Рушійні сили розвитку економіки підприємствав ринкових умовах

Ринкова економіка характеризується тим, що в ній завдання держави є чітко визначені, а свобода підприємств, підприємців та споживачів, конкуренція та соціальне забезпечення знаходиться у певному співвідношенні. Якщо традиційний лібералізм передбачає цілком вільну гру розмаїтих сил в економіці, із відведенням державі лише "ролі нічного сторожа", а планова економіка відстоює концепцію надмірно могутньої держави, котра тримає в руках паличку диригента та суттєво обмежує свободу і відповідальність громадян і підприємств, то головним принципом економічного функціонування ринкової економіки є конкуренція, а держава створює належні правові і нормативні рамки та стежить за тим, щоб підприємницька надпотужність не перетворилась на загрозу для цієї засади та прав слабкіших.

Сучасна ринкова система господарювання підприємств - це вільна та динамічна організація економічного життя, що відповідає природі людини та речей.

В таких умовах інноваційна діяльність та модернізація підприємств, поліпшення умов життя для всіх громадян спираються в основному на вивільнення творчих сил людей, що відбувається у процесі постійного обміну інформацією та ідеями. За таких умов жодна державна інстанція неспроможна наперед розпізнати та передбачити напрям і наслідки науково-технічних інновацій, змін у поводженні й поведінці людей на тенденціях розвитку ринків у світовому масштабі, не кажучи вже про те, щоб визначати цей рух.

Свобода підприємницької діяльності, чесна конкуренція та потреби слабкіших в ринковій економіці забезпечуються та гарантуються завдяки розподілу влади, завдяки дійовим законам Та інституціональним правилам, які унеможливлюють сваволю та зловживання владою, усувають невиправдані й несправедливі привілеї та сприяють соціальному вирівнюванню і збалансуванню.

Економіка підприємства розвивається під впливом основних закономірних правил (рушійних сил) ринкової системи господарювання. До них належать:

Приватна ініціатива, тобто підприємницький дух. Особиста свобода у виборі діяльності та в її цілездійсненні. Ця традиція, що передається з покоління в покоління, в межах дії демократичних установ і є гарантією особистої свободи взагалі.

Дух ініціативи глибоко закоренився у вдачі західної людини. Це такого роду явище, яке не можна створити протягом одного дня силою рішення державних властей. Воно потребує інтенсивної виховної праці, як серед населення, так і в університеті, школі, в родині.

Приватна ініціатива діє в належному середовищі, яке сприяє розвиткові економічної діяльності, тобто розвиткові в умовах створених державою, що гарантує кожному підприємству чи індивіду однакові шанси на успіх.

Ціноутворення на товар і послуги як результат "гри" між попитом і пропозицією в якнайсприятливіших конкурентних умовах.

Ринковий механізм через свої основні елементи - ціну, попит і пропозицію починає регулювати усі сфери економічної системи, як наслідок виробництво, розподіл і споживання стають залежними від обміну. Власне у грі попиту і пропозиції, тобто між споживачем, який відіграє вирішальну роль, і підприємством, яке пропонує продукт, відбувається визнання цього продукту як товару. Механізмом ціноутворення стає ринок, первинною функцією якого є встановлення величини вартості та ціни товару.

В економічній системі ринок є внутрішнім елементом, економіка, яка регулюється ринком, є саморегульованою. Отже, ринок - це механізм регулювання ринкової економіки. Основною складовою ринкового механізму регулювання є конкуренція. Ринковий механізм - конкурентний механізм.

♦ Конкуренція (латинське "конкурро " - зіштовхуватись) - це боротьба, змагання між: виробниками за найкращі умови виробництва і збуту продукції. Конкуренція виступає як сила, що спонукає виробників підвищувати продуктивність праці, розширювати виробництво, знижувати ціну, впроваджувати інновації тощо. Вона

діє через попит, пропозицію і ціну. Попит - це прояв конкуренції споживачів, пропозиція - прояв конкуренції виробників.

Прибуток і заробіток с економічним стимулом вкладу сил і засобів, як для підприємств, так і для окремих осіб. Приступаючи до конкурентно-прибуткової справи, підприємство бере на себе економічний ризик і відповідальність перед персоналом підприємства, а також перед третіми особами (постачальниками, партнерами), перед державою тощо. Самозрозуміло, підприємство мусить одержати прибуток як підтвердження успіху. В протилежному випадку на нього чекають неминучі втрати. За кожне надзвичайне зусилля, як і за вмілість або винахідливість, людина мусить отримувати винагороду, бо це в її природі.

Ф Отже, у ринковій економіці прибутокзапишається і залишиться рушійною силою економічної діяльності. Він заохочує суб'єктів ринкової системи брати на себе відповідальність перед суспільством і поводитися гідно і громадсько зріло, як люди, що не чекають на розпорядження "згори ", аби започаткувати щось нового. Вони діють з власної ініціативи. Це не означає, що прибуток є єдиним критерієм починань і рішень, що торкаються життя підприємства. Проблеми соціального порядку, наприклад, можуть так само посідати важливе місце.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характеристика сучасної ринкової системи господарювання підприємств	\|	Засади раціонального формування ефективного ринкового середовища підприємства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.