• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Трансферт ризиків

Трансферт ризику (розподілення ризику) – це метод зниження ризику, при якому імовірний збиток розподіляється між партнерами таким чином, що можливі збитки кожного (як і прибуток) відносно невеликі.

У цьому випадку господарським партнерам передається та частка фінансових ризиків, за якою вони мають більше можливостей нейтралізації негативних наслідків та володіють більш ефективними способами внутрішнього страхового захисту.

У сучасній практиці ризик-менеджменту отримали розвиток наступні напрями трансферту ризиків:

• Розподілення ризику між учасниками інвестиційного проекту. У процесі такого розподілення підприємство здійснює трансферт підрядникам фінансових ризиків, пов’язаних з невиконанням календарного плану будівельно-монтажних робіт, низькою якістю робіт, розкраданням матеріальних коштів і т.д. Для підприємства, що здійснює трансферт ризиків, нейтралізація ризиків полягає в ліквідації недоліків за рахунок підрядника, виплати неустойок і штрафів, а також відшкодування збитків у інших формах.
• Розподілення ризику між підприємством і постачальниками сировини і матеріалів. Предметом такого розподілення є фінансові ризики, пов’язані з втратою (порчею) майна (активів) у процесі їх транспортування і здійснення вантажно-розвантажувальних робіт. Форми такого розподілення ризиків регулюються міжнародними правилами «ІНКОТЕРМС 2000».
• Розподілення ризику між учасниками лізингової операції. Так, при оперативному лізингу підприємство передає орендодавцю ризик морального старіння активу, що використовується, ризик втрати їм технічної продуктивності (при додержанні встановлених правил експлуатації) і ряд інших ризиків, передбачених спеціальними застереженнями у контракті, що укладається.
• Розподілення ризику між учасниками факторингової або форфейтингової операції. Факторинг - фінансова операція, яка полягає у переуступці підприємством-продавцем права отримання коштів за платіжними документами за поставлену продукцію на користь банку або спеціалізованої компанії, які приймають на себе усі кредитні ризики з інкасації боргу і беруть з підприємства-продавця певну комісійну плату у відсотках від суми платежу. При проведенні такої операції банк протягом трьох днів здійснює кредитування підприємства-продавця у формі попередньої оплати боргових вимог за платіжними документами (як правило, у розмірі 70-90% за пільговими відсотками в залежності від фактору ризику). Залишок суми банк депонує у формі страхового резерву на випадок непогашення боргу покупцем і повертає його підприємству-продавцю після повного повернення кредиту. Форфейтинг – фінансова операція рефінансування дебіторської заборгованості за експертним товарним кредитом через передачу переводного векселя на користь банку або факторингової компанії з виплатою комісійних. Форфейтинг перетворює заборгованість покупця за товарний кредит на заборгованість банку за фінансовий кредит. Операція застосовується при здійсненні довгострокових експертних поставок і дає можливість отримати грошові кошти через векселі, однак має високу вартість.

Рівень нейтралізації негативних фінансових наслідків для підприємства є предметом контрактних переговорів з партнерами, що відображуються у контрактах.

Читайте також:

1. Алгоритм розрахунку ризиків за загрозою відмова в обслуговуванні
2. Аналіз внутрішніх ризиків
3. Аналіз зовнішніх ризиків
4. Аналіз проектних ризиків.
5. Аналіз та оцінка інвестування в умовах ризику. Якісні та кількісні методи оцінювання проектних ризиків.
6. Аналіз та оцінка ризиків
7. Види банківських ризиків та їх характеристика
8. Види ризиків у внутрішньому аудиті та особливості управління ними.
9. Види функціональних ризиків банку
10. Визначення меж зон допустимого, критичного та катастрофічного ризиків
11. Визначення ризиків та їх класифікація
12. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці

Переглядів: 908