Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Післявоєнний інституціоналізм

 

Інституційно-соціологічний. Ф.Перру: Особливості поглядів: 1) ідея соціального контролю над виробництвом шляхом планування; 2) пошук шляхів вирішення соціальних проблем суспільства; 3) рекомендації щодо подолання економічної відсталості "третіх" країн; 4) критика економічної теорії за відрив теоретичних моделей від реальної практики, наголос на посиленні прагматичної функції економічної науки.

Трансформаційний інституціоналізм. Історичні умови: 1) зміни у відносинах власності і управління: формування колективних форм власності, коли акціонерами стають наймані робітники, зосередження функцій управління в руках виробничої інтелігенції; 2) перехід від суспільства, основною метою якого є максимізація прибутку, до суспільства задоволення потреб широких верств населення.

Г. Мінз.Головний твір: "Корпоративна революція в Америці" (1962р.). Основні ідеї. Концепція "колективного капіталізму": сучасне суспільство за своєю сутністю є колективним: 1) корпорації об'єднують сотні тисяч акціонерів і наймають сотні тисяч робітників;2) корпорації створюють і використовують високотехнологічне обладнання і забезпечують потреби мільйонів споживачів у товарах; 3) має місце "дифузія капіталу" – відокремлення управління і контролю над виробництвом від власності на капітал.

А. Берлі. Головні твори: "Влада без власності" (1959р.); "Американська економічна республіка" (1963р.). Основні ідеї. Теорія "народного капіталізму": сучасний американський капіталізм є народним в силу наступних обставин: 1) зміна приватної власності на колективну у формі акціонерної; 2) перехід функцій контролю над власністю до органів народу - найманих менеджерів; 3) наявність розвиненої демократії; 4) можливість використання передових досягнень НТП; 5) державне регулювання монополізму, циклічного характеру розвитку, розподілу доходів.

Д. Кларк. Головний твір: "Конкуренція як динамічний процес" (1961р.). Основні ідеї: 1) розрізнив приватні і суспільні витрати виробництва і проаналізував фактори, що впливають на зведення їх до єдиної основи, зокрема, зменшення негативних "зовнішніх ефектів" у соціальному і природному середовищі/; 2) виділив комерційну і соціальну ефективності, розуміючи під першою ефективність приватного підприємства у створенні прибутку, а під другою – ефективність економічної системи у створенні "соціальних цінностей"; 3) основним засобом підтримання стійкості і ефективності економічного механізму вважав систему соціально-ліберального планування.

Технологічний детермінізм. Загальна характеристика: 1) науково-технічна революція вважається головним фактором еволюційного оновлення суспільства. Наука і техніка – автономні сили, що визначають характер економічного і соціального розвитку; 2) економічне зростання ототожнюється з економічним прогресом, а останній – з суспільним прогресом в цілому; 3) джерелом економічного прогресу є крупні корпорації, а носієм нової системи цінностей – "техноструктура"; 4) з позиції технократизму розглядаються економічні кризи, безробіття, заробітна плата і зрушення у соціальній структурі суспільства.

У. Ростоу. Головні твори: "Стадії економічного зростання" (1960р.), "Політика і стадії зростання" (1971р.). Обґрунтовував: шість стадій історичного розвитку людського суспільства: традиційне суспільство, перехідне суспільство, стадія підйому, стадія швидкого зростання, століття високого масового споживання або сучасне суспільство, стадія "якості життя" – етап пошуку шляхів якісного поліпшення умов життя людини.

Д. Гелбрейт. Головні твори: "Нове індустріальне суспільство"(1969р.), "Теорії та цілі суспільства"(1973). Основні ідеї: Модель нового індустріального суспільства, для якого є характерним: 1) основа розвитку суспільства в умовах НТР - інститут крупних корпорацій, "плануюча система"; 2) переміщення реальної влади в корпораціях від власників капіталу до техноструктури, яку складає інженерно-технічний персонал; 3) зміна цільового спрямування виробництва з максимізації прибутку до підтримання постійного економічного зростання; 4) наявність проблем макроекономічного характеру /неефективність використання ресурсного потенціалу, інфляція, мілітаризація/, що знижують регулюючу роль ринкового механізму і потребують планування.

Л. Хейлбронер. Головні твори: "Межі американського капіталізму" (1966р.); "Між капіталізмом і соціалізмом" (1970р.). Основні ідеї. Регульований розвиток і суспільний прогрес, пов'язує з адаптаційною перебудовою інституціональної системи. Адаптаційний механізм має бути побудованим за принципом соціальної згоди, функції побудови механізму мають бути покладені на державу. Необхідно забезпечити стаціонарне економічне середовище; гуманізм в розподілі праці і організації виробництва, вибір відповідної техніки та технології; розширення використання методів та інструментів планування.

Д. Белл. Головні твори: "Кінець ідеології" (1960р.), "Перехід до постіндустріального суспільства" (1973р.). Основні ідеї: 1) характеризує становлення нового соціально-економічного типу суспільства – постіндустріального суспільства під впливом науково-технічної революції; 2) формує ознаки постіндустріального суспільства: відхід традиційної приватної власності на засоби виробництва і капітал на другий план; пріоритет отримують інформація, теоретичні знання та відповідні їм форми власності; заміна машинної технології на інтелектуальну, вихід на передній план проблем організації науки, а не корпоративного капіталу; виникнення безкласової спільноти людства на основі високих знань і кваліфікації.

О. Тоффлер. Головні твори: "Шок майбутнього" (1970р.), "Третя хвиля" (1981р.), "Передбачення і перспективи" (1988р.). Основні ідеї: 1) звернув увагу на бурхливий розвиток науки і техніки /"суперіндустріальна" революція/ в умовах переходу до "суперіндустріального" суспільства, в якому: посилюється оновлення явищ повсякденного життя; самознищується власність у будь-яких формах прояву і разом з нею – поділ суспільства на класи; настає ера загального добробуту, максимізація прибутку втрачає сенс, переходячи в максимізацію психологічної задоволеності; 2) висунув теорію суспільства "третьої хвилі" як варіанту інформаційного суспільства, для якого характерні: наявність нової енергетичної і технічної бази розвитку інформації; поліпшення умов праці; всебічна влада корпорації; зниження регулюючої ролі держави.

 

ТЕМА 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець ХХ – початок ХХI ст.).

 

11.1. Глобалізація економічних процесів і формування нової економіки.

11.2. Концепції неокласичного відродження.

11.3. Нове кейнсіанство.

11.4. Неоінституціоналізм.

11.5. Неомарксизм.

 


Читайте також:

  1. Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку ХХ ст.
  2. Відбудова і розвиток народного господарства України в післявоєнний період. Завершення радянізації західноукраїнських земель
  3. Відбудова і розвиток народного господарства України в післявоєнний період. Завершення радянізації західноукраїнських земель
  4. Відбудова і розвиток народного господарства України в післявоєнний період. Завершення радянізації західноукраїнських земель
  5. Дії УПА в роки ВВВ і в післявоєнний період
  6. Еволюція інституціоналізму у другій половині ХХ ст. Економічна теорія неоінституціоналізму.
  7. Ідейно-теоретичні основи інституціоналізму та етапи його розвитку.
  8. Інституціоналізм
  9. Інституціоналізм
  10. Методологічні особливості та етапи розвитку інституціоналізму.
  11. Неоінституціоналізм
  12. Неоінституціоналізм




Переглядів: 784

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Посткейнсіанство | Глобалізація економічних процесів і формування нової економіки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.