Регулювання міжнародної торгівлі товарами

Експортно-імпортні операції — купівля-продаж товарів, що мають матеріально-речовинну форму, за умови, що такі товари у разі зміни власника з метою реалізації його споживчих потреб перетинають кордони національних митних територій.

Сутність і класифікація міжнародної торгівлі товарами.

ТЕМА 7. Україна в міжнародній торгівлі товарами: загальний режим

7.1. Сутність і класифікація міжнародної торгівлі товарами.

7.2. Регулювання міжнародної торгівлі товарами.

Міжнародна торгівля — це оплачуваний товарообіг між різними країнами світу. Така торгівля здійснюється у різних формах. Її предметом можуть бути готові товари або напівфабрикати, сировина чи енергоносії тощо, тобто продукція, що може мати споживче або виробниче призначення.

Широкоприйнятою є така класифікація видів міжнародної торгівлі (таблиця 7.1):

Таблиця 7.1

Класифікація міжнародної торгівлі товарами

Купівля-продаж товарів

Товарообмінні операції

· експорт; · імпорт; · реекспорт; · реімпорт.

· бартерні операції; · торговельні компенсаційні операції: — компенсаційні угоди; — зустрічні закупівлі (офсетні угоди, поставки на комплектацію); — авансові закупівлі; — викуп застарілої продукції; — операції з давальницькою сировиною; · промислові компенсаційні операції (операції «бай-бек», угоди про «розподіл продукції», «експлуатаційну компенсацію», договори цесії)

Для будь-якої країни активна участь у міжнародній торгівлі є джерелом важливих економічних переваг. Такі переваги передусім дають можливість ефективніше використовувати наявні ресурси, активізувати потенціал спеціалізації виробництва, ширше залучати до всіх сфер соціально-економічного життя досягнення науки і техніки, підвищувати рівень структурної оптимізації економіки, повніше задовольняти зростаючі потреби населення.

І навпаки — розрахунок на імпортозаміщення і протекціонізм та всі інші прямі і непрямі обмеження потенціалу національної міжнародної спеціалізації в довготерміновій перспективі є серйозною та небезпечною помилкою.

Причинами, які зумовлюють інтерес до міжнародних торговельних відносин, є додаткові можливості отримувати прибутки від розширення ринків збуту, заощаджувати кошти завдяки іноземним закупівлям більш дешевих або ефективних товарів, необхідність отримувати дефіцитні, нетипові для даної місцевості ресурси.

Ще однією важливою роллю міжнародної торгівлі є конкурентне стимулювання ринкового середовища всередині країни: сам той факт, що іноземні виробники мають змогу пропонувати свої товари внутрішнім покупцям та претендувати на традиційні сфери збуту, «життєвий простір» національних підприємців, стимулює їх, примушує дбати про технологічне оновлення, модернізацію виробництва, поліпшення якості продукції та про застосування більш прогресивних методів менеджменту й маркетингу.

У держави в особі відповідних її інститутів є кілька основних напрямів діяльності, за якими здійснюється позитивний вплив на характер та результативність міжнародної торгівлі:

· законотворча діяльність;

· податкове регулювання;

· грошова і кредитно-фінансова політика;

· інвестиційна політика;

· структурно-адміністративна політика;

· національна геополітика.

Регулювання міжнародної торгівлі товарами являє собою сукупність методів, інструментів і механізмів впливу на міжнародні торговельні зв’язки, які використовуються державами та міжнародними організаціями з метою сприяння розвитку міжнародної торгівлі на засадах справедливості, рівноправності її учасників і дотримання балансу національних інтересів країн, що беруть участь в торговельних відносинах.

Регулювання міжнародної торгівлі відбувається на двох рівнях – міжнародному та національному:

1) міжнародний рівень представлений взаємодією двох або декількох держав з питань регулювання торговельних відносин між країнами, що беруть участь у регулятивній діяльності;

2) національний рівень представлений державним регулюванням зовнішньої торгівлі даної країни.

На багатосторонньому рівні регулювання основним нормативним актом, який регулює принципи здійснення міжнародної торгівлі є Заключний акт Конференції ООН з торгівлі та розвитку ЮНКТАД.

Найвпливовішою спеціалізованою міжнародною організацією у сфері регулювання міжнародної торгівлі є Світова організація торгівлі (СОТ).СОТ являє собою новий інститут регулювання міжнародної торгівлі, який став логічним розвитком багатосторонніх торгових переговорів в рамках Генеральної угоди про тарифи та торгівлю.

Принципами діяльності СОТ є:

· принцип найбільшого сприяння;

· захист вітчизняної промисловості тільки за допомогою митних тарифів, а не кількісних обмежень та інших заходів;

· скорочення ставок мита внаслідок багатосторонніх переговорів;

· забезпечення справедливої конкуренції в результаті розвитку міжнародної торгівлі;

· укладання регіональних торговельних угод;

· надання пільгового режиму для країн, які розвиваються.

Угоди СОТ являють собою механізм, метою якого декларується ефективний захист країнами власних інтересів. Найбільшою мірою така модель стосується провідних ринкових країн, які мають найефективнішу систему виробництва, здійснюють заходи з метою лібералізації системи торгівлі та вимагають цього від інших держав (щоправда, саме провідні економічні держави мають найбільше реальних можливостей щодо охорони власних виробників, наприклад через застосування торговельних обмежень, прийнятих в ЄС).

Потенційні переваги України від членство в СОТ:

· поліпшення цінових параметрів конкурентоспроможності вітчизняних товарів унаслідок зниження тарифних ставок стосовно українських товарів країнами — членами СОТ;

· подолання багатьох інструментів кількісного обмеження ввезення української продукції завдяки радикальному зменшенню нетарифних обмежень стосовно вітчизняних товарів;

· додаткові гарантії проти необґрунтованих антидемпінгових процедур;

· оптимізація структури експорту, оскільки за умови неучасті України в системі ГАТТ/СОТ найбільшою мірою від обмежень з боку інших держав потерпають високотехнологічні, наукомісткі напрями експорту;

· кращі передумови участі України та її господарських суб’єктів у міжнародних спорах та судово-арбітражних процедурах;

· поліпшення загальної кон’юнктури та забезпечення передбачуваності з основними торговельними партнерами України — як окремими державами, так і угрупованнями країн.

Серйозні небезпеки та труднощі для економіки України через вступ до СОТ пов’язані з таким:

· радикальне пожорсткішання конкуренції на національному ринку й погіршення умов роботи на ньому та взагалі господарської діяльності багатьох виробників;

· ускладнення проведення та унеможливлення низки заходів протекціонізму й структурної політики держави;

· зменшення надходжень до державного бюджету через зниження тарифних ставок;

· обмеження на вжиття санкцій проти несумлінних конкурентів, які ввозять товари зі штучно заниженими цінами, а також вироблених із застосуванням субсидій;

· зниження можливостей оперативного втручання до механізму формування зовнішньоторговельного та платіжного балансів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні види цін міжнародних контрактів	\|	Сутність міжнародних послуг.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.