МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Розвиток науки як чинник економічного піднесенняТЕМА 14: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА Основні методи ціноутворення за ринкових умов господарювання. Викладач Яковина І.О.
1. Розвиток науки як чинник економічного піднесення. 2. Значення та правове регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва. Наука — це сфера людської діяльності, функція якої полягає у створенні та теоретичній систематизації об'єктивних знань про дійсність. Як відомо, наука є однією з форм суспільної свідомості. Безпосередня мета науки полягає в описі, поясненні та передбаченні процесів і явищ дійсності, що є предметом її вивчення. Наука поділяється на природничі, суспільні, гуманітарні та технічні галузі. Зародилася наука ще у стародавньому світі у зв'язку з потребами практики. Як система наука почала формуватись у ХУІ-ХУІІ ст. і у процесі історичного розвитку перетворилась на соціальний інститут надзвичайного значення, що істотно впливає на всі сфери життя суспільства і його культуру в цілому. За підрахунками, починаючи з XVI ст. обсяг наукової діяльності збільшувався вдвічі протягом кожних 10-15 років (показниками тут беруться кількість відкриттів, обсяг наукової інформації, кількість наукових працівників тощо). У розвитку науки почергово відбуваються екстенсивні та інтенсивні періоди — науково-технічні революції. Вони зумовлюють зміну структури науки, принципів її пізнання, категорій і методів, а також форм її організацій. Науці притаманне поєднання процесів її інтеграції і диференціації, розвитку фундаментальних і прикладних досліджень. Науково-технічна революція вважається докорінним перетворенням виробничих сил на основі трансформації науки у провідний чинник розвитку суспільного виробництва. Широко відомий постулат про те, що наука перетворилася на безпосередню продуктивну силу. Розпочалася НТР у середині 30-х років (на думку деяких фахівців, у 50-х роках) під впливом величезної взаємодії науки з технікою і виробництвом, що сприяло різкому прискоренню науково-технічного прогресу. У свою чергу, це істотно вплинуло на всі сфери суспільного життя, висунуло підвищені вимоги до рівня освіти, кваліфікації, культури, організованості та відповідальності працівників усіх рівнів. Науково-технічним прогресом вважається спільний поступальний розвиток науки і техніки. Перший його етап припав на ХУІІ-ХУІІІ ст. Тоді мануфактурне виробництво, потреби торгівлі та мореплавства висунули вимогу про теоретичне і експериментальне розв'язання низки практичних завдань. Другий етап науково-технічного прогресу розпочався наприкінці XVIII ст. Тоді наука і техніка взаємно стимулювали свій розвиток. Траплялося, що на окремих напрямках техніка випереджала науку і потім "підтягувала" її до свого рівня, і навпаки. Сучасний етап науково-технічного прогресу — це не що інше, як НТР, яка охоплює промисловість, сільське господарство, зв'язок, медицину, освіту й побут. Аналіз чинників, що впливають на темпи економічного розвитку, свідчить про те, що збільшення обсягу суспільного виробництва нерозривно пов'язане з використанням результатів науково-дослідних робіт і підвищенням рівня загальної та професійної освіти кадрів. Нові знання реалізуються на практиці у створенні нових конструкцій машин, підвищенні кваліфікації робочої сили, раціональних організаційно-маркетингових рішеннях. Збільшення обсягу знань дає змогу досягти реальної економії при використанні матеріальних ресурсів, знижувати фондо- та матеріаломісткість виробництва тощо. Англійський філософ Ф. Бекон справедливо зазначав: "Ми можемо стільки, скільки знаємо". Особливу економічну роль знання відіграють тоді, коли досягаються поліпшення економіки засобами виробництва і високий рівень фондоозброєності праці. В окремих країнах світу витрати на наукові дослідження є домірними з капіталовкладеннями, а то й перевищують їх. Витрати на дослідження дають можливість інтенсивно оновлювати номенклатуру виробництва, різко скорочувати терміни масового освоєння новинок, підвищують технічний рівень виробництва і сприяють зміцненню конкурентних позицій відповідних країн.
Читайте також:
|
||||||||
|