• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Створення ЗУНР

16 жовтня 1918 р.— маніфест австрійського імпе­ратора про перебудову держави на федеративних за­садах, де «кожне плем'я та область, яку воно заселяє, творить свій власний державний організм».

18 жовтня 1918 р. — обрання у Львові політично­го керівництва українського національно-визволь­ного руху.

19 жовтня 1918 р. — постанова Національної Ради про утворення на українських землях Австро-Угор­щини єдиної Української держави.

1 листопада 1918 р. — захоплення українськими військовими формуваннями на чолі з Д. Вітовським найважливіших об 'єктів та урядових установ У Львові та інших містах Східної Галичини.

9 листопада 1918 р. — створення першого україн­ського уряду — Державного Секретаріату на чолі з К. Левицьким.

13 листопада 1918 р.— проголошення самостійної Західноукраїнської Народної Республіки, президен­том якої згодом став Є. Петрушевич.

Внутрішня та зовнішня політика ЗУНР

— Створення дієвих органів законодавчої й виконав­чої влади в центрі та на місцях шляхом проведен­ня демократичних виборів.

— Закон про громадянство, проголошення україн­ської мови державною.

— Земельна реформа, за якою земля відчужувала­ся від великих власників і передавалася земель­ним комітетам, термін наділення селян землею не встановлювався; за самочинне захоплення земель передбачалося покарання — ув'язнення, штраф, втрата права на володіння землею.

— Закон про 8-годинний робочий день.

— Установлення державної монополії на продаж найважливіших продуктів.

— Уведення національної валюти — гривні та кар­бованця.

— Закон про основи шкільництва: дозвіл на за­снування приватних шкіл, право національних меншин на школи з рідною мовою викладан­ня.

— Закон про національні меншини, що гарантував їм ЗО % місць у майбутньому парламенті.

— Створення Української Галицької Армії (УГА) на чолі з М. Омеляновичем-Павленком;

Українська Галицька Армія (УГА) — збройні сили УНР, форму­вання яких розпочалося відразу після листопадового повстан­ня 1918 р. у Львові і тривало в ході українсько-польської війни Ц918-1919рр.

— 22 січня 1919 р. — проголошення у Києві Акта злуки ЗУНР та УНР (не був реалізований, але вдав велике значення для збереження ідеї собор­ності України).

Акт злуки — акт про об'єднання двох українських державних утворень — УНР та ЗУНР — в єдину незалежну Українську дер­жаву, який продемонстрував прагнення українського народу до соборності.

— Зміцнення міжнародних позицій (відкриття по­сольств та дипломатичних представництв у низці країн).

— Українсько-польська війна.

Українсько-польська війна 1918-1919 рр.

1 листопада 1918 р. — початок українсько-поль­ського протистояння, яке призвело до війни.

11 листопада 1918 р.— захоплення польськими військами Перемишля.

Січень 1919 р.— переформування УГА в регуляр­ну армію; польсько-українські переговори за посеред­ництвом Англії.

Лютий 1919 р. — місія Антанти на чолі з генера­лом Ж. Бартельмі, що мала розв'язати питання про перемир'я з Польщею. Місія вимагала негайно припи­нити воєнні дії й установити демаркаційну лінію між Галичиною та Польщею від Кам'янки-Струмилової до Дрогобича та Турки так, що Львів і Дрогобицький

район (нафта) залишалися за Польщею. Уряд ЗУНР відхилив цю пропозицію.

Квітень 1919 р. — надання Польщі Францією військової допомоги (прибуття до Східної Галичини з Франції 70 тис. солдатів на чолі з генералом Ю. Галлером).

Травень 1919 р. — початок наступу польської армії по всьому фронту; підтримка польського на­ступу Румунією, що захопила частину галицького Підкарпаття; невдала спроба УГА зупинити наступ поляків на Золотій Липі; відступ українських військ до річки Збруч.

Червень 1919 р. — Чортківська офензива — на­ступальна операція, в ході якої 25 тис. українських вояків примусили відступити по всій лінії фронту 100-тисячну польську армію; виснаження армії УГА безперервними боями протягом трьох тижнів.

25 червня 1919 р. — визнання представниками Антанти на Паризькій конференції права Польщі на окупацію Східної Галичини.

28 червня 1919 р. — початок контрнаступу польських військ.

Липень 1919 р. — окупація поляками Східної Галичини; відступ УГА до річки Збруч.

