Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Позичковий відсоток

Рис. 12.4. Механізм формування ренти

 

Як бачимо, зміна розміру ренти ніяк не впливає на кількість землі, що пропонується для використання. Якщо відносно неземельних ресурсів ціна виконує спонукальну функцію,тобто підштовхує влас­ників ресурсів до збільшення їх пропозиції на ринку, то щодо землі рента такої функції не виконує. Тому економісти вважають ренту надлишком,тобто платою, яка не є обов'язковою для забезпечення наявності землі.

До цього часу ми припускали, що земля має однакову родючість. Однак насправді якість різних земельних ділянок може відрізняти­ся досить суттєво: взяти хоча б супіски Чернігівщини та чорнозем Черкащини. Тому одна й та сама праця чи капітал у поєднанні з різними за родючістю землями приносить різні результати. Для родючіших земель крива середніх витрат лежатиме нижче, ніж для менш родючих. Отже, користувачі родючої землі за інших рівних умов отримуватимуть додатковий економічний прибуток, який по­в'язаний із стійкими відмінностями у якості ґрунтів. Цей додатковий прибуток називається диференційною рентою. Оскільки кількість землі обмежена і хтось уже користується родючою землею, то диференційна рента не може бути ліквідована за рахунок перетікання капіталу, а тому власники кращих земель можуть отримати більшу ренту навіть у довготривалому періоді.

Однак родючість землі може змінюватися внаслідок економічної діяльності людини. Використання сучасних технологій вирощуван­ня сільськогосподарської продукції, додаткові інвестиції в землю можуть дати значно кращі результати порівняно з експлуатацією земель, що використовуються традиційно. Так виникають відмінності у економічній родючості землі, які теж можуть приносити диферен-ційну ренту. Вони менш стабільні і можуть бути ліквідовані, якщо конкуренти перейдуть до аналогічного варіанту використання землі.

Економічну ренту можуть отримувати не тільки власники землі, що використовується для сільськогосподарських потреб, а й власни­ки інших природних ресурсів, для яких властива абсолютна обме­женість. Це можуть бути родовища корисних копалин, привабливі для туризму території, сили природи (водоспади, ріки тощо). Механізм утворення ренти у цих випадках збігатиметься з розглянутим вище.

 

 

Гроші за своєю суттю не належать до економічних ресурсів. Од­нак вони є засобом для придбання всіх інших факторів виробниц­тва. Крім того, виробник, який витрачає свої кошти на придбання капіталу, відмовляється від альтернативних варіантів їх викорис­тання, зокрема від надання позики. Отже, прибуток, що міг отрима­ти виробник, якби передав у позику свої кошти, є альтернативною вартістю капіталу. З'ясувати механізм формування ціни креди­ту і буде означати з'ясування процесу формування альтернативної вартості капіталу.

Ціною кредиту можна вважати позичковий відсоток. Позичко­вий відсоток– це ціна, що сплачується за використання грошей. Найчастіше він розглядається не в абсолютному значенні (як кількість грошей), а у відносному – як відсоток від суми позичених грошей. Для зручності ставку позичкового відсотка, як правило, дають у перерахуванні на річну. Скажімо, якщо за отримання 10 000 грн. в кредит позичальнику потрібно через рік повернути 14 000 грн., це означатиме, що він отримав гроші під 40 % річних.

Оскільки надання кредиту та повернення грошей розірвані у часі, то виникає проблема втрати грошима їх купівельної спроможності через інфляцію. Тоді частина плати за користування грошима піде на покриття втрати їх купівельної спроможності, а частина дійсно буде винагородою власника. Слід розрізняти номінальну та реальну ставки позичкового відсотка. Номінальна ставка(rN/)– це відсот­кова ставка, виражена у грошових одиницях за поточним грошовим курсом. Реальна ставка(rя) — це відсоткова ставка, виражена у незмінних грошах або скоригована з урахуванням інфляції. Так, якщо у попередньому прикладі ціни за рік зросли в 1,25 раза р= 1,25), то за своєю купівельною спроможністю 1 грн. на початку року станови­тиме 1,25 грн. на кінець року. Якщо перерахувати всі повернені у кінці року гроші у зіставні з наданими на початку року, то 14 000 грн. будуть відповідати 11 200 грн. (14 000 : 1,25 = 11 200). Отже, ре­альна відсоткова ставка буде лише 12 %. Взаємозв'язок між номі­нальною та реальною ставками показує така формула:

 

гR = (100 + гN)/Iр. (12.1)

 

Ставка позичкового відсотка формується залежно від співвідно­шення попиту на гроші та їх пропозиції. Разом з тим, не існує єди­ної для всіх випадків відсоткової ставки. Надання кредиту може диференціюватися залежно від умов повернення, державного регу­лювання цього процесу, особливостей позичальника тощо. Отже, доцільно розглянути фактори, які впливають на відсоткові ставки.

Надання кредиту – це ризик з боку кредитора, оскільки пози­чальник за певних умов може не повернути отримані гроші. Тому найпершим фактором, який буде зумовлювати конкретний рівень відсотка по конкретній позиції, є ступінь ризику— ймовірність втрати грошей кредитором. Тут залежність пряма: чим більша ймовірність неповернення грошей, тим більший буде відсоток.Разом з тим, загроза втрати грошей може досягати такого рівня, що вона взагалі не компенсується збільшенням відсотка. За цих умов кредит не надається.

Певний вплив на відсоткову ставку справляє розмір кредиту. За інших рівних умов кредитор віддає перевагу більшим кредитам, оскільки це зменшує його витрати на вивчення економічного стано­вища позичальника, на обслуговування кредиту тощо. Отже, креди­тор погоджується надавати більші суми під менші відсотки.

По-іншому впливає на відсоткову ставку термін надання кре­диту.Оскільки у довготривалому періоді ймовірність непередба-чуваних подій більша, то для перестрахування втрат від них відсо­ток по кредитах також буде більшим.

Впливає на відсоткові ставки також державна політика опо­даткування.Якщо відсотки, отримані від надання кредиту не опо­датковуються чи оподатковуються на пільгових умовах, то вартість отримання кредиту буде меншою. Так, поки дисконти по облігаці­ях внутрішньої державної позики в Україні не оподатковувалися, їхня дохідність була нижчою, тобто отримання коштів обходилося державі дешевше. Після введення оподаткування ціна залучення коштів зросла.

 

 


Читайте також:

  1. Відсоток за кредит
  2. Еластичність попиту показує , на скільки відсотків зміниться обсяг попиту , якщо ціна зміниться на один відсоток
  3. Питання 1. Позичковий процент, його суть.
  4. Питання 2. Позичковий капітал і процент
  5. Позиковий відсоток
  6. Позичковий відсоток та його ставка.
  7. Позичковий відсоток, його сутність, функції
  8. Позичковий капітал і його джерела. Позичковий відсоток
  9. Позичковий капіталздійснює свій рух на ринку капіталів,який має складну структуру. Ринок капіталів поділяється на кредитний ринокі ринок цінних паперів.
  10. Позичковий капітал– це певна сума вільних грошей, які надаються у тимчасове користування (у позику) з метою отримання проценту.
  11. Позичковий процент




Переглядів: 1157

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Економічна рента | Підприємницький дохід та економічний прибуток

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.019 сек.