Цю археологічну культуру теж відкрив на поч. XX ст. В. О. Городцов. Катакомбна культура отримала свою назву від обряду поховання. Замість звичайної ями під насипом кургану споруджували спеціальну камеру- катакомбу. На Харківщині відомо 20 поселень та 10 могильників катакомбної культури. Найбільшу кількість – 5 поселень виявлено на території Зміївського
району. Два поселення розташовані на кордоні сучасного Харкова (Велика та Мала Данилівка).
Курганні поховання було досліджено в Лозівському (Бунаково, Рождественка), Близнюківському (Богданівка, Верхня Самара), Борівському (Піски Радьківські) районах.
У похованнях археологи знаходили вохру,
глиняний та дерев'яний посуд. У деяких похованнях зустрічаються курильниці у вигляді глиняних мисочок на трьох-чотирьох ніжках, за допомогою яких, вірогідно, проводився обряд очищення камери. Інший інвентар зустрічається рідше (наприклад, кам'яні та бронзові сокири, бронзові ножі, прикраси). Кераміка характеризується розмаїттям форм і орнаментів. Панівною формою є високі та низькі горщики. Яскраву самобутність кераміці катакомбної культури нашої території надає особлива
Найпоширеніший тип кераміки – банкоподібний горщик, на якому були нанесені різні сюжетні композиції – хрестики, прямокутники, свастики,
схематизовані зображення тварин (вважається, що то прояви примітивного піктографічного письма).
орнаментація. На кераміці пізнього етапу з'являється валик, а також багатоваликові візерунки.