Поняття неофіційна економіка та причини її виникнення.

ТЕМА 3. СУТНІСТЬ НЕОФІЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ І ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА СТОСОВНО ЇЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ.

План лекції:

1. Поняття неофіційна економіка та причини її виникнення.

2. Світовий досвід детінізації національної економіки та напрями його використання в Україні.

3. Проблеми легалізації неофіційної економіки.

Література:

1. Варналій З. Шляхи детінізації економіки України та ії особливості //Банківська справа. - 2007. - № 2. - C. 56-66

2. Засанська О.В. Теоретичні основи боротьби з тіньовою економікою //Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 5. - C. 76-84.

3. Засянська О.В. Теоретичні основи боротьби з тіньовою економікою // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 5. - С. 76-84.

4. Зверькова Н. Фінансовий моніторинг як захід протидії тіньовій економіці в Україні //Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 2. - C. 8-10

5. Звєрькова Н. Деякі питання визначення понять "тіньова економіка", "детінізація економіки" та "протидія тіньовій економіці" //Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 1. - C. 92-96.

6. Зянько В.В. Тіньові доходи та шляхи їх зменшення в Україні //Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2008. - № 1. - C. 8-13.

7. Лопатін О.К. Макроекономічна модель тіньової економіки України //Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 10. - C. 125-135

8. Мазур І. Фінансова глобалізація як один з основних чинників тінізації світового господарства //Вища школа. - 2008. - № 2. - C. 34-45.

9. Мотріков В. Тіньові ціни в економічній теорії //Економіка України. - 2007. - № 8. - C. 46-51

10. Предборський В. Тінізаційний потенціал глобальних відносин наднаціонального рівня та стратегія його обмеження //Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 5. - C. 167-172.

11. Предборський В. Транснаціональна тіньова економіка як активний тінізатор національного економічного простору// Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 6. - C. 159-163.

12. Прилипко Ю.І. Методичні підходи до визначення обсягів тіньової економіки у сільському господарстві //Статистика України. - 2007. - № 2. - C. 13-19.

13. Прилипко Ю.І. Модифікації фінансового методу оцінки тіньової економіки //Статистика України. - 2009. - № 1. - C. 4-9

14. Прилипко Ю.І. Удосконалення деяких методів оцінки обсягів тіньового сектору //Статистика України. - 2008. - № 1. - C. 16-25Харазішвілі Ю. Тіньова економіка України у розрізі основних видів діяльності //Статистика України. - 2006. - № 4. - C. 38-45.

15. Тенденції тіньової економіки в Україні (за 2008 рік) № 30. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.me.kmu.gov.ua.

16. Тіньова економіка: сутність, особливості та шляхи легалізації : монографія / за ред. З.С. Варналія. - К. : Вид-во НІСД, 2006. - 576 с.

17. Шарікова О. В. Економічні наслідки тінізації економічної системи/ О. В. Шарікова //Економіка. Фінанси. Право. - 2009. - № 1. - C. 3-6.

18. Шелест В. В. Тіньові фінансові операції: види та шляхи запобігання //Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 3. - C. 190 - 195.

Текст лекції:

Тіньова економіка здійснює значний негативний вплив на всі соціально-економічні процеси, які відбуваються в суспільстві. Ігнорування такого суперечливого явища, як тіньова економіка, спричиняє серйозні помилки при визначенні макроекономічних показників, та неадекватну оцінку найважливіших процесів і тенденцій, тактичні та стратегічні прорахунки щодо забезпечення конкурентоспроможності економіки. За оцінками експертів, тінізація економіки країни складає 50-60%. Це вкрай негативно позначається на надходженнях до бюджету, здатності держави здійснювати масштабні інвестиційні й соціальні проекти, ступені соціального захисту найманих працівників, а також ефективному використанні природних і фінансових ресурсів країни. Таким чином, системна програма діяльності із детінізації економіки має стати окремим напрямком розвитку економіки України.

Сьогодні детінізація економіки входить до стратегічних засад державної політики України, що і підтверджує Закон України «Про основи національної безпеки України» згідно з статтею 7 якого тінізацію національної економіки визнано однією з загроз національним інтересам і національній безпеці України в економічній сфері. Масштаби тіньової економічної діяльності істотно впливають на обсяги і структуру ВВП, призводять до спотворення офіційних даних про його величину. Тіньова економіка створює реальну загрозу національній безпеці та демократичному розвитку держави. Високий рівень тінізації економіки вкрай негативно впливає на імідж країни, її конкурентоспроможність, ефективність структурних та інституційних реформ. Тому тінізація економіки в контексті економічної небезпеки України залишається вкрай актуальною проблемою.

