, які випливають із торговельних, кредитних чи інших операцій грошового характеру.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування.	\|	Тестові завдання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.029 сек.