Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Об’єкти, суб’єкти, принципи, методи та функції державного регулювання

Суб’єкти– це носії та виконавці господарських інтересів, на­самперед соціальних груп, що відрізняються одна від одної за такими озна­ками: майном, доходами, видами діяльності, професіями, галузевими та регіо­нальними інтересами.

Це наймані робітники та власники підприємств, фер­мери та земельні власники, управлінці та акціонери, інвестори та ін.

Виразником господарських інтересів у ринковій економіці є об’єднання, асоціації, профспілки, спілки підприємців і фермерів, політичні партії. Виконавцями господарських інтересів є органи державної та місцевої влади, а також Національний банк.

Об’єкти державного регулювання економіки – це сфери, галузі еконо­міки, а також ситуації, явища та умови соціально-економічного жит­тя країни, де виникли або можуть виникнути труднощі, які не вирішуються автоматично, або ті, чиє вирішення є обов’язковим для нормального функціонування економіки та підтри­мання соціальної стабільності.

Об’єктами державного регулювання економіки є:

• економічний цикл;

• секторна, галузева та регіональна структури господарства;

• умови нагромадження інвестиційного капіталу;

• зайнятість населення;

• грошовий обіг;

• платіжний баланс;

• ціни та умови конкуренції;

• підготовка та перепідготовка кадрів;

• навколишнє середовище;

• зовнішньоекономічні зв’язки.

В цілому головною метою державного регулювання економіки є за­безпечення економічної та соціальної стабільності та зміцнення економіч­ної безпеки держави.

До головних формдержавного регулюваннявідносять: планування, програмування та прогнозування.

Під методами державного регулювання економіки потрібно розумі­ти способи впливу держави через законодавчі і виконавчі органи на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення або забезпечення умов їхньої діяльності відповідно до на­ціональної економічної політики.

Для регулювання економіки використовують такі методи як економічне, правове та адміністративне регулювання.

1. Економічне регулюванняпов’язане зі створенням державою фінан­сових чи матеріальних стимулів, здатних впливати на економічні інтереси суб’єктів господарювання й зумовлювати їх поведінку.

Економічне регулювання поділяють на пряме та непряме.

Прямі методи економічного регулювання– методи, за допомогою яких держава безпосередньо втручається в економічні процеси.

До прямих методів відносять:

• держконтракти;

• держзамовлення;

• субсидії;

• дотації, прямі витрати уряду тощо.

Непрямі методи державного регулювання – сукупність опосередкова­них засобів державного впливу на діяльність суб’єктів економіки.

До непрямих методів відносять:

• антициклічну політику;

• інвестиційну політику;

• антиінфляційну політику тощо.

2. Правове регулюванняздійснюється внаслідок прийняття та вдоскона­лення правової бази (відповідного комплексу юридичних законів та попра­вок до них тощо).

3. Адміністративне регулювання базується на використанні сили держав­ної влади. Це заходи заборони (заборона будівництва на певних те­риторіях тощо), дозволу (дозвіл державним підприємствам галузей промис­ловості займатися туристичним бізнесом) або примусу (примусове закриття четвертого блоку Чорнобильської АЕС).

Застосування адміністративних методів необхідне і навіть ефективне у таких сферах:

• прямий контроль держави над монопольними ринками;

• охорона навколишнього середовища і здоров’я людей;

• соціальний захист населення, визначення і гарантування мінімально до­пустимих життєвих параметрів – встановлення гарантованого прожиткового мінімуму, регламентація умов праці тощо;

• захист національних інтересів у зовнішньоекономічних зв’язках;

• реалізація державних програм і планів.

Основні принципи державного регулювання економіки:

1. Наукова обґрунтованість – врахування вимог об’єктивних економічних законів, реалій економічного, політичного і соціального життя суспіль­ства, національних особливостей.

2. Погодження інтересів – погодження інтересів різних суб’єктів економіки: загальнодер­жавних, регіональних, групових (підприємців, робітників, споживачів, виробників).

3. Системність – зумовлена функціонуванням національної економіки як великої складної системи, що включає різні рівні та елементи.

4. Цілеспрямованість – державне регулювання має спрямовуватися на досягнення конкретних цілей.

5. Пріоритетність – виділення основних соціально-економічних проблем розвитку країни, на вирішенні яких державі належить зосередити свої зусилля (через обмеженість наявних державних ресурсів – фінансових, матеріальних, трудових, інформаційних тощо).

6. Комплексність – необхідність використання державою всіх засобів та інструментів, що є в її розпорядженні (правових, економічних, адміністративних тощо).

7. Адаптація – державне регулювання ґрунтується на коригуванні впливу держави на соціально-економічні процеси залежно від внутрішніх чи зовнішніх умов розвитку країни.

8. Мінімальна достатність – держава повинна виконувати тільки ті функції, які не може забезпечи­ти ринок, а функції державного управління мають розподілятися таким чином, що на вищих його рівнях належить вирішувати ті проблеми, які не можуть бути з’ясовані на нижчих.

9. Ефективність – управління економікою повинні здійснювати спеціальні органи дер­жавної влади й управління з чітко визначеними правами, компетенцією та обов’язками, застосовуючиважелі впливу, адекватні цілям і ситуації, що склалася;

Основні функції державного регулювання економіки:

цільова – полягає у визначенні цілей, пріоритетів і основних напрямів розвитку національної економіки;

стимулюючапередбачає здатність ефективно впливати на діяльність господарюючих суб’єктів і стимулю­вати економічні процеси у бажаному для суспільства напрямку;

нормативна(регламентуюча) – держава за допомогою законів, законодав­чих актів і нормативів встановлює певні правила діяльності для суб’єктів економіки, визначає правовий простір;

коригуюча – зводиться до коригування розподілу ресурсів в економіці з метою забезпечення нормальних соці­ально-економічних умов життя суспільства;

соціальна – передбачає регулювання державою соціально-економічних відносин, перерозподіл доходів, забезпечення соціального захисту та соціальних гарантій, збере­ження навколишнього середовища тощо;

безпосереднє управліннянеринковим сектором економіки – це регулю­вання державного сектору економіки, створення суспільних товарів і благ;

контролююча – означає державний нагляд і контроль за використанням і дотриманням законів, нормативних актів, економічних, екологічних стан­дартів тощо.

Таким чином, державне регулювання економіки – це сукупність форм, методів та інструментів, за допомогою яких держава впливає на діяльність суб’єктів господарювання і ринкову кон’юнктуру з метою створення нор­мальних умов для функціонування ринку та вирішення складних соціально-економічних проблем суспільства.


Читайте також:

  1. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
  2. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
  3. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  4. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
  5. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
  6. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
  7. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
  8. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
  9. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
  10. Автоматичне регулювання.
  11. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
  12. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві




Переглядів: 1153

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Суть державного регулювання, його необхідність і практичне значення | ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.