• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Початок Великої Вітчизняної війни

22 червня 1941 р. Німеччина напала на Радянський Союз. Ще 18 грудня 1940 р. Гітлер підписав директиву № 21 «Барбаросса» (від імені німецького імператора XII ст., який бесславно загинув під час Третього хрестового походу). Відповідно до цього плану війна повинна була тривати 1,5-2 місяці і за цей час війська мали вийти на рубіж Архангельськ-Волга-Астрахань. Фашистська армія налічувала на той час 190 дивізій, з них 157 німецьких, 47 тис. гармат, 4,3 тис. танків, 5 тис. літаків. У союзі з Німеччиною ви­ступили Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія. Загальна чи­сельність Червоної Армії складала понад 5 млн людей. У західних прикордонних округах зосереджувалось 170 дивізій та 2 бригади, які мали 2,9 млн людей, 9,2 тис. танків, 8,5 тис. літаків і 468 тис. гармат і мінометів.

Український напрям за планом «Барбаросса» був одним з най­головніших. Ставилося завдання оволодіти розвиненою економічною базою України, її багатими сировинними та паливними ресурсами, щоб послабити військово-промисловий потенціал СРСР і зміцнити власний, створити вигідний плацдарм для подальшої війни і пере­моги над СРСР. Саме тому найбільша частина німецьких сил — група армій «Південь» (57 дивізій і 13 бригад) — мала завдання протягом короткого часу завдати головного удару у напрямку на Київ, зайняти переправи, підготувавши наступ далі на схід. В Укра­їні німецьким військам протистояли два фронти: Швденно-Захід-ний (командуючий — генерал М. П. Кирпонос); Південний (коман­дуючий — генерал І. В. Тюленєв). З сухопутними військами взаємодіяли моряки Чорноморського флоту (командуючий — адмі­рал П. С. Октябрьський), Дунайська і Пінська військові флотилії. У прикордонних боях, незважаючи на мужність радянських вої­нів, Червона армія зазнала поразки. За перші три тижні війни вона втратила 850 тис. людей, 3,5 тис. літаків, 6 тис. танків, 9,5 тис. гармат. Німецькі втрати були у 10 разів меншими.

30 червня 1941 р. німецькі війська увійшли у Львів. Разом з ними увійшли частини ОУН. Цього ж дня представники українсь­ких національних політичних сил на чолі з ОУН прийняли «Акт відновлення Української держави”, а також декрет, за яким Я. Стецька було призначено головою уряду — Українського державного правління (з 26 міністрів). Українська держава оголошувалась со­юзницею Німеччини. Але Німеччина зреагувала на Акт відновлен­ня Української держави негативно. С. Бандера і Я. Отецько були інтерновані.

5 липня 1941 р. радянський уряд України прийняв рішення про евакуацію промислових і сільськогосподарських об'єктів, населен­ня України. У ході евакуації, переважно в Росію та Казахстан, було вивезено 550 великих заводів, 3,5 млн населення. В армію мобілізували 2 млн жителів республіки (з них 200 тис. доброволь­ців), 2 млн людей створювали оборонні споруди. На 1 листопада 1941 р. від населення України у фонд оборони надійшло близько 1 млрд крб, багато коштовностей.

73 дні тривала героїчна оборона Одеси. Тут загарбники втрати­ли 200 тис. людей. Проте швидко, незважаючи на опір Червоної Армії, німцям вдалося захопити більшу частину території Украї­ни, взяти у полон у районі Києва 650 тис. солдатів і офіцерів.

25 жовтня 1941 р. німецькі війська захопили Харків. До кінця 1941 р. німці контролювали територію, де до війни проживало 80 млн людей (42 % населення СРСР). Крім того, у полон потрапи­ло 3,8 млн радянських військових (з них 1,3 млн українців).

Причини поразок Червоної Армії у початковий період війни:

1) репресії командного складу Червоної Армії, знищення мар­шалів і генералів (40 тис. командирів), на зміну яким прийш­ли недостатньо досвідчені (з них лише 7 % офіцерів мали вищу освіту);

2) прорахунки Сталіна в оцінюванні военно-політичної ситуації та терміну нападу Німеччини на СРСР;

3) неправильна воєнна доктрина СРСР, коли планувалося вою­вати на «чужій території» і «малою кров'ю», війська не на­вчалися оборони і відходу;

4) СРСР не встиг повністю переозброїтись, нові кордони не були захищені укріпленнями;

5) Німеччина ще задовго до нападу на СРСР перевела свою еко­номіку на військовий лад, на неї працювала вся Європа;

6) німецькі війська мали досвід ведення сучасної війни, якого вони набули у Європі;

7) були допущені прорахунки у визначенні напрямку головного удару Німеччини (головним вважався Південно-Західний, тоді як німці зосередили головні сили на Західному).

Велику Вітчизняну війну можна розділити на такі періоди:

1. 22 червня 1941р. - 18 листопада 1942 р. — початковий;

2. 18 листопада 1942 р. — кінець 1943 р. — рік корінного пере­лому;

3. 1944 р.- 8 травня 1945 р. — час завершальних операцій. Весною 1942 р. після перемоги під Москвою радянські війська

спробували здійснити наступ на території України у районі Харко­ва, але внаслідок прорахунків командування зазнали поразки. У полон потрапили 240 тис. солдатів. 22 липня 1942 р. Червона Армія залишила м. Свердловськ Луганської області. Таким чином, вся Україна була окупована ворогом.

Читайте також:

1. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
2. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
3. Але, головним залишається діючий початок, чим повсякденність і відрізняється від фантазії (казки, міфу).
4. Алкени – вуглеводні, в молекулах яких є один подвійний зв’язок між атомами вуглецю . Алкені називають також олефінами або етиленовими вуглеводнями.
5. Антивоєнні рухи напередодні Першої світової війни
6. Архівна справа в Україні в роки другої світової війни
7. Афро-азійський світ після Першої світової війни.
8. Близький Схід під час Другої світової війни.
9. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни
10. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни.
11. Вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, що поклало початок Другій світовій війні.
12. Визначення допустимого часу початку долання зон радіоактивного забруднення (початок виходу із зони) при заданій дозі опромінення

Переглядів: 935