МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Створення ЗУНР
16 жовтня 1918 р.— маніфест австрійського імператора про перебудову держави на федеративних засадах, де «кожне плем'я та область, яку воно заселяє, творить свій власний державний організм». 18 жовтня 1918 р. — обрання у Львові політичного керівництва українського національно-визвольного руху. 19 жовтня 1918 р. — постанова Національної Ради про утворення на українських землях Австро-Угорщини єдиної Української держави. 1 листопада 1918 р. — захоплення українськими військовими формуваннями на чолі з Д. Вітовським найважливіших об 'єктів та урядових установ У Львові та інших містах Східної Галичини. 9 листопада 1918 р. — створення першого українського уряду — Державного Секретаріату на чолі з К. Левицьким. 13 листопада 1918 р.— проголошення самостійної Західноукраїнської Народної Республіки, президентом якої згодом став Є. Петрушевич. Внутрішня та зовнішня політика ЗУНР — Створення дієвих органів законодавчої й виконавчої влади в центрі та на місцях шляхом проведення демократичних виборів. — Закон про громадянство, проголошення української мови державною. — Земельна реформа, за якою земля відчужувалася від великих власників і передавалася земельним комітетам, термін наділення селян землею не встановлювався; за самочинне захоплення земель передбачалося покарання — ув'язнення, штраф, втрата права на володіння землею. — Закон про 8-годинний робочий день. — Установлення державної монополії на продаж найважливіших продуктів. — Уведення національної валюти — гривні та карбованця. — Закон про основи шкільництва: дозвіл на заснування приватних шкіл, право національних меншин на школи з рідною мовою викладання. — Закон про національні меншини, що гарантував їм ЗО % місць у майбутньому парламенті. — Створення Української Галицької Армії (УГА) на чолі з М. Омеляновичем-Павленком; Українська Галицька Армія (УГА) — збройні сили УНР, формування яких розпочалося відразу після листопадового повстання 1918 р. у Львові і тривало в ході українсько-польської війни Ц918-1919рр. — 22 січня 1919 р. — проголошення у Києві Акта злуки ЗУНР та УНР (не був реалізований, але вдав велике значення для збереження ідеї соборності України). Акт злуки — акт про об'єднання двох українських державних утворень — УНР та ЗУНР — в єдину незалежну Українську державу, який продемонстрував прагнення українського народу до соборності. — Зміцнення міжнародних позицій (відкриття посольств та дипломатичних представництв у низці країн). — Українсько-польська війна. Українсько-польська війна 1918-1919 рр. 1 листопада 1918 р. — початок українсько-польського протистояння, яке призвело до війни. 11 листопада 1918 р.— захоплення польськими військами Перемишля. Січень 1919 р.— переформування УГА в регулярну армію; польсько-українські переговори за посередництвом Англії. Лютий 1919 р. — місія Антанти на чолі з генералом Ж. Бартельмі, що мала розв'язати питання про перемир'я з Польщею. Місія вимагала негайно припинити воєнні дії й установити демаркаційну лінію між Галичиною та Польщею від Кам'янки-Струмилової до Дрогобича та Турки так, що Львів і Дрогобицький район (нафта) залишалися за Польщею. Уряд ЗУНР відхилив цю пропозицію. Квітень 1919 р. — надання Польщі Францією військової допомоги (прибуття до Східної Галичини з Франції 70 тис. солдатів на чолі з генералом Ю. Галлером). Травень 1919 р. — початок наступу польської армії по всьому фронту; підтримка польського наступу Румунією, що захопила частину галицького Підкарпаття; невдала спроба УГА зупинити наступ поляків на Золотій Липі; відступ українських військ до річки Збруч. Червень 1919 р. — Чортківська офензива — наступальна операція, в ході якої 25 тис. українських вояків примусили відступити по всій лінії фронту 100-тисячну польську армію; виснаження армії УГА безперервними боями протягом трьох тижнів. 25 червня 1919 р. — визнання представниками Антанти на Паризькій конференції права Польщі на окупацію Східної Галичини. 