Проголошення незалежності України стало подією всесвітньо-історичного значення. Визначальну роль у створенні незалежної української держави відіграв народ України.

ІІ. Реформа політичної системи і Чорнобильська трагедія. XIX партійна конференція (червень 1988 p.)прийняла рішення про кардинальне реформування політичної системи, закріпила курс на гласність. Проведення реформи політичної системи сприяло демократизації суспільства, політика гласності прискорила процеси десталінізації, реабілітацію жертв репресій. Ліквідація ст. 6 Конституції свідчила про відмову від керівної ролі КПРС, підривалися основи тоталітарного режиму.

Червень 1987 p. - реформа М.Рижкова - Л.Абалкіна.

Сутність реформи виражена в трьох "С" - самостійність, самоокупність, самофінансування.

Були прийняті: "Закон про державне підприємство (об'єднання)", "Закон про кооперацію" та інші, які передбачали: - переведення підприємств на госпрозрахунок; - утворення кооперативного сектора; - тісний зв'язок заробітної плати з результатами господарської діяльності; - сприяння запровадженню досягнень науково-технічного прогресу та ін.

У результаті: реформа була непослідовною, половинчатою, проводилася невпевнено і зазнала провалу. У 1990 p. вперше за багато років почалося скорочення обсягів суспільного виробництва. Національний дохід України скоротився на 1,5%. Непродумана фінансова політика призвела до сплеску інфляції в країні. Стало зрозуміло, що тільки перехід до ринкової економіки зможе вивести країну з глибокої економічної кризи.

- Червень 1990 p. - Верховна Рада СРСР прийняла програму переходу до регульованої ринкової економіки, яка з самого початку виявилася нежиттєздатною. Інфляція, розбалансованість економіки, дефіцит бюджету зростали. Безсистемна перебудова вела до розвалу народного господарства.

Перебудовчі процеси сприяли зростанню політичної активності, відродженню національної свідомості українського народу. Величезний вплив на події в Україні мала аварія на Чорнобильській АЕС в ніч з 25 на 26 квітня 1986 p., яка призвела до небаченого забруднення біосфери, радіоактивного опромінювання тисяч людей, появі на території України мертвої 30-кілометрової зони. Аварія на ЧАЕС була справжнім потрясінням для республіки, вона обумовила активізацію суспільного руху проти існуючого режиму, проти Компартії України, яка дала згоду на будівництво ЧАЕС, замовчувала страшні масштаби і наслідки катастрофи. Аварія на ЧАЕС набула глобального характеру. Час, що минув з тих пір - період складний і суперечливий. З одного боку, чимало зроблено для ліквідації наслідків найбільшої і найстрашнішої з техногенних катастроф. Основний тягар цієї роботи взяла на себе і несе Україна, витрачаючи колосальні кошти та ресурси. Етапним кроком у виконанні нашою державою своїх міжнародних зобов'язань стало виведення станції з експлуатації у грудні 2000 p. З іншого боку, проблеми, пов'язані з Чорнобильською АЕС, набувають нової якості у найширшому спектрі: і, перш за все, у сфері охорони здоров'я людей, їх соціальному захисті, екології, створенні компенсуючих енергогенеруючих потужностей.

4. б). Відродження національно-визвольних процесів

І. Пробудження та активізація суспільних сил.

Бурхливі зміни в суспільстві сприяли відродженню національно-визвольних процесів. Суспільно-політичний рух, що відбувався в Україні в період перебудови, мав одночасно демократичний і національно-визвольний характер. Розглянемо, як же розгорталася боротьба національно-демократичних сил, логічним результатом якої стало проголошення державної незалежності України.

• 3 1985 по 1988 pp. суспільно-політичний рух проявлявся, в основному, в критиці існуючого ладу, у відродженні української історії та культури. Із забуття почали повертатися твори М.Грушевського, М.Костомарова, В.Винниченка та інших, здійснювалися спроби заповнити "білі плями історії" (голодомор 1933 p., сталінські репресії, ОУН-УПА, Центральна Рада...). Відбувалася реабілітація жертв сталінських репресій. Неформальні організації, що почали виникати в Україні (Товариство Лева, Український культурологічний клуб та інші), вимагали оновлення соціалізму, гарантування прав людини, суверенітету України на основі нового союзного договору.

