Лекція 9.2

Основні поняття: Двовладдя. Тривладдя. Множинний суверенітет. Центральна Рада. Генеральний секретаріат. Універсали. УНР. ЗУНР. Український генеральний конгрес. Гетьманат. Директорія. Махновщина. Інсургенти. Отаманія.

Змінення державності після падіння Російської імперії. Українська Народна Республіка (УНР). Гетьманат Скоропадського.

Лекція 9.1

/2 години/

Мета лекції:

- освітня: поглиблення у курсантів, студентів знань про спроби створення власної Української національної держави та обмеження її суверенітету, про природний процес еволюції українського суспільства в напрямку демократії у складі інших;

- розвиваюча: усвідомлення курсантами та студентами історичного-правового процесу з’єднання українських земель та спроби становлення справжніх демократичних принципів в умовах натиску та втручання іноземних держав; розуміння втрати другої української державності;

- виховна: виховання гідності до відродження самостійної держави після тривалої перерви, де вдруге в історії українського народу було прийнято акти конституційного характеру.

Міжпредметні зв’язки: історія України, теорія держави та права, історія держави та права зарубіжних країн, галузеві юридичні науки.

План

1. Український народ в умовах революційного тривладдя.

2. Центральна Рада і спроби відродження державності.

3. Гетьманат Скоропадського.

Перше питання. Після перемоги Лютневої революції і занепаду Російської імперії, в Україні почалось формування нових органів влади. Різні політичні сили по різному уявляли себе майбутнє і по різному за нього боролись.

Примітним результатом перших днів став факт самоорганізації населення, ще ніхто нічого не встиг вирішити, а люди вже узяли ініціативу. Легалізація партій, профспілок, клубів, комісій і тому подібних об'єднань відбулася одразу. У лютому 1917 р. населення створило ради раніше, ніж якась із партій проголосила це гасло. Йшло спонтанне формування рад (селянських, міських, військових й ін.), професійних спілок, фабрично-заводських комітетів. Діяли представники старої системи влади.

Навесні 1917 року в Україні діяли по-перше, губернські комісарі Тимчасового уряду, яких підтримувала армія і російсько-єврейська демократична інтелігенція; по-друге, Центральна Рада, яка постійно поповнювалася новими представниками соціалістичних партій; по-третє – Рада робітничих і солдатських депутатів, яка складалася з більшовиків, меншовиків, есерів і бундівців. Причому, в київській раді серед них був тільки один українець. Незабаром верховенство в Радах захоплять більшовики, які повністю прийняли сторону Леніна. Надалі у рад буде своя динаміка, а у сил, що борються за владу, – своя, плюс свої партії і організації.

Між білими, жовто-блакитними і червоними силами йшла мирна, а потім озброєна боротьба за владу. Народ прибував в ситуації постійних змін державності. Кожна політична сила мала свої органи влади і своє законодавство.

Друге питання. УНР. 3 березня 1917 р. – заснування Центральної Ради. Склад Центральної Ради. Генеральний Секретаріат – орган виконавчої влади в період української революції. Центральна Рада: парламент чи передпарламент? Загальні збори та Комітет Ради. Органи місцевого самоврядування: юридичне та фактичне співвідношення. Зовнішні функції держави періоду Центральної Ради. Проблеми формування силових структур держави. Спроба реформування усієї судової системи відповідно до нового адміністративно-територіального поділу УНР.

Процес формування власної правової системи: Універсали, закон „Про вибори до Установчих зборів Української Народної Республіки (6 листопада 1917 р.), закон „Про тимчасові розписки видатків на 1918 р.”, закон „Про 8-годинний робочий день”, закон „Про громадянство” (2-4 березня 1918 р.), закон „Про державну символіку” (12 березня 1918 р.) та ін. Конституція УНР (29 квітня 1918 р.).

Третє питання. Українська держава (Гетьманат П.Скоропадського). Причини повалення Центральної Ради і прихід до влади гетьмана П. Скоропадського. Ідея сильної влади в організації держави. Особливості здійснення законодавчо-виконавчої влади в період гетьманату. Специфіка законодавчої процедури в Українській державі. Проект Українського Сейму. Реформування уряду, структури міністерств. Модель місцевої влади при гетьмані. Зовнішньополітична діяльність. Формування збройних сил. Зміни в судовій системі. Законодавча діяльність гетьманської адміністрації. Проблема оцінки влади П.Скоропадського як диктатури і права людини. Спроби відродження козацтва як стану і проект трудової монархії з елементами класократичного устрою. Козацькі громади, ради та полковий устрій. Соціальні конфлікти и причини невдоволення владою гетьмана.

Отоманія. Директорія. Змінення державності після падіння Австро-Угорської імперії. Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР)

/2 години/

Мета лекції:

- освітня: поглиблення у курсантів та студентів знань про спроби створення власної Української національної держави та особливості державотворчих процесів у різних культурно-історичних регіонах України;

- розвиваюча: усвідомлення курсантами, студентами історичного-правового процесу з’єднання українських земель та формування вміння співставляти й аналізувати історичні процеси;

- виховна: виховання гідності та поваги до славетних традицій відродження самостійної держави, формування почуття відповідальності за існування національних традицій та культурних цінностей.

План

1.Феномен отоманії в Українській революції.

2.УНР за часів Директорії.

3.ЗУНР і відродження Української державності після падіння Австро-Угорщини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 8.3	\|	Лекція 10.1

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.