Контроль і ревізія правильності нарахування оплати праці

Рис. 11.2. Послідовність контролю операцій з оплати праці

Забезпеченість підприємств робочою силою та розрахунки з працюючими є важливим в діяльності підприємств. Від цього в значній мірі залежить ефективність виробництва готової продукції, а отже і кругооборот капіталу в цілому. Тому, перевірка операцій з нарахування зарплати та її виплати є однією з найважливіших частин комплексної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства. Під час ревізії необхідно перевірити такі основні питання: організацію кадрової політики підприємства; дотримання штатної дисципліни; використання робочого часу; виконання норм виробітку; правильність та своєчасність розрахунків з робітниками та службовцями; повноту та своєчасність розрахунків із бюджетом та з фондами соціального страхування. Для цього перевіряються такі документи: штатний розпис; накази та розпорядження адміністрації стосовно руху особового складу; колективний договір, трудові договори, угоди, контракти; особові картки працівників; табелі обліку відпрацьованого часу; наряди за виконану роботу; листи обліку простоїв; акти про брак; виконавчі листи; листи непрацездатності; розрахунково-платіжні відомості; реєстри депонованої зарплати; журнал по рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”; форми бухгалтерської та статистичної звітності.

При аналізі кадрової політики підприємства ревізор досліджує питому вагу робітників у загальній чисельності працівників. Проводиться також аналіз якісного рівня робітників з використанням при цьому показників професійного та кваліфікаційного складу, рівня освіти. Слід пам'ятати, що досить часто кваліфікаційний рівень працівників залежить від терміну роботи на підприємстві, тобто від стажу. Тому проводять аналіз руху робочої сили, розраховуючи коефіцієнти вибуття, приймання та плинності робочої сили, порівнюючи їх із попередніми періодами. Наступним етапом перевірки є дотримання штатної дисципліни. Передовсім рекомендується здійснити зіставлення фактичного штату працівників та службовців зі штатним розписом. Як наслідок може бути виявлено працівників, що утримуються понад штат. В ході перевірки вивчають розподіл обов'язків працівників і службовців, їх фактичне завантаження роботою. Слід звернути увагу на ефективність використання робочого часу. Спочатку зіставляють фактично відпрацьований час з плановим. При цьому уважно перевіряють табель обліку відпрацьованого часу. Ці табелі повинні вестися по категоріях працівників. Найбільш частими порушеннями табельного обліку є проставлення робочих днів за період тимчасової непрацездатності або за період неявок на роботу без поважних причин. Проводячи ревізію, ревізор має здійснювати власні спостереження щодо своєчасності приходу працівників на роботу і закінчення робочого дня. Аналізу підлягають приховані цілоденні та годинні втрати робочого часу.

При ревізії результатів праці робітників-відрядників перевіряється точність обліку виробітку. Облік виробітку на підприємстві ведеться у рапортах про виробіток, маршрутних листах, відомостях обліку виробітку, нарядах і т.д. В цих документах повинні бути вказані виробіток робітника або бригади і розцінки за одиницю продукції. Перевіряючи правильність нарахування погодинної заробітної плати (службовцям), до уваги беруть дані про фактично відпрацьований час та систему встановлених ставок. При цьому можна виявити такі типові порушення, як неправильне відображення дати прийому на роботу або звільнення з роботи, завищення окладу, а також включення в робочі дні періоду, за який слід було б нараховувати допомогу з тимчасової непрацездатності.

Ревізуючи правильність утримань із сум заробітної плати, ревізор повинен мати такі відомості: прибутковий податок згідно із встановленою шкалою з урахуванням пільг; збір на обов'язкове пенсійне страхування згідно із встановленими процентами від нарахованої заробітної плати; збір до фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням згідно із встановленими процентами від нарахованої заробітної плати; збір до фонду соціального страхування, на випадок безробіття згідно з встановленими процентами від нарахованої заробітної плати; аліменти (згідно з виконавчим листом); суму отриманого авансу; надлишкове виплачені суми за попередній період; своєчасно неповернені підзвітні суми; штрафи (згідно з протоколами чи актами).

Під час ревізії особливу увагу приділяють правильності оформлення розрахунково-платіжних відомостей, в яких зустрічаються такі порушення: включення до відомостей підставних осіб (встановлюють за допомогою зустрічної перевірки); завищення суми “Разом до виплати” (встановлюють арифметичною перевіркою).

З метою забезпечення якості ревізії розрахунків з оплати праці ревізору слід докладно ознайомитися з Кодексом законів про працю, Законом України "Про оплату праці", іншими нормативно-правовими актами. Встановлено, що розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та фінансово-господарської діяльності підприємства.

Як правило, для перевірки правильності нарахування й виплати заробітної плати ревізору слід ретельно ознайомитися з встановленими нормами для різних видів оплат. Наприклад, мінімальна заробітна плата– це законодавче встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитись оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). До такої заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється й переглядається згідно із Законом України "Про оплату праці". Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності й господарювання та фізичних осіб. Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки і є основою формування й диференціації розмірів заробітної плати.

Відповідно до законодавства формування тарифної сітки здійснюється на основі тарифної ставки робітника першого розряду. Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам здійснюється власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з трудовим колективом. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган може змінювати посадові оклади від мінімальних до максимальних розмірів.

Як правило, оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата праці здійснюється за результатами індивідуальних і колективних робіт. Причому форми й системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством за угодами.

Працюючі за сумісництвом,одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. При цьому умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств визначаються Кабінетом Міністрів України. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених колективним договором. За погодинною системою оплати праці робота в надурочний часоплачується в подвійному розмірі годинної ставки. Тобто за відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата в розмірі 100 % тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою – за всі відпрацьовані надурочні години. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається. Ревізору слід керуватися вищевказаними положеннями нормативних актів з оплати праці.

Згідно з новим Планом рахунків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291, на рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці" ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо. Рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці" має три субрахунки: 661 "Розрахунки з заробітної плати"; 662 "Розрахунки з депонентами", 663 »Розрахунки за іншими виплатами». За кредитомрахунка 66 відображуються нарахована основна та додаткова заробітна плата, допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування. За дебетом– виплата заробітної плати, премій, допомоги, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних товарів, продукції в рахунок заробітної плати. Кредитове сальдоцього рахунка показує зобов'язання підприємства перед працюючими на перше число кожного наступного за звітним місяця.

Управлінський аналітичний облік розрахунків із персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань. Облік депонованої заробітної плати здійснюється в книзі (картках) обліку депонованих сум або безпосередньо в реєстрах не виданої заробітної плати, що складаються касиром. Ревізія здійснюється відповідно до викладеного порядку ведення синтетичного й аналітичного обліку з рахунка 66 "Розрахунки з оплати праці".

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Контроль і ревізія розрахунків з оплати праці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.