Сутність міжнародних послуг.

Тема 8. Міжнародна торгівля послугами :критерії та українська специфіка

8.1. Сутність міжнародних послуг.

8.2. Класифікація міжнародних послуг.

8.3. Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами.

В сучасних умовах міжнародний ринок послуг займає провідне місце в процесах розвитку і трансформації світового ринку, викликаних глобалізацією. Ця галузь постійно і динамічно розвивається, створює робочі місця і приносить значні прибутки країнам світу..

В літературних джерелах наведені різні визначення, які характеризують сутність послуги. Послуга– це продукт праці, створений в результаті угоди про купівлю-продаж, якому притаманні властивості товару, але у якого відсутня уречевлена форма. Послуга – це діяльність, що не втілюється у матеріальному продукті, але завжди проявляється у корисному ефекті, який отримує споживач. Послуга – це цілеспрямована дія економічного змісту, результат якої виражається в термінах споживчої вартості та проявляється як задоволення конкретної потреби людини. Послуга– це підприємницька діяльність, спрямована на задоволення потреб інших осіб, за виключенням діяльності, що здійснюється на основі трудових правовідносин. Послуга – такий вид праці, при якому виробництво корисного ефекту співпадає в часі з його споживанням.Послуги являють собою результат різноманітної діяльності, що здійснюється виробниками на замовлення споживачів і яка зазвичай призводить до зміни стану одиниць, що споживають ці послуги. Момент завершення виробництва збігається з моментом надання цих послуг споживачам.

Особливості міжнародної торгівлі послугами:

- більшість видів послуг базується на прямих контактах між їхніми виробниками і споживачами, оскільки послуги, на відміну від речових товарів, виробляються, в основному, одночасно і не підлягають зберіганню. Це відособлює міжнародну торгівлю послугами від торгівлі речовими товарами, у якій багато операцій здійснюється на основі торговельного посередництва і можливості зберігати товари;

- міжнародна торгівля послугами вимагає більшої присутності за кордоном безпосередніх виробників послуг або ж присутності іноземних споживачів у країні виробництва послуг;

- світовий ринок послуг тісно пов'язаний із світовим товарним ринком і все сильніше й сильніше впливає на його розвиток. Успіх товару на зовнішньому ринку в багатьох випадках залежить від якості й кількості послуг, які залучаються для його виробництва, продажу та реалізації, а часто і для післяпродажного обслуговування;

- сфера послуг більше захищена державою від іноземної конкуренції, ніж сфера матеріального виробництва, оскільки більшість закладів з виробництва послуг знаходяться у власності держави і/або під її контролем. Звідси й багато бюрократичних та іншого роду перепон на шляху розвитку міжнародної торгівлі послугами з боку держав та їхніх органів;

- не всі види послуг, на відміну від речових товарів, широко залучені у міжнародний господарський оборот (наприклад, комунальні й більшість побутових послуг).

Ф. Котлер виділяє чотири особливості послуги як товару: неосяжність, не віддаленість від джерела, непостійність якості та нездатність до збереження. Справді до послуги не можна доторкнутися, її не можна потримати в руках, і тому часто виникають труднощі стосовно моніторингу, вимірювання та оподаткування таких операцій. Зазвичай, послуги надаються та споживаються в один і той самий час, тобто споживач бере безпосередню участь у процесі надання послуги (наприклад отримує консультацію). Послуги часто не є стандартизованими: вони пристосовані до потреб конкретного споживача, їх неможливо зберегти як виробничі запаси. Часто важко відокремити послуги від товарів, з якими вони можуть бути пов’язані. Послуги можуть бути і самостійним об’єктом торгівлі і «супроводом» товару, який продається.

Для реалізації послуг необхідний прямий контакт між їх виробником та споживачем. На відміну від торгівлі товарами, продавець послуг сам може виїжджати до покупця, що є резидентом іншої країни (наприклад будівництво та монтаж об’єктів за кордоном, аудиторські, бухгалтерські послуги). Може приїжджати до продавця послуг і покупець, якщо у своїй країні він не може отримати відповідної послуги або її якість удома є нижчою чи вартість більшою. Це може траплятися у випадках з туризму, освітою, лікуванням, обслуговуванням вантажів, ремонтом транспортного рухомого складу тощо. Продавець та покупець можуть зустрічатися в третій країні – на міжнародних виставках, конференціях.

Структурно світовий ринок товарів і послуг на 80% складається з торгівлі товарами та на 20% - з обміну послугами.

Під впливом процесів глобалізації у сучасному світовому господарстві, відбувається активний розвиток сфери послуг у більшості країн світу. Так у розвинених країнах світу частка сфери послуг в структурі ВВП перевищує 70%, в ній зайнято приблизно 65% працездатного населення планети (у США – до 75%). За оцінками фахівців, міжнародна торгівля послугами подвоюється кожні 7-8 років, порівняно з 15 роками, необхідними для аналогічного збільшення обсягу експорту товарів. У 2009 році експорт послуг досяг позначки у 3,7 трлн. дол. США.

На світовому ринку послуг домінують такі країни: США, Великобританія, Франція, Німеччина, Японія, Бельгія, Нідерланди, Італія, Китай, Індія. На десятку країн світу припадає 52,2% обсягів світового експорту та 50,1% імпорту комерційних послуг. Основні позиції в рейтингу посідають високо розвинуті країни світу (насамперед США, Велика Британія, Німеччина, Японія, Франція), але в десятці представлено і країни , що розвиваються, - Китай та Індію. Так, за даними СОТ при середньосвітових темпах щорічного зростання експорту комерційних послуг 12,5%. Китай та Індія продемонстрували зростання у 28% та 23% відповідно.

За даними Світової організації торгівлі Україна входить до списку найбільших експортерів послуг (40 країн, що забезпечують постачання 90,3 % послуг), посідаючи в ньому 40 місце (2009 рік) з обсягом поставок 13,6 млрд. дол. США та 0,4 світового ринку. При цьому тільки 9 країн з 40 (Китай, Нідерланди, Швеція, Республіка Корея, Польща, Малайзія, Бразилія тощо) демонструють подібні та вищі щорічні темпи приросту експорту послуг. Проте Україна не входить в основний список найбільших імпортерів послуг, хоча споживає їх на 10,8 млрд. дол. США. На відміну від балансу товарної торгівлі, сальдо балансу торгівлі послугами є майже традиційно позитивним (у 2008 р. - 4,06, 2009 р. - 5,05 млрд. дол. США)

В структурі національного експорту на послуги припадає 27-29 %, однак в їх видовій структурі переважають транспортні (65,2 %) та «ділові, професійні та технічні» (13,1 %) послуги, решта мають незначну питому вагу: подорожі та фінансові послуги (по 4,2 %), послуги з ремонту - 3,7 %, послуги зв'язку та комп'ютерні - відповідно 2,8 та 2,3 %.

Основними регіонами експорту послуг є країни Європейського Союзу та СНД (близько 30 % припадає на кожен регіон), а в імпорті - беззаперечними лідерами є європейські країни - 58 %, на країни СНД припадає близько 16 % .

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Регулювання міжнародної торгівлі товарами	\|	Класифікація послуг

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.