• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Структура платіжного балансу

Суть та необхідність валютного регулювання

Валютне регулювання – сукупність заходів, що реалізуються міжнародними організаціями, державою у сфері валютних відносин. Здійснюється на двох рівнях: міждержавному та національному.

Функції регулювання міжнародних валютних відносин покладено на МВФ, який керується статутом, ухвалами та домовленостями.

На державному рівні регулювання визначається законодавчими актами кожної країни.

До міжнародних органів валютного регулювання відносять: МВФ, Світовий банк, Міжнародні фінансово-кредитні організації.

Валютний контроль – це важлива складова валютного регулювання, мета якого – дотримання валютного законодавства при здійсненні валютних операцій за участю резидентів і нерезидентів.

Механізм валютного регулювання в Україні включає сукупність заходів, які проводяться НБУ, Мінфіном, ДПА, іншими органами валютного контролю у сфері валютних відносин.

Механізм валютного регулювання в основному зводиться до таких форм:

Девальвація – зниження обмінного курсу національної валюти щодо іноземних.

Об’єктивна основа: завищення офіційного валютного курсу порівняно з реальною купівельною спроможністю грошової одиниці.

Причини: нерівномірність інфляційного процесу в різних країнах; нестабільність платіжних балансів; нестабільність світової економіки

Наслідки: стимулювання експорту; стимулювання споживчого попиту на внутрішньому ринку; підвищення конкурентоздатності країни на світовому ринку

Ревальвація – підвищення курсу національної валюти стосовно імпортних.

Наслідки: стимулювання імпорту; утримання на внутрішньому ринку споживчого попиту; приплив імпортних інвестицій

Валютна інтервенція – операції щодо купівлі та продажу власної валюти або конкурентної – іншої держави.

Наслідки: зміна попиту і пропозиції певної грошової одиниці на валютному ринку; кореляція обмінних курсів валют

Способи здійснення валютної інтервенції: за рахунок використання власних іноземних валютних резервів (через “своп”-угоди); за рахунок продажу цінних паперів, вміщених в іноземній валюті, у т.ч. кредитних позицій у СПЗ (SDR)

Платіжний баланс – співвідношення всієї сукупності надходження з-за кордону та платежів за кордон за певний проміжок часу, тобто співвідношення вимог і платежів.

Форму платіжного балансу рекомендує МВФ.

І. Баланс поточних операцій:

1) Торговий баланс– співвідношення між надходженнями за експортом і платежами за імпортом товарів

а) експорт

б) імпорт

2) Баланс послуг і некомерційних платежів:

а) платежі й надходження від транспортних перевезень, від усіх видів зв’язку

б) міжнародний туризм

в) утримання дипломатичних, торговельних і культурних представництв

г) надходження від інформаційних, культурних, наукових обмінів

ІІ. Баланс руху коштів і кредитів– співвідношення платежів і надходжень щодо ввезення та вивезення приватних і державних капіталів, одержаних і наданих міжнародлних кредитів.

а) довгострокові і середньострокові позики

б) короткотермінові кредити, поточні рахунки національних банків у зарубіжних банках

Фактори, що впливають на стан платіжного балансу:

– нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, конкуренція

– циклічні коливання економіки

– зростання закордонних державних видатків

– мілітаризація економіки і військові видатки

– зміни в міжнародній торгівлі

– негативний вплив інфляції

– форс-мажорні обставини – стихійні лиха, переворот тощо

Заходи щодо вирівнювання сальдо платіжного балансу:

– використання золотовалютних резервів держави

– залучення зовнішніх джерел фінансування

Якщо дефіцит платіжного балансу не можна подолати за рахунок вищеперерахованих заходів, то уряд може вдатися до таких засобів:

– провести дефляційну політику, спрямовану на зменшення цін та доходів порівняно з іншими країнами

– девальвувати національну валюту

– запровадити валютний контроль та обмеження на валютні операції

Валютні резерви виражають платоспроможність країни перед закордоном та міжнародну валютну ліквідність.

Централізовані резерви:

1) іноземна валюта (депозити, скарбничі векселі, чеки, ринкові цінні папери)

2) авуари в СПЗ (SDR) (грошові ресурси банку, що є на його рахунках у закордонних банках)

3) резервні позиції

4) золото

8.4. Валютні системи, їх призначення

Валютна система – це державно-правова форма організації міжнародних валютних відносин між державами.

Розрізняють: світову, національну, регіональну валютні системи.

Світова валютна система є функціональною організацією валютних відносин на рівні міждержаних зв’язків. Її розвиток регулюється відповідними міждержавними угодами через створені на колективних засадах міждержавні валютно-фінансові та банківські установи й організації. Еволюційний розвиток світової валютної системи показано в таблиці 1.

Національна валютна система – це складова грошових відносин окремої країни, функціонування якої регулюється національним законодавством з урахуванням норм міжнародного права.

Регіональна валютна система– договірно-правова форма організації валютних відносин між групами країн.

Елементи:

– регіональна міжнародна розрахункова одиниця;

– спеціальний режим регулювання валютних курсів;

– спільні валютні фонди;

– регіональні валютно-розрахункові установи.

Таблиця 2

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. VІ. План та організаційна структура заняття
3. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
4. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
5. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
6. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
7. Аналіз ліквідності балансу
8. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
9. Атомно-кристалічна структура металів
10. Базова алгоритмічна структура
11. Балансувальні роботи.
12. Балансування деталей

Переглядів: 433