28 червня 1919 р. — початок контрнаступу польських військ. Липень 1919 р. — окупація поляками Східної Галичини; відступ УГА до річки Збруч. Причини та наслідки падіння ЗУНР — Непослідовність та поміркованість внутрішньої політики ЗУНР. — Війна з Польщею. — Байдужість до долі Української республіки з боку великих європейських держав. Поглинення території ЗУНР різними країнами. Східна Галичина: червень—липень 1919 р. — окупація польськимвіськами; 25 червня 1919 р. — рішення Паризької мирної конференції про надання Польщі права на володіння дими землями на 10 років; 21 листопада 1919 р. — надання Польщі радою Антанти 25-річного мандату на управління Східною Галичиною; 14 березня 1923 р. — рішення Ради Антанти про остаточне включення Східної Галичини до складу Польщі. Північна Буковина: листопад 1918 р. — окупація румунськими військами; 10 вересня 1919 р. — перехід Північної Буковині до складу Румунії за Сен-Жерменським договором. Закарпаття: березень-квітень 1919 р. — Закарпаття є автономною одиницею Угорської Радянської Республіки; травень 1919 р.— окупація військами Румунії та Чехословаччини; 10 вересня 1919 р. — включення Закарпаття до складу Чехословаччини на правах автономії за Сен-Жерменським договором. Політика радянського уряду в Україні в 1919 р. Квітень 1919 р. — Червона армія витіснила війська Антанти з Криму, і майже вся територія України опинилася під владою більшовиків. 6 січня 1919 р. — постанова Тимчасового робітничо-селянського уряду України про зміну назви УНР на Українську Соціалістичну Радянську Республіку (УСРР). 10 березня 1919 р. — затвердження першої Конституції УСРР за зразком прийнятої раніше Конституції РСФРР, яка закріпляла диктатуру пролетаріату, скасування приватної власності, владу трудового народу, представленого радами, тощо. Вищі органи влади: Всеукраїнський з'їзд рад і обраний ним Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК), який очолив Г. Петровський; уряд — Рада Народних Комісарів (РНК), її голова — X. Раковський.
УСРР і політика «воєнного комунізму» «Воєнний комунізм» — це соціально-економічна політика більшовиків в УСРР у 1919-1920 рр., модель державного регулювання економіки, яка була реакцією більшовиків на критичні обставини в умовах громадянської війни і тому являла собою набір вимушених, тимчасових заходів; реалізація цієї моделі на практиці стала спробою переходу до нового ^суспільного ладу — комунізму.
Основні заходи політики « воєнного комунізму»
Методи впровадження політики «воєнного комунізму»: — « червоний терор »; — жорстка централізація; — створення продзагонів; — реквізиції, конфіскації тощо. Наслідки політики «воєнного комунізму»: — економічна криза (падіння сільськогосподарськая та промислового виробництва, інфляція тощо); — погіршення умов життя народу; — зростання соціальної напруги; — розгортання повстанського руху проти політики більшовиків. Україна в другій половині 1919 р. Весна 1919 р. — початок наступу армії генерал А. Денікіна; до кінця червня більшовики залишили Донбас, Харків, Катеринослав, Миколаїв, Одесу. 15-17 липня 1919 р. — перехід УГА та уряду ЗУНР за р. Збруч і об'єднання з армією УНР. 30 серпня 1919 р. — здобуття Києва української ми військами. 31 серпня 1919 р.— вступ до Києва частин Добровольчої армії Денікіна (у «єдиній неподільній Росії» Денікіна не було місця «самостійній Україні»); су-1 тички між українцями та білогвардійцями; відступ українських військ, які опинились між ворожими арміями байдужих до українських національних інтересів сил, потерпали від голоду, хвороб, нестачі зброї та медикаментів. УНР оголосила війну А. Денікіну, однак наступ її військ був не-| вдалим, тому що вибухнула жахлива епідемія тифу. 6 листопада 1919 р. — приєднання УГА до армії Денікіна. 4 грудня 1919 р. — рішення керівництва УНР про припинення регулярної війни й перехід до партизанської боротьби. 6 грудня 1919 — 6 травня 1920 р. — Перший зимовий похід українських військ по тилах Добровольчої та Червоної армій.
