Напрямки класифікації бухгалтерської інформації

Класифікацію бухгалтерської інформації розглядають в залежності від загальних ознак, що наведені на рис. 3.4.

Деталізація та узагальнення бухгалтерської інформації передбачає її на синтетичну та аналітичну. Синтетична бухгалтерська інформація накопичується на рахунках бухгалтерського обліку, де традиційно узагальнюється вся бухгалтерська інформація про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань і факти фінансово-господарської діяльності підприємств.

Аналітична бухгалтерська інформація деталізує синтетичну інформацію. Обов'язковою умовою виступає тотожність між ними, інакше кажучи загальна сума щодо окремого об'єкту, по якому сформована

Рис. 3.4 Загальні ознаки класифікації бухгалтерської інформації

синтетична бухгалтерська інформація повинна дорівнюватися підсумку за всімааналітичними деталізаціями, наданими до нього в розрізі окремої ознаки. Це забезпечує контроль усіх подій, які відбуваються у господарчому суб'єкті за різними напрямками та дозволяє зводити у єдину облікову систему весь господарчий процес.

Наступною класифікаційною ознакою є групування облікової інформації в залежності від стадії виникнення. Виділяють первинну бухгалтерську інформацію, яка фіксується в первиннихбухгалтерських документах, які засвідчують факти здійснення господарських операцій. Первинна бухгалтерська інформація формується під час здійснення господарської операції чи безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься після систематизації та відображення на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку виступає у якості поточної (проміжної) бухгалтерської інформації.

Для неї є притаманним временний лаг звітного періоду, найпоширеніший з них - календарний місяць. Підсумкова (результатна) бухгалтерська інформація формується в процесі безпосередньо інформатизації системи управління. Додаткова складність формування цієї інформації полягає в необхідності її формування та порівняння за різні періоду часу. Її перевага втілюється в спроможності системи управління не лише оцінювати результати роботи господарства, але й виявляти і тенденції розвитку.

Облікова інформація характеризується складною будовою. Мінімальною структурною одиницею, яка не підлягає подальшому смисловому поділу виступає її реквізит. Відокремлюють реквізити - ознаки, які відображають якісну складову бухгалтерської інформації та реквізити - основи, що засвідчують її кількісну складову. Ці реквізити не мають самостійного економічного значення, тому для забезпечення змістовності бухгалтерської інформації використовують їх поєднання.

За повнотою бухгалтерську інформацію поділяють на достатню, надмірну і недостатню. Для прийняття управлінських рішень потрібна конкретизована за змістом мінімальна інформація, яка є достатньої для задоволення потреб користувачів. Надмірна бухгалтерська інформація містить зайві данні, які не використовуються в процесі прийняття управлінського рішення, або є контрольно-дублюючою щодо вже наданої інформації.

В залежності від стабільності виділяють постійну (сталу), умовно-постійну та змінну бухгалтерську інформацію. Постійна інформація не змінює своїх значень. Прикладом постійної інформації є інформація про події минулих звітних періодів. Для умовно-постійної інформації показовим є її зберігання протягом тривалого періоду, а змінна бухгалтерська інформація характеризується частою зміною своїх значень. Необхідним є зауважити, що стабільність інформації має відносний характер та прямо залежить від характеру управлінських завдань, з метою інформатизації щодо яких вона надається.

Технологія управлінських рішень потребує вхідну, допоміжну та вихідну бухгалтерську інформацію. Інформація, яка потребує подальшої обробки в системі управління є вхідною. Специфічною є допоміжна інформація, яка потрібна для виконання управлінських функцій у наступних періодах. Вихідна бухгалтерська інформація узагальнює вхідні дані, які є підсумками обробки вхідної інформації та містить поряд із підсумковою інформацією, за необхідністю, інформацію первинного характеру.

Провідним класифікаційним напрямком є групування облікової інформації за об’єктами, які визначають її сутність та зміст. Приклад класифікації необхідної бухгалтерської інформації в залежності від об’єктів обліку, щодо яких приймаються управлінські рішення згрупований у таблиці 3.2.

У якості об’єктів бухгалтерської інформації розглядаються активи підприємства – це майно, яким володіє господарюючий суб’єкт, пасиви (капітал) підприємства, доходи, витрати та результати діяльності підприємства.

Активи поділяються на матеріальні та нематеріальні ресурс, які можуть принести в майбутньому доходи або іншу економічну вигоду.

Традиційним є групування активів за терміном їх оборотності на необоротні та оборотні активи. До необоротних активів належать основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи.

Розглядаючи необоротні активи формується бухгалтерська інформація про наявність та рух запасів, товарів, векселів одержаних, дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги та за розрахунками, поточних фінансових інвестицій, грошових коштів та їх еквівалентів та інших оборотних активів.

Таблиця 3.2

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Якісні характеристики класифікації бухгалтерської інформації	\|	Класифікація бухгалтерської інформації в залежності від об'єктів обліку, щодо яких приймаються управлінські рішення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.