• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТЕМА: Право Київської Русі.

/2 години/

Мета лекції:

- освітня:формування у курсантів, студентів уявлення про розвиток й особливості основних інститутів права Київської Русі, ознайомлення з різними джерелами права;

- розвиваюча: поглиблення і систематизація знань курсантів, студентів про особливості правової системи Київської Русі як ознаки державності;

- виховна:формування розуміння у курсантів, студентів закономірностей історико-правового процесу.

Міжпредметні зв’язки: політологія, історія України, теорія держави та права, історія держави та права зарубіжних країн, галузеві юридичні науки.

План

1. Джерела і досвід кодифікації права.

2. Основні риси діючого права.

Основні поняття:Руська Правда. Кормчі книги. Номоканон. Образа. Віра. Дика віра. Головник. Головщина. Тать. Татьба. Общинний суд. Вотчинний суд. Суд Великого князя. Ордалії. Послухи та відоки.

Перше питання. У IX-X ст. у Київської Русі існувала система усного звичайного права. Внаслідок нестачі джерел, неможливо визначити точно, який саме була ця система права до XI століття. Звичайне право лягло a основу всіх правових джерел Київської Русі, але були і запозичення, зв'язані з міжнародними контактами.

Найважливішими джерелами (і пам'ятниками) історії держави і права даного періоду є договори Русі з Візантією. Основна увага в цих договорах приділяється регулюванню торгових відношень між Руссю і Візантією. У основу покладене візантійське і слов'янське право. Важливість і значення цих документів визначається тим, що, по-перше, це перші міжнародні договори a нашій історії; по-друге, вони вказують на існування a Київської Русі правових норм, визначеної системи права, що названі a тексті “законом російським”; по-третє, ці договори є джерелами змішаного міжнародного права.

З XI століття Древньоруська держава під впливом Візантії включається a загальний для християнського світу процес юридичного оформлення правових відношень, що прийнято називати кодификацією. Поганські традиції, слов'янське звичайне право й особливості країни не дозволили простого запозичення чужих норм, виник складний комплекс звичайного і кодифікованого юридичного побуту.

Найважливішими джерелами права XI-XII століть є: Руська Правда; Церковні статути і Статутні грамоти; Керманичі книги; літописи (котрі хоч і не є юридичним документом, але усі ж дають величезний матеріал про розвиток державності і права Київської Русі).

Друге питання. Право a Київської Русі мало дві характерні риси: це було право-привілей, основним принципом якого було неоднакове відношення до захисту інтересів імущих і незаможних. Не існувало розходження між карним і цивільним правом.

Право власності. Земля надавала право на позаекономічний примус. Еволюція феодальної власності невіддільна від еволюції держави. Тип власності втілює a собі тип соціальних і економічних інтересів і відношень. Верховна власність на землю належала державі в особі княжого роду Рюриковичей. По Рурській Правді, смерди й інші залежні групи селянства на правах власності володіли: худобою, домашньою птицею, сільськогосподарськими знаряддями, предметами домашнього побуту. Права на нерухоме майно і землю в них не було. Володіння землею визначало соціальні відношення (особисту залежність, підсудність, податки).

Під зобов'язальним правом розумілося право на зобов'язану особу. Цьому виду права присвячено багато статей Російської Правди. Зобов'язання виникали з заподіяння шкоди і з договорів. Особливості зобов'язального права: зобов'язання з договорів вели до встановлення прав не тільки на майно, але і на особистість боржника (на зобов'язану особу), a часом навіть на його дружину і дітей. Так, наслідком договору позики звичайно була особиста застава боржника, договір особистого наймання вів до встановлення холопства, можна було продати a холопи і злісного банкрута; невиконане зобов'язання вважалися образою (злочином) і тягло за собою покарання.

Брачно-сімейне право відносилося до церковної юрисдикції і розвивалося відповідно до канонічних правил. Основне значення мав обряд вінчання.

Спадкове право мало дві характерні риси: спадкування йшло, в основному, по чоловічій лінії; порядок спадкування був різним для бояр і смердів.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
4. V. Класифікація і внесення поправок
5. А. Правобережну Україну.
6. А/. Право власності.
7. Аграрне право
8. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
9. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
10. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
11. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
12. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства

Переглядів: 560