Історія тіньової економіки, її окремі ознаки починаються з виникненням держави. У XX столітті для країн, що переживають системну кризу, проблеми тіньової економіки набули великого значення. З 70-х років тема тіньової економіки стає популярною у західних економістів, а з 80-х років – і у Радянському Союзі. Такий інтерес був обумовлений розростанням тіньового сектору економіки, його проникненням в усі сфери економічних і суспільних відносин майже в усіх країнах світу, а також тим, що поширення тіньової економіки сьогодні несе у собі загрозу національній безпеці. Проте кількісні та якісні параметри тіньової економіки сильно розрізняються у залежності від конкретних економічних, соціальних, історичних і культурних особливостей тієї чи іншої країни.

Явище тіньової економіки нерозривно пов'язане з існуванням державної форми організації суспільного життя. Економіку часів Ксенофонта, Платона та Арістотеля поділяли на добросовісну та недобросовісну, враховуючи соціально-етичні норми поведінки, релігійні уявлення того часу. Розвиток доіндустріального суспільства і його перехід в індустріальне сприяв тіньовій діловій активності у різноманітних її проявах. Так, деякі форми капіталістичного виробництва (наприклад, "розпорошена" мануфактура) становили "підпільну" противагу легальному цеховому ремеслу, піратство поширювалося в XVI - XVIII ст. в Середземному та Карибському морях, Індійському океані, завдаючи чималої шкоди морським перевезенням, казнокрадство та корупція були присутні в усіх абсолютистських державах. Епоха нового часу завершується узаконенням одних форм тіньового бізнесу (наприклад, банківської діяльності - колишнє лихварство) і посиленням боротьби з найбільш кримінальними його формами (комп'ютерним піратством, корупцією тощо). На сьогодні не існує єдиної концепції визначення тіньової економіки, її структурних елементів, не розроблено ефективних методів вимірювання її обсягів.

Останнім часом цей термін - тіньова економіка - вживається досить часто. І напевне тому, що зустрічається він в ряді таких негативних явищ, як зростання злочинності, погіршення екологічної обстановки, багато хто вважає тіньову економіку «новоутворенням» останніх років. У інших залишилися смутні спогади про газетні публікації, які бичували тіньову економіку соціалізму. У всіх країнах і при всіх режимах були і є люди, які прагнуть робити гроші поза правовим полем, поза законами. Тіньова економіка СРСР (у період до реформ) становила 20% від офіційної. У США сьогодні на неї припадає 10-15%, в Італії - до 30%. Отже, ложка дьогтю - майже неминучий компонент в бочці меду, якою для всіх нас вважається сукупний національний дохід.

В одному з соціологічних опитувань пересічні люди відповідали на питання, що вони розуміють під тіньовою економікою. Для одних це були підпільні (трикотажні, кондитерські та інші) цехи. Для інших - приховані від податкової інспекції доходи. Для третіх - операції з так званим «чорним налом» - з неврахованою готівкою. Кожен з них був правий, але якщо підсумувати висловлювання всіх, то це буде ще далеко не повний перелік «ліків» тіньової економіки.

Щоб створити загальне уявлення про це явище, наведу такий приклад. Іноді в магазині замість оплати покупки в касі віддають гроші продавцю, який прибирає їх під прилавок. Це і є мікропроява тіньової економіки. Касовий апарат - це держава, яка повинна контролювати, враховувати будь-який економічний акт. Все, що пройшло повз нього не враховується (адже продавець може потім не «пробити» гроші, а привласнити їх), а пішло у бік, в тінь, у тіньову економіку. Тому хабар чиновнику, оплата фіктивних послуг - теж елементи тіньової економіки, адже держава в цих випадках залишається «ні при чому». Отже, будь-які відносини, що виникають у сфері виробництва, обміну, розподілу або споживання економічних благ, які завдають шкоди суспільству, державі та руйнують особистість, об'єднуються поняттям тіньова економіка.

Всі тіньові економічні дії можна розділити на три групи. Перша - це неофіційна економіка (її ще називають другою, паралельною, неформальною). Ті самі підпільні цехи, незаконне підприємництво в різних секторах народного господарства. Найбільший збиток суспільству вони завдають при виробництві алкоголю, рибної продукції, в області видобутку, переробки та обігу дорогоцінних металів і каменів.

Дивним в нашій економічній статистиці є те, що до тіньової економіки, до її неформальної, неофіційної групи, прийнято відносити товари і послуги, які аж ніяк не підпільно вироблені в домашньому господарстві.

Так виходить тому, що у валовий внутрішній продукт (суму всіх товарів і послуг, вироблених в країні) включається і продукція приватних господарств, наприклад вирощена на власному городі картопля. Оскільки ця продукція пройшла «повз кассу», повз державу, то її виробництво і споживання формально потрапляє в категорію тіньової економіки. Хоча зрозуміло, що подібна «тіньова економіка» є типовим натуральним господарством - наслідок недостатньо розвинених сіл. Нікому - ні суспільству, ні особистості - шкоди подібна діяльність не завдає, скоріше навпаки. Дозволяє знизити напруженість на ринку праці, дає кошти для існування. В цілому це усвідомлюється: податками товари та послуги домашнього господарства не обкладаються.

