• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Як вплинули репресій літераторів 30 - ті рр. ХХ ст. на подальший стан розвитку літератури на Слобожанщині?

Ті рр. ХХ ст.

Чим можна пояснити багатоманіття жанрів літератури в Харкові у

У чому проявляється трагізм творчості Слобожанських поетів другої половини ХІХ ст.?

Пояснити чому?

Вказати, які твори слобожанських поетів стали народними піснями.

Чому Харків у першій половині ХІХ ст. став центром розвитку української літератури?

Визначити головні ідеї творчості літераторів 18 ст.

Рекомендована література

ü Зайцев Б. П., Скирда В.В. та ін. Історія рідного краю (Харківщинознавство). – Ч. 2. – Х.: Східно-регіональний центр гуманітарно- освітніх ініціатив, 2002. – 179 с.

ü З порога смерті. Письменники України – жертви сталінських репресій. – К.: Рад. письменник, 1991. – 494 с.

ü Лавріненко Юрій. Розстріляне відродження. Антологія 1917 – 1933.- К.:Видавничий центр «Просвіта», 2001. -794 с.

ü Михайлин І. Літературна Харківщина. Поезія. Ессеїка. Портрети. Рецензії. - Х.: «Майдан», 2007. – 243 с.

ü Попович Мирослав. Нариси історії української культури. – К.: «АртЕк», 2001. – 728 с.

ü Рідний край. – Х. край: Навч.посібн. з народознавства. – Х.: ХДПУ, 1999.

– 526 с.

ü Слобожанська яса. Антологія громадянської лірики кінця ХІІ – початку ХХІ століть. –Х.: «Майдан», 2006. - 960 с.

ü Сумцов М. Ф. Дослідження з етнографії та історії культури Слобідської України.- Х.: «Атос», 2008. – 588 с.

ü Харків – 350. Історія, сучасність, стратегія розвитку: Іст.-екон. огляд. – Х.: Золоті сторінки, 2004. – 320 с.

ü Хрестоматія з літератури рідного краю. – Х.: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2001. – 416 с.

7.1. Розвиток живопису.

7.2. Театральне мистецтво.

7.3. Музичне мистецтво.

7.1. Розвиток живопису

Мистецтво, як форма прояву своєї самобутності, слобожанської ментальності, було реалізовано не за рахунок безмежної войовничості – слобожани намагалися ствердити своє особисте «я» за рахунок мирного творчого процесу.

Першими витворами образотворчого мистецтва на Харківщини були, безперечно, ікони, привезені українськими переселенцями та зроблені з них копії. На жаль, на сьогодні майже всі пам’ятки іконописного малярства

втрачені. Єдині зразки – розписи існуючих храмів. Як приклад, можна навести одну з найстарiших ікон Слобожанщини – ікону Пресвятої Богородицi Озерянської, яка вважалась чудодiйною i була дуже шанована не тiльки харкiв'янами, але й yciмa мешканцями Слобожанщини. Кілька ікон зараз зберігається у музеї села Пархомівка Краснокутського району.

У 60-х рр. ХVII ст., як свiдчать пам'ятки, iконопис на Слобожанщині значно пiдноситься. До цього часу належать дві iкони «Христа» i «Богородицi» з Миколaївської церкви Охтирки. Іконописці, як правило, були анонімні, проте названi твори свiдчать про те, що в другiй половинi

«Як народ, що відчайдушно боровся проти поневолення чужинцями, українці обирають Богородицю своєю небесною заступницею й покровителькою. Так було в періоди величезних загроз і небезпек… Богородичні ікони... улюблені ікони й професіоналів, і малярів народної течії. Нова хвиля культу Богородиці в добу барокко сприяла утвердженню давніх і появі нових чудотворних ікон – а всі чудотворні ікони є іконами Богородичними».

Дмитро СТЕПОВИК

ХVII ст. на Слобожанщинi квiтло прекрасне малярство, в якому знайшли втiлення не тiльки творчi особливостi окремих, анонiмних для нас художникiв, а й кращi досягнення тодiшнього українського живопису з найхарактернiшими iконографiчними, композицiйними і колористичними властивостями. Проте, можна відзначити, що на кін. XVIII ст. на Харківщині склалася своєрідна школа малярства – іконопису, яке ввібрали кращі досягнення українського живопису.

Церковний живопис зберiгався ще до кiнця ХVIІІ ст., але разом iз незалежним вiд всього старим портретним малярством вiн завершив свiй розвиток. Слобожанський iконопис протягом ХVІІ-ХVIIІ ст., з одного боку, у певних межах дотримувався дaвнix традицiй, а з другого, спираючись на народну творчicть, використовував досягнення захiдного мистецтва.

Ще одним напрямком малярства XVII – XVIII ст. стала народна картина, що є найоригінальнішим витвором народного мистецтва. За жанрами вона поділялася на історичну, сатиричну й символічну. Наприкінці XVIIІ ст. складається найпопулярнiший «класичний» вapiaнт картини – «Козак- бандурист», «Козак Мамай». Його ознаки характеризуються насамперед композиційно завершеною фiгурою козака. Обличчя цiлком втрачає iндивiдуальнi риси, узагальнюється, типізується, стає молодим, сповненим краси та сили.

Із 70-х рр. XVII ст. стає звичним явищем і портрет, головним чином, заможної козацької старшини та полковників. При козацьких полках, як свідчить історія, були не лише козаки- бандуристи, а й козаки – малярі. Iсторiя слобiдських козацьких полкiв, зокрема Xapківськогo полку, розповiдає нам про вiдомих героїчних козаків минулого, таких, як кошовий Iван Cірко, полковник Pіпкa, полковник Григорiй Донець-3ахаржевський, сотник Гаврило Могильников та iншi. Серед портретів – робота невідомого художника XVIIІ ст. «Портрет Осадчого Харка». Портрети вiдомих козакiв називалися

«старшинськими». Перед «старшинськими» портретами Слобожанщини стояли тi самi завдания, що були розв'язанi в захiдноукраiнському шляхетному портретi. Виробленi в ньому естетичнi засади та малярськi прийоми прдовжували розвиватись у творах козацьких художникiв.

Передумови для розвитку живопису на Харківщині були створені ще у другій половині XVIII ст., коли на базі класу малювання Харківського колегіуму було створено художню школу під керівництвом Івана Семеновича Саблукова (член Петербурзької Академії мистецтв). Серед перших її вихованцiв були українцi А. Лосенко, Г. Сребретцький, К. Головачевський. Створені у 70-х рр. XVIIІ ст. художні класи Xapківського колегiуму, по суті, стали першою художньою державною школою у

провінційній Росії. На той час в усій імперії існувала лише одна щойно заснована Академія мистецтв у Петербурзі.

Читайте також:

1. III.Цілі розвитку особистості
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
5. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
6. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
7. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
8. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
9. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
10. АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ|направлень| РОЗВИТКУ МЕТОДІВ РОЗПІЗНАВАННЯ
11. АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ|направлень| РОЗВИТКУ МЕТОДІВ РОЗПІЗНАВАННЯ
12. АНАЛІЗАТОРІВ У ПРОЦЕСІ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ.

Переглядів: 746