Причини та наслідки падіння ЗУНР

— Непослідовність та поміркованість внутрішньої політики ЗУНР.

— Війна з Польщею.

— Байдужість до долі Української республіки з боку великих європейських держав. Поглинення території ЗУНР різними країнами.

Східна Галичина:

червень—липень 1919 р. — окупація польськимвіськами;

25 червня 1919 р. — рішення Паризької мирної конференції про надання Польщі права на володіння дими землями на 10 років;

21 листопада 1919 р. — надання Польщі радою Антанти 25-річного мандату на управління Східною Галичиною;

14 березня 1923 р. — рішення Ради Антанти про остаточне включення Східної Галичини до складу Польщі.

Північна Буковина:

листопад 1918 р. — окупація румунськими війсь­ками;

10 вересня 1919 р. — перехід Північної Букови­ні до складу Румунії за Сен-Жерменським догово­ром.

Закарпаття:

березень-квітень 1919 р. — Закарпаття є автоном­ною одиницею Угорської Радянської Республіки;

травень 1919 р.— окупація військами Румунії та Чехословаччини;

10 вересня 1919 р. — включення Закарпаття до складу Чехословаччини на правах автономії за Сен-Жерменським договором.

Політика радянського уряду в Україні в 1919 р.

Квітень 1919 р. — Червона армія витіснила війсь­ка Антанти з Криму, і майже вся територія України опинилася під владою більшовиків.

6 січня 1919 р. — постанова Тимчасового робітни­чо-селянського уряду України про зміну назви УНР на Українську Соціалістичну Радянську Республіку (УСРР).

10 березня 1919 р. — затвердження першої Кон­ституції УСРР за зразком прийнятої раніше Кон­ституції РСФРР, яка закріпляла диктатуру проле­таріату, скасування приватної власності, владу трудо­вого народу, представленого радами, тощо.

Вищі ор­гани влади: Всеукраїнський з'їзд рад і обраний ним Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК), який очолив Г. Петровський;

уряд — Рада Народних Комісарів (РНК), її голова — X. Раковський.

УСРР і політика «воєнного комунізму»

«Воєнний комунізм» — це соціально-економічна політика більшовиків в УСРР у 1919-1920 рр., модель державного регулювання економіки, яка була реакцією більшовиків на критичні обставини в умовах громадянської війни і тому яв­ляла собою набір вимушених, тимчасових заходів; реалізація цієї моделі на практиці стала спробою переходу до нового ^суспільного ладу — комунізму.

Основні заходи політики « воєнного комунізму»

Методи впровадження політики «воєнного комунізму»:

— « червоний терор »;

— жорстка централізація;

— створення продзагонів;

— реквізиції, конфіскації тощо.

Наслідки політики «воєнного комунізму»:

— економічна криза (падіння сільськогосподарськая та промислового виробництва, інфляція тощо);

— погіршення умов життя народу;

— зростання соціальної напруги;

— розгортання повстанського руху проти політики більшовиків.

Україна в другій половині 1919 р.

Весна 1919 р. — початок наступу армії генерал А. Денікіна; до кінця червня більшовики залишили Донбас, Харків, Катеринослав, Миколаїв, Одесу.

15-17 липня 1919 р. — перехід УГА та уряду ЗУНР за р. Збруч і об'єднання з армією УНР.

30 серпня 1919 р. — здобуття Києва української ми військами.

31 серпня 1919 р.— вступ до Києва частин Добровольчої армії Денікіна (у «єдиній неподільній Росії» Денікіна не було місця «самостійній Україні»); су-1 тички між українцями та білогвардійцями; відступ українських військ, які опинились між ворожими арміями байдужих до українських національних інте­ресів сил, потерпали від голоду, хвороб, нестачі зброї та медикаментів.

УНР оголосила війну А. Денікіну, однак наступ її військ був не-| вдалим, тому що вибухнула жахлива епідемія тифу.

6 листопада 1919 р. — приєднання УГА до армії Денікіна.

4 грудня 1919 р. — рішення керівництва УНР про припинення регулярної війни й перехід до парти­занської боротьби.

6 грудня 1919 — 6 травня 1920 р. — Перший зимо­вий похід українських військ по тилах Добровольчої та Червоної армій.

Денікінський режим в Україні

— Невизнання УНР, розподіл території України на області (Харківську, Київську, Новоросійську), очолювані російськими генералами з необмеже­ними повноваженнями.

