Концептуалізація моделі Лоуренса та Лорша

Диференціація та інтеграція.

Переваги та недоліки децентралізації

Переваги

Недоліки

1. Рішення приймаються швидко 2. Менеджери схильні до ініціативної поведінки 3. Активність менеджерів середньої ланки під час прийняття рішень підвищується 4. Відсутність необхідності в розробці детальних планів

1. Рішення можуть прийматися на основі неповної інформації 2. Іноді ініціатива затьмарює розум менеджера 3. Звуження кола інтересів та масштабності мислення менеджерів середньої ланки 4. Перешкода уніфікації правил та процедур

Важливе місце в проектуванні організації займає проблема встановлення необхідних відносин між частинами або підрозділами організації. Професори Гарвардської школи бізнесу П.Лоуренс і Дж. Лорш на основі обстеження ряду підприємств дійшли висновку, що на відносини між підрозділами, поряд з іншими, впливають такі чинники, як ступінь відмінності між підрозділами (диференціація) і ступінь необхідного співробітництва підрозділів (інтеграція). Цей підхід до проектування організації, нерідко названий теорією диференціації та інтеграції, є частиною більш загальної теорії ситуаційного підходу до керування організацією. Диференціація означає розподіл в організації робіт між її частинами або підрозділами таким чином, щоб кожна з робіт одержала визначений ступінь завершеності в рамках даного підрозділу.

Диференціація - це виділення частин в організації, кожна з яких пропонує щось у відповідь на попит, запропонований зовнішнім середовищем і, зокрема, його інститутами, що знаходяться в безпосередньому зіткненні з організацією.

Рис. 4.19. ілюструє ідею того, як окремі частини або підрозділи організації мають справу з різноманітними аспектами загального поза організаційного оточення.

Для визначення ступеня диференціації в організації Лоуренс і Лорш запропонували використовувати чотири параметри:

1. Визначеність щодо мети або задач. Чи є цілі ясними і чи легко їх виміряти, або вони двозначні і мають сильний якісний відтінок;

2. Структура. Чи є структура формальною із жорсткою політикою і процедурами, або вона вільна і гнучка із політикою, що орієнтується на поточний момент;

3. Рівень взаємодії. Чи здійснюються значні міжособисті і міжгрупові зв'язки і кооперація або ні;

4. Тимчасові межі зворотного зв'язку. Чи одержують люди інформацію про результати роботи через короткі або тривалі інтервали.

Розмірність показаних чотирьох змінних диференціації розкриває ступінь розходження між підрозділами (табл.).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Переваги та недоліки централізації	\|	Диференціація між підрозділами за чотирма змінними

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.