Концепція побудови системи охорони суб’єкта господарювання.

Рис. 1. Структура служби безпеки фірми.

Для забезпечення надійної охорони матеріальних цінностей, конфіденційних документів та інформації, що містить відомості комерційного характеру, а також для своєчасного запобігання спробам несанкціонованого доступу до них встановлюють певний режим діяльності, дотримання якого є обов'язковим для всіх працівників, відвідувачів і клієнтів.

Керівники і працівники фірми, що забезпечують і здійснюють режим охорони, керуються у своїй діяльності відповідним законодавством, нормативними документами і певними рекомендаціями.

Залежно від специфіки підприємства можуть бути і інші об'єкти охорони і захисту.

Служба безпеки підприємства постійно має бути готовою до подолання кризової ситуації, що може постати у зв'язку з зіткненням інтересів бізнесу та злочинного світу.

Для управління безпекою окремі підприємства створюють так звані кризові групи, до складу яких входять керівники підприємства, юрист, фінансист і керівник служби безпеки. Мета кризової групи - протидіяти зовнішнім загрозам з метою безпеки підприємства.

Правила застосування окремих способів захисту – відшкодування збитків, застосування штрафних, оперативно-господарських та адміністративно-господарських санкцій регламентовані в розділі V ГК України. Для захисту своїх прав суб’єкти господарювання можуть використовувати одночасно два або більше способи захисту. Так, при виданні державним органом акту, що порушує права суб’єкта господарювання, він має право зажадати як визнання недійсним такого акту, так і стягнення в судовому порядку збитків, заподіяних йому в результаті виконання вказівок державних або інших органів чи посадових осіб, що призвели до порушення прав суб’єкта, а також внаслідок неналежного здійснення такими органами або їх посадовими особами передбачених законодавством обов’язків відносно суб’єкта господарювання.
Спробуємо систематизувати функції органів охорони і захисту прав суб’єктів господарювання, оскільки функції – це ті напрями її дії, які необхідні для вирішення завдань, що стоять перед системою органів. До вказаних функцій відносяться:

а) регулятивна функція, яка полягає в координаційно-забезпечувальній дії на поведінку учасників суспільних відносин господарсько-правовими засобами. При цьому регулювання різноспрямованих і різномотивованих дій людей здійснюється як за допомогою встановлення обов’язків, заборон і дозволів, так і за допомогою стимулювання позитивної для суспільства в цілому діяльності;

б) охоронна функція, що припускає реалізацію галузевих заходів і механізмів охорони порушених прав або інтересів, що охороняються законом. Ця функція включає як запобігання правопорушенням, так і відновлення порушених прав суб’єктів господарювання;

в) економічна функція, що забезпечує ефективне регулювання та охорону прав і законних інтересів суб’єктів, що відбивається на розвитку економіки країни;

г) політична функція, яка пов’язана з поведінкою найвищих органів управління країною та відграє визначальне значення для розвитку господарської діяльності в країні;

д) виховно-ідеологічна функція, пов’язана з формуванням правосвідомості суб’єктів господарювання. Ця функція покликана сприяти зростанню правової культури населення, допомагати знаходити вірні орієнтири у сфері державно-правового життя, виховувати пошану до права, правосуддя та Конституції;

е) соціальна функція, покликана врегулювати соціальні відносини і забезпечити соціальні права учасників ринкових відносин. Основне її завдання – дія на правосвідомість суб’єктів з метою формування соціально направлених позитивних установок, орієнтирів на загальнолюдські цінності;

є) компенсаційна (відновна) функція, що полягає у відновленні порушених прав або компенсації понесеного збитку, заподіяного господарським правопорушенням. Реалізація даної функції безпосередньо залежить від ефективності роботи державного апарату, злагодженості його механізмів;

ж) інформаційна (інформаційно-комунікативна) функція, обумовлена приписуючим характером правових норм: правова інформованість вже сама по собі відіграє важливу роль у впорядкуванні свідомої діяльності суб’єктів господарювання;

з) превентивна функція, що полягає в дії, яка усуває загрозу правопорушення з боку суб’єкта та відносно суб’єкта;

і) організаторська функція, що полягає в створенні внутрішньої впорядкованості, системності впливу різних органів, ліквідація дублювання в системі, підлеглості та підконтрольності органів один іншому. Принцип розподілу влади ефективний на будь-якому рівні дії, особливо при здійсненні контролю та нагляду за суб’єктами господарювання. Кожен контролюючий орган повинен мати «противагу» в особі іншого контролюючого органу. Так, працівники міліції контролюються органами прокуратури тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Концепція побудови системи охорони суб’єкта господарювання.	\|	ТЕМА 8. АНТИТЕРОРИСТИЧНІ ЗАХОДИ НА ОБ’ЄКТІ ГОСПОДАРЮВАННЯ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.