Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Тема 8. Валютні відносини і валютні системи

 

8.1. Поняття валюти, валютний курс та конвертованість валют

Валюта – це грошова одиниця, що використовується як світові гроші, тобто як міжнародна розрахункова одиниця, засіб обігу і платежу.

Існують такі види валют:

1) залежно від емітента валютних коштів розрізняють такі види валют:

• національна валюта – платіжний засіб (грошова одиниця) пев­ної держави (гривня, долар, марка, фунт стерлінгів тощо);

• іноземна валюта – грошові знаки зарубіжних держав, а також кредитні та платіжні засоби (чеки, векселі) в іноземних грошових одиницях, що використовуються в міжнародних розрахунках,

• колективна валюта – міжнародні грошові одиниці, емісію яких здійснюють міжурядові валютно-кредитні організації (євро, СПЗ).

2) залежно від режиму використання:

• конвертована валюта (повно або частково);

• неконвертована.

3) залежно від сфери і мети використання:

• валюта оплати – валюта, якою здійснюють фактичну оплату товарів і послуг згідно із зовнішньоекономічною угодою чи пога­шення міжнародного кредиту;

• валюта кредиту – валюта, якою за угодою кредитора та пози­чальника надається кредит;

• валютні угоди (ціни) – валюта, в якій встановлюється ціна то­вару або послуг у зовнішньоторговельному контракті або визна­чається сума надання міжнародного кредиту

Міжнародна торгова валюта – це валюта, що викорис­товується для оцінки міжнародних торговельних операцій (експорт й імпорт товарів, послуг, капіталу), або валюта як товар, що є предметом купівлі-продажу.

Міжнародна резервна валюта – це валюта, що вико­ристовується для покриття дефіциту платіжного балансу, надання позик, кредиту, фінансування допомоги тощо. її голов­ною функцією є створення валютних державних резервів.

Валютні відносини– це сукупність валютно-грошових і розрахунково-кредитних відносин у міжнародній сфері. Учасники валютних відносин: держави; міжнародні організації; юридичні особи; фізичні особи.

Валютний курс – це співвідношення між грошовими одиницями двох країн, що використовується для обміну ва­лют при здійсненні валютних та інших економічних операцій.

Види валютних курсів:

• офіційний (фіксований) валютний курс – встановлені урядом постійні фіксовані пропорції обміну національної валюти на іно­земну і навпаки;

• ринковий (гнучкий) валютний курс-курс, що формується на валютному ринку під впливом попиту і пропозиції;

• змішаний – контрольований курс, що застосовується до екс­порту й імпорту, при погашенні зовнішнього боргу тощо.

В основі курсів лежить співвідношення купівельних спро­можностей. Купівельна спроможність валюти – це сума товарів і послуг, які можна придбати за певну грошову одиницю. Паритет купівельної спроможності (РРР) це співвідно­шення купівельної сили валют.

Конвертованість– це здатність до вільного використан­ня валюти для будь-яких операцій та обміну на інші валюти. Конвертованість може бути:

• повна або часткова;

• зовнішня або внутрішня;

• за поточними операціями або за переміщенням капіталів і кре­дитів.

Повна конвертованість валюти – це можливість віль­ного обміну на іноземну валюту для всіх категорій власників у будь-якій формі та в усіх операціях без обмежень.

Часткова конвертованість – обмін дозволяється тільки для певних власників або за окремими операціями.

Внутрішня конвертованість – вільний обмін національ­ної валюти на іноземну для резидентів і вільні платежі за кордон.

Зовнішня конвертованість – вільне нагромадження ва­люти на рахунках нерезидентів, переказ за кордон.

Конвертованість за поточними операціями – дозвіл на обмін національної валюти лише для забезпечення зов­нішньоекономічної діяльності учасників міжнародних відно­син за поточними операціями.

Валютне котирування – визначення і встановлення курсу іноземної валюти до національної.

Методи котирування: прямий – при якому курс одиниці іноземної валюти виражений у національній; непрямий (зворотний) – за одиницю приймається валюта, курс якої виражений у певній кількості іноземних грошових одиниць (застосовується зрідка).

 

8.2. Валютний ринок: суть та основи функціонування

 

Валютні ринки – це офіційні центри, де відбувається купівля продаж іноземних валют на основі попиту та пропо­зиції. Суб'єкти валютного ринку – продавці, покупці, посередники. Об'єкти валютного ринку – юридичні особи, зайняті у зовнішньоекономічній діяльності.

Функції валютних ринків:

• забезпечення своєчасності здійснення міжнародних розрахунків, страхування валютних ризиків;

• диверсифікація валютних резервів банків, підприємств, держав, регулювання валютних ресурсів;

• отримання спекулятивного прибутку учасниками ринку у вигляді різниці курсів валют;

• регулювання економіки.

Названі функції реалізуються через виконання субєктами ринку широкого кола валютних операцій.

Валютні операції– це операції, пов'язані з переміщенням валютних цінностей між суб'єктами валютного ринку.

Ці операції класифікуються за кількома критеріями:

- за терміном здійснення платежу з купівлі-продажу валюти: касові та строкові;

- за механізмом здійснення операцій: операції СПОТ, форвардні, ф’ючерсні, опціонні операції;

- за формами здійснення: безготівкові та готівкові;

- за масштабами операцій: оптові (здійснюються між банками) та роздрібні (здійснюються між банками та їх клієнтами).

 


Читайте також:

  1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  4. IV. Розподіл нервової системи
  5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  6. IV. Філогенез кровоносної системи
  7. POS-системи
  8. VI. Філогенез нервової системи
  9. Автокореляційна характеристика системи
  10. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
  11. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
  12. Автоматизовані форми та системи обліку.




Переглядів: 368

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 6. Кредит у ринковій економіці | Структура платіжного балансу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.041 сек.