Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Під оцінкою успішності учнів розуміють систему певних показників, що відбивають об’єктивні знання та вміння учнів.

Класифікація методів навчання за Ю.К. Бабанським

Класифікація методів навчання.

Методи навчання

Інші форми організації навчання

1. Екскурсії

2. Практикуми

3. Семінарські заняття

4. Факультативні заняття

5. Домашня навчальна робота.

 


 

------------------------------------------------------------------------------------------

Методи навчання – способи взаємодії вчителя й учнів, спрямовані на вирішення завдань освіти.

1. За джерелом знань (Голант Е.Я., Лордкіпанідзе Д.О., Верзілін Н.М.).

2. За етапами засвоєння знань (Онищук В.О.).

3. За характером пізнавальної діяльності школярів (Лернер І.Я., Скаткін М.М.).

4. За рівнем проблемності засвоєння знань і рівнем учіння (Махмутов М.І.).

5. На основі цілісного підходу до навчального процесу (Бабанський Ю.К.).

6. На основі обґрунтування цілого ряду класифікацій (Алексюк А.М., Ліхачов Б.Т.).

(цілісний підхід до навчального процесу)

1. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності Словесні:

· усний виклад

– розповідь (художня розповідь, науково-популярна розповідь, розповідь-опис),

– бесіда (евристична, репродуктивна, вступна, поточна, підсумкова),

– інструктаж (вступний, поточний, підсумковий),

– семінар;

– пояснення,

– лекція,

Наочні:

  • ілюстрація,
  • демонстрація,
  • спостереження;

Практичні:

  • вправи (письмові, підготовчі, пробні, тренувальні, творчі, контрольні, усні, практичні, графічні, технічні),
  • лабораторна робота,
  • практична робота,
  • навчально-виробнича праця

2. Методи стимулювання та мотивації навчання пізнавальні ігри;

  • навчальні дискусії;
  • аналіз проблемних ситуацій;
  • створення ситуацій успіху, обов’язку і відповідальності у навчанні;

· заохочення і засудження

3. Методи контролю та самоконтролю у навчанні усного контролю;

· письмового контролю;

· лабораторно-практичного контролю;

· машинного контролю;

· самоконтролю

----------------------------------------------------------------------------------------

Контроль і оцінювання результатів навчально-виховної діяльності

Контроль – цевиявлення, встановлення й оцінювання знань учнів, тобто визначення обсягу, рівня та якості засвоєння навчального матеріалу, виявлення успіхів чи прогалин у знаннях в окремих учнів та всього класу з метою удосконалення змісту, методів, засобів і форм організації процесу навчання.

Завдання контролю у навчальному процесі.

1. Позитивний вплив на розвиток учня,

2. Вплив на навчання учнів.

3. Контроль за ходом і результатом навчання.

Головні види контролю:

1. Випереджувальний контроль використовується здебільшого з діагностичною метою перед вивченням нової теми або на початку року, чверті.

2. Поточний контроль здійснюється вчителем у процесі повсякденної навчальної роботи.

3. Періодичний (тематичний) контроль проходить, як правило, після вивчення розділу

4. Підсумковий контроль проводиться наприкінці навчального року, а також після закінчення курсу навчання в основній та старшій школі з урахуванням результатів поточного, тематичного і періодичного видів контролю.


Читайте також:

  1. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
  2. IІ. Актуалізація опорних знань учнів.
  3. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  4. Агностик, суб’єкт пізнання, субстанція
  5. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
  6. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
  7. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики.
  8. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
  9. Антропологія права в структурі філософсько-правового знання.
  10. Артефакти культури. Знання, цінності і регулятиви як три основних види смислів культури.
  11. АУДІЮВАННЯ ЯК ВИД МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВМІННЯ.
  12. Безпека— це збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо.




Переглядів: 634

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Урок — основна форма організації навчання | Основні концепції виховання у зарубіжній педагогіці.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.