Друга група - це фіктивна економіка. За ширмою офіційно зареєстрованої організації (комерційної чи громадської), здійснюються протиправні дії. Наприклад, вивіз капіталу з України за фіктивними контрактами. Оподаткування - один з найболючіших вузлів української економіки, клубок безлічі проблем. Згадаємо лише одну - відповідальність за несплату податків. В нашій державі за цією статтею не притягується до відповідальності майже жоден суб’єкт економічної діяльності.

До фіктивної економіки також відноситься легалізація кримінального капіталу, так зване відмивання брудних грошей.

Сума «кримінальних грошей» настільки величезна, що природна поява в нашій пресі пропозицій якимось законним чином "пробачити" злочинне минуле цих грошей, щоб можна було включити їх у народне господарство. Але тут важливо пам'ятати наступне. По-перше, за подібними капіталами дійсно стоять злочини, і не тільки фінансові, а й найчастіше справжні кримінальні. По-друге, власники злочинних грошей зовсім не ставлять перед собою патріотичних цілей. Легальні гроші потрібні їм, щоб не треба було приховувати великі витрати. По-третє, брудні гроші, перетворившись на чисті, знову йдуть на фінансування злочинних організацій, тобто реінвестуються в кримінальну діяльність. З їх допомогою лобіюються політичні інтереси злочинного світу. Грошей на це не шкодують.

Крім того, в підприємницьке середовище привносяться звичаї кримінального світу. Як наслідок зростає соціальна напруженість: знижуються стимули до продуктивної чесної праці, ідея «чистого» бізнесу втрачає привабливість, відбувається відтік приватних, в тому числі іноземних, інвестицій законослухняних агентів ринку.

Злочинці добре знають способи відмивання грошей, а от чесним громадянам іноді не зрозуміло, чому під це визначення потрапляє придбання антикваріату, будівництво особняків, володіння дорогим автомобілем за дорученням. Полотно відомого живописця, розкішний заміський котедж - це гроші, адже те і інше можна продати, і отримана сума буде вже цілком легальною. Пересічний тип тіньовика не зник і в наші дні, а навіть став спритнішим: за допомогою підставних осіб він купує контрольні пакети акцій діючих підприємств, вивозить валюту за кордон під час туристичних і ділових поїздок, робить численні дрібні вклади в комерційні банки і так далі.

Третя група тіньової економіки - чорна економіка: виробництво та продаж наркотиків, розбої, грабежі, крадіжки, здирництво та інші злочини, в результаті яких одні люди збагачуються, завдаючи шкоди іншим, суспільству і державі. До цієї ж групи належать монополістичні дії на ринку, обмеження конкуренції, наприклад.

Отже, тіньова економіка проявляється у трьох формах: неофіційній, фіктивній і чорній. Треба сказати, що в реальному житті іноді буває складно віднести якесь явище до конкретної формі. Наприклад, отримання офіційною посадовою особою премії за нібито зроблену роботу, скажімо, нібито прочитані лекції, з одного боку, відноситься до чорної економіки (хабарництво), а з іншого - до фіктивної (відмивання незаконно отриманих грошей). Але це вже проблеми класифікації, які не настільки важливі.

Причини розростання тіньової економіки в Україні, здавалося б, зрозумілі: економічна криза, інфляція, швидкоплинна приватизація, відсутність необхідної правової бази, тобто потрібних законів. Але як тоді пояснити існування тіньової економіки в стабільному суспільстві?

Зародок економічної злочинності криється в товарі - елементарній клітинці ринкового господарства. Будь-який товар містить в собі протиріччя між двома своїми властивостями - споживною вартістю і вартістю просто. Якщо продавця цікавить вартість товару (ціна), то покупця - споживча вартість (гранична і загальна корисність). Перший бажає продати товар дорожче, ніж він дійсно вартий, другий, навпаки, придбати дешевше від реальної вартості. Нагадаємо, що в умовах ринкової економіки існує і такий специфічний товар, як робоча сила. І в ньому укладені ті ж протиріччя. Економічний закон ринку - рівність при обміні товарів, інтуїтивне прагнення учасників ринку - уникнути рівності, інакше кажучи, обійти закон. Це протиріччя, звичайно, не носить фатального характеру в тому сенсі, що поки існує товар, буде тіньова економіка і боротися з нею марно. На варті справедливого ринкового обміну стоїть держава, яка зодягає цю справедливість у форму юридичних законів і карає порушників відповідно до кримінальних, адміністративних, цивільних та інших кодексів. Тому сильна держава - гарантія того, що тіньова економіка не захопить більшу частину національного господарства країни.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Економічна безпека регіонів.	\|	Світовий досвід детінізації національної економіки та напрями його використання в Україні.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.035 сек.