Слайд 17

Слайд 16

Слайд 15

Слайд 14

Серед ландшафтоутворюючих чинників які власне і визначають властивості конкретного ландшафту виділяють зовнішні (космічні та геодинамічні) і внутрішні (які проявляються в процесах взаємодії природних компонентів) чинники. Крім цього всі ландшафтоутворюючі чинники поділяють на зональні (клімат, ґрунти, рослинність) і азональні (рельєф, геологічна будова).

(!!!!!!!!!!!!) В управлінні загалом та в регіональній політиці зокрема ландшафти розглядаються як природна основа життя і господарської діяльності людей.

При цьому враховуються такі їх властивості як : генезис (походження), тип, стійкість до антропогенного впливу, естетичні якості, ступінь змін чи природна збереженість, характер антропогенного впливу, тощо.

В основі виділення природних зон та ландшафтів лежать кліматичні особливості території які проявляються у вигляді співвідношення тепла і вологи.

Клімат – це середній багаторічний режим погоди на певній території. Безперечно саме клімат чи не найбільше впливає на життя людей. Одним з найважливіших чинників клімату є тепло. Саме термічні ресурси визначають енергію росту рослин, від кількості тепла залежить тривалість вегетаційного циклі рослин. Така кількість тепла яка потрібна для завершення вегетації рослин називається біологічною сумою температур.

Другим важливим кліматичним чинником є звичайно зволоження території. Недостача вологи звичайно приводить до зменшення рослинної маси, а відповідно й до зниження врожайності вирощуваних культур. Для характеристики зволоження території використовують показники кількості опадів та величини можливої кількості випаровування. Для розрахунків використовують “коефіцієнт випаровуваності” – відношення річної величини кількості опадів до кількості випаруваної води.

Найважливішим чинником формування природної специфіки регіону є рельєф і геологічна будова. Їх вивченням займаються відповідні наукові напрями - геоморфологія, гідрогеологія, геокріологія, інженерна геологія.

Геоморфологія – наука про рельєф – сукупність форм земної поверхні різних за формами, розмірами, походженням, віку та історії формування і розвитку. За останні століття, особливо в густонаселених районах широкого розповсюдження набуло формування антропогенного рельєфу. Людина в своїй господарській діяльності впливає на рельєф безпосередньо (гірничо-технічні роботи, гідробудівельні роботи, тощо) та опосередковано (наприклад вирубування лісів в савані привело до поширення на ті території пустель та розвитку еолових форм рельєфу, надмірне випасання худоби на крутих схилах спричиняє посиленню водної ерозії і т.д.).

Інженерно-геологічні умови місцевості відображають склад, будову і динаміку верхніх горизонтів земної кори у зв’язку із господарською (інженерною) діяльністю. Інженерна геологія розробляє прогнози процесів і явищ які виникають в грунтах (гірських породах) при будівництві та експлуатації різноманітних споруд. Найбільш сприятливі місця для будівництва господарського об’єкту вибираються на основі саме інженерно-геологічних досліджень території. Наприклад - проводяться відповідні розрахунки стійкості гірських порід при будівництві греблі водосховищ на питання процесів пов’язаних з переробкою берегів, стійкості самої греблі та ін. (подумайте які ще приклади можна навести щодо необхідності проведення інженерно-геологічних робіт).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Слайд13	\|	Слайд 19

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.