• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Популяції: означення та параметри

До дії цих факторів

Дія екологічних факторів на організми та пристосування

Важливим елементом є реакція організмів на силу екологічного фактору. Згідно цього виділяють дві зони:

– зона оптимуму фактора (сприятлива доза);

– зона песимуму фактора (доза, за якої організми почуваються пригнічено).

Саме діапазон оптимуму і песимуму є критерієм для визначення екологічної валентності. Екологічна валентність – це здатність організму пристосовуватися до змін умов середовища. Кількісно вона виражається діапазоном середовища, в межах якого вид може нормально існувати.

Екологічна валентність різних видів може бути різною (північний олень витримує коливання температури від –55 ^оС до +30^оС, а тропічні корали гинуть вже при зміні температури на 5–6^оС. За екологічною валентністю організми поділяють на:

– стенобіонти – з малою пристосованістю до змін умов середовища (орхідеї, форель, глибоководні риби);

– еврибіонти – з великою пристосованістю до змін умов довкілля (колорадський жук, вовки, пирій, миші, таргани).

Живий світ Землі має у своєму складі три типи організмів: –продуценти (або автотрофи)–це організми, що створюють органічну речовину за рахунок утилізації сонячної енергії, води, вуглекислого газу, мінеральних солей (до цього типу належать рослини, яких на землі налічується 350000 видів);

– консументи(абогетеротрофи)– організми, що одержують енергію за рахунок харчування автотрофами чи іншими консументами (до них належать рослиноїдні тварини, рослини-хижаки і грибивкількості – 1,5 млн. видів);

– – редуценти(абосапрофаги)– це мікроорганізми, що розкладають мертві залишки продуцентів і консументів до води, вуглекислого газу і мінеральних солей (вся ця спільнота в кількості 75000 видів має певне середовище існування та визначену структуру, видовий склад і територію і називається біоценозом).

У самих загальних рисах підпопуляцією розуміють реально існуючу в природі групу організмів одного біологічного виду, що займає певну територію та відрізняється наявністю серед цих організмів функціональних зв’язків та спільності структур. Як і більшість понять екології, термін«популяція» неоднозначний. Спеціалісти різного профілю, виділяючи популяції у природі, користуються різними критеріями.

У ботаніці критеріями виділення популяції служить її розміщення в межах певного біоценозу. Такі популяції називаютьценотичними. Розміри ценопопуляцій можуть бути різними. У неве­ликих ценозах вони – невеликі, а в монотонно-однорідних типу тайгового лісу можуть охоплюва­ти території у сотні та тисячі гектарів і складатися з багатьох мільйонів особин.

В екології та зоології популяції частіше виділяють за ознаками їхнього розподілу на певній території та достатній відмежованості від популяцій того ж виду. У цьому випадку популяцію називаютьлокальною.

Механізми ізоляції окремих популяцій бувають двох типів:

а) територіальні;

б) репродуктивні.

У першому випадку межами між популяціями виступають певні бар’єри: гірський хребет, річка і т.п. У другому випадку ізоляцією є неможливість схрещування між особинами різних популяцій. Наприклад, особини конюшини гірської на південному та на північному схилах одного й того ж пагорба можуть належати до різних популяцій, оскільки на північному схилі цвітіння починається тоді, коли цвітіння на південному схилі вже пройшло.

Популяція – це реальна біологічна одиниця, у формі якої існують види рослин, мікроорганізмів та тварин. Кожна популяція може бути охарактеризована певними ознаками – популяційними параметрами.

Основні з них такі:

а)чисельність – загальна кількість особин, що входять до складу даної популяції;

б)щільність – кількість особин, що припадає на одиницю території або одиницю об’єму простору, що займає популяція;

в)запас біомаси популяції в цілому та в розрахунку на одиницю площі чи об’єму;

г)народжуваність – число нових особин, що з’являються в популяції при народженні;

д)смертність – кількість особин, що відмирають у певний проміжок часу;

е)ріст популяції – співвідношення народжуваності та смертності, що призводить до збільшення або зменшення чисельності особин у популяції. Важливим атрибутом будь-якої популяції є також її просторова струк­тура, яка проявляється в особливостях розміщення особин на площі популяційного поля.

Читайте також:

1. Аналітичні параметри
2. Аналітичні параметри
3. Артеріальний пульс, основні параметри
4. Будова, характеристики і параметри біполярного транзистора
5. Варіатори та їхні основні параметри
6. Види передавальних пристроїв РЛС РТВ та їх параметри
7. Вікна та їх основні параметри
8. Вплив методів перепроектування робіт на базові параметри роботи
9. ВТОРИННI ПАРАМЕТРИ ДОВГОЇ ЛIНIЇ
10. Втрата непараметричними критеріями згоди „свободи від розподілу” при складних гіпотезах
11. Геометричні, кінематичні, силові та динамічні параметри
12. Головні параметри кар’єрних полів

Переглядів: 1750