Денікінський режим в Україні — Невизнання УНР, розподіл території України на області (Харківську, Київську, Новоросійську), очолювані російськими генералами з необмеженими повноваженнями. — Поновлення приватної власності та її недоторканність, повернення націоналізованих підприємств попереднім власникам. — Скасування 8-годинного робочого дня. — Створення спеціальних каральних загонів для повернення землі та майна поміщикам, великі контрибуції з селян (якщо земля вже була засіяна, селянин мав віддати значну частину врожаю поміщикові, а також сплатити податок на армію). — Відновлення вільної торгівлі. — Національний гніт (державна мова — російська, закриття українських шкіл та видань, припинення роботи АН України тощо). — Розпалення національної ворожнечі (єврейські погроми). — «Білий терор». — Відновлення «єдиної і неподільної Росії». Така політика спричинила опір майже всіх верств українського населення (селянські та робітничі повстання; петлюрівські рейди по тилах; загони Махна, Зеленого та ін.; підпільні та партизанські групи; наступ Червоної армії). Політика більшовиків в Україні на початку 1920 р. 16 грудня 1919 р. — Київ знову зайнятий більшовиками (денікінці відступили до Криму; УГА увійшла до складу Червоної армії). — 11 грудня 1919 р. —- створення Всеукрревкому — тимчасового вищого законодавчого та виконавчого органу влади на чолі з Г. Петровським (із лютого 1920 р. — відновлення діяльності ВУЦВК та РНК України). — Створення комітетів незаможних селян (комнезамів), які стали опорою радянської влади на селі. — Формальне визнання незалежності УСРР. — Відмова від політики русифікації. — Відновлення політики «воєнного комунізму».
Напрямки комуністичного руху в Україні.
Варшавська угода між Польщею та УНР 21—24 квітня 1920 р. — укладення Варшавського договору між представниками УНР та Польщі. Основні положення Варшавського договору: — визнання Польщею незалежності УНР на чолі з Директорією; — відмова Ю. Пілсудського від ідеї поновлення Речі Посполитої у кордонах 1772 р. та згода УНР на передачу Польщі західноукраїнських земель; — домовленість про спільні воєнні дії проти більшовиків на території України; — підпорядкування збройних сил УНР польському командуванню; — згода УНР на спільну валюту; — зобов'язання українського уряду утримувати польські війська на території України.
Радянсько-польська війна та Україна Початок війни 25 квітня 1920 р. — початок наступу польсько-українських військ. 6 травня 1920 р. — вступ польської армії та частин УНР до Києва. Польський окупаційний режим в Україні: — створення польського адміністративного апарату; — відновлення поміщицької влади на землю; — репресії щодо українського населення; — вивезення до Польщі промислового устаткування, продовольства, сировини тощо. Наслідки польського окупаційного режиму: — вороже ставлення українського населення до окупаційної влади; — розгортання партизанського та підпільного рухів; — підтримка контрнаступу Червоної армії. Контрнаступ радянських військ 14-26 травня 1920 р. — початок наступу Червоної армії. 12 червня 1920 р. —- захоплення Києва більшовицькими військами. Липень 1920 р. — відступ польсько-українського війська з території Наддніпрянської України та Білорусії; перенесення воєнних дій на територію Польщі та Галичини; створення радянським командуванням на загарбаних територіях радянських органів влади, які втілювали в життя програму більшовиків. Закінчення війни Серпень—вересень 1920 р. — наступ польських військ, у результаті якого Червона армія залишила територію Польщі та Західної України; початок переговорів про укладення перемир'я між Польщею та Росією. 12 жовтня 1920 р.— підписання радянсько-польського перемир'я, що означало розрив Польщі з УНР. Українські війська продовжували вести відчайдушну боротьбу з більшовиками самостійно. Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|