— Поновлення приватної власності та її недо­торканність, повернення націоналізованих підприємств попереднім власникам.

— Скасування 8-годинного робочого дня.

— Створення спеціальних каральних загонів для по­вернення землі та майна поміщикам, великі кон­трибуції з селян (якщо земля вже була засіяна, се­лянин мав віддати значну частину врожаю поміщи­кові, а також сплатити податок на армію).

— Відновлення вільної торгівлі.

— Національний гніт (державна мова — російська, закриття українських шкіл та видань, припинен­ня роботи АН України тощо).

— Розпалення національної ворожнечі (єврейські погроми).

— «Білий терор».

— Відновлення «єдиної і неподільної Росії».

Така політика спричинила опір майже всіх верств українського населення (селянські та робітничі пов­стання; петлюрівські рейди по тилах; загони Махна, Зеленого та ін.; підпільні та партизанські групи; на­ступ Червоної армії).

Політика більшовиків в Україні на початку 1920 р.

16 грудня 1919 р. — Київ знову зайнятий більшо­виками (денікінці відступили до Криму; УГА увійшла до складу Червоної армії).

— 11 грудня 1919 р. —- створення Всеукрревкому — тимчасового вищого законодавчого та виконавчо­го органу влади на чолі з Г. Петровським (із лю­того 1920 р. — відновлення діяльності ВУЦВК та РНК України).

— Створення комітетів незаможних селян (комне­замів), які стали опорою радянської влади на селі.

— Формальне визнання незалежності УСРР.

— Відмова від політики русифікації.

— Відновлення політики «воєнного комунізму».

Напрямки комуністичного руху в Україні.

Варшавська угода між Польщею та УНР

21—24 квітня 1920 р. — укладення Варшавського договору між представниками УНР та Польщі. Основні положення Варшавського договору:

— визнання Польщею незалежності УНР на чолі з Директорією;

— відмова Ю. Пілсудського від ідеї поновлення Речі Посполитої у кордонах 1772 р. та згода УНР на пе­редачу Польщі західноукраїнських земель;

— домовленість про спільні воєнні дії проти більшо­виків на території України;

— підпорядкування збройних сил УНР польському командуванню;

— згода УНР на спільну валюту;

— зобов'язання українського уряду утримувати польські війська на території України.

Радянсько-польська війна та Україна

Початок війни

25 квітня 1920 р. — початок наступу польсько-українських військ.

6 травня 1920 р. — вступ польської армії та час­тин УНР до Києва.

Польський окупаційний режим в Україні:

— створення польського адміністративного апарату;

— відновлення поміщицької влади на землю;

— репресії щодо українського населення;

— вивезення до Польщі промислового устаткування, продовольства, сировини тощо.

Наслідки польського окупаційного режиму:

— вороже ставлення українського населення до оку­паційної влади;

— розгортання партизанського та підпільного рухів;

— підтримка контрнаступу Червоної армії.

Контрнаступ радянських військ

14-26 травня 1920 р. — початок наступу Черво­ної армії.

12 червня 1920 р. —- захоплення Києва більшо­вицькими військами.

Липень 1920 р. — відступ польсько-українського війська з території Наддніпрянської України та Біло­русії; перенесення воєнних дій на територію Польщі та Галичини; створення радянським командуванням на загарбаних територіях радянських органів влади, які втілювали в життя програму більшовиків.

Закінчення війни

Серпень—вересень 1920 р. — наступ польських військ, у результаті якого Червона армія залишила територію Польщі та Західної України; початок пе­реговорів про укладення перемир'я між Польщею та Росією.

12 жовтня 1920 р.— підписання радянсько-поль­ського перемир'я, що означало розрив Польщі з УНР. Українські війська продовжували вести відчайдушну боротьбу з більшовиками самостійно.

Читайте також:

1. ACCESS. СТВОРЕННЯ ЗВІТІВ
2. ACCESS. СТВОРЕННЯ ФОРМ
3. А. Створення власної папки.
4. Автоматичне і ручне створення об’єктів.
5. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
6. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
7. АЛГОРИТМ СТВОРЕННЯ БРЕНДУ
8. Алгоритм створення тренінгової програми
9. Безкласова адресація та створення підмереж.
10. Болонська конвенція як засіб створення зони європейської вищої освіти.
11. Використання та створення сітки
12. Відображення в обліку створення фонду погашення облігацій

Переглядів: 1590