• У 1988 p. населення України переходить від критики до активних політичних дій, відбувається радикалізація суспільно-політичного руху.Упродовж 1988-1989 pp. масово виникають неформальні організації, які очолюють демократичний, національно-визвольний рух: Українська Гельсинська спілка (сформувалася на базі відомої Вам Української Гельсинської Групи), Товариство української мови ім. Т.Г.Шевченка, екологічна організація "Зелений світ", антисталінське товариство "Меморіал ", студентське об'єднання "Громада" та інші.

У вересні 1989 p. з ініціативи Спілки письменників України та інституту літератури АН УРСР була створена масова суспільно-політична організація"Народний рух України за перебудову"(Рух) на чолі з І.Драчем. Рух швидко еволюціонував від поміркованої організації, яка прагнула співпрацювати з владою з метою встановлення справжньої демократії, в антикомуністичну організацію. Із назви Руху було вилучено слова "за перебудову", а головною метою оголошено вихід України з СРСР, відновлення української державності, усунення комуністичної партії від влади. Рух відіграв надзвичайно велику роль у процесах перебудови в Україні: сприяв активізації національно-визвольного руху, визначенню його цілей, консолідації демократичних, національна свідомих сил. Важливими чинниками суспільно-політичного життя страйки, демонстрації, мітинги, збори, політичні дискусії. Розгортався національний церковний рух за відродження Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) та легалізацію Української греко-католицької церкви (УГКЦ).

Значними завоюваннями національно-демократичних сил стало прийняттяу жовтні 1989 p. закону "Про зміни і доповнення Конституції (Основного закону) Української СРСР" (йшлося, зокрема, про демократизацію виборчої системи, про зміни щодо розмежування повноважень між представницькими, виконавчими та судовими органами, про зміни у статусі Верховної Ради), а також закону"Про мови в УРСР",який проголосив державний статус української мови.

ІІ. Протистояння між реформаторськими і консервативними силами в КПРС та виникнення багатопартійності.Комуністична партія виявилася неспроможною ефективно діяти в нових умовах і швидко втрачала контроль над процесами перебудови. Партійне керівництво ігнорувало вимоги опозиційних сил, процеси демократизації. Все це призвело до послаблення позицій КПРС (КПУ) у суспільстві, викликало глибоку кризу партії. Почався масовий вихід комуністів з її рядів. Критично мислячі комуністи у березні 1990 p. З метою демократизації партії утворили Демократичну платформу в КПУ. Їх вимогою став вихід КПУ із складу КПРС, проведення політики в інтересах українського народу. Однак, керівництво КПУ не пішло шляхом демократизації і продовжувало орієнтуватися на Москву.

У 1990 p., після ліквідації статті 6 Конституції СРСР та прийняття Верховною Радою України постанови "Про порядок реєстрації громадських об'єднань" починається формування багатопартійної системи. Першою була створена Українська республіканська партія - УРП (на базі Української Гельсінської Спілки). Всього ж у 1990-1991 pp. виникло майже 20 опозиційних партій. Серед них - Демократична партія України, партія Зелених України, партія Демократичного Відродження України (виникла на базі Демократичної платформи КПУ), Ліберально-демократична партія та інші. Переважна більшість новостворених партій виступала за суверенітет і незалежність України. Важливою віхою на шляху до нової державності стали вибори у березні 1990 p. до Верховної Ради України та місцевих рад.

4. в).На шляху до незалежності.

І. Новий український парламент і проголошення державного суверенітету.Демократичний блок, очолюваний Рухом, (до блоку увійшли 43 громадські організації та групи) домігся значного успіху. Він здобув 25 % мандатів в українському парламенті, переміг на виборах до місцевих рад у західних областях України. Монополія КПУ на владу похитнулася. Демократичні сили у Верховній Раді створили парламентську опозицію - Народну Раду (125 чол.) на чолі з І.Юхновським. Народній Раді протистояла прокомуністична більшість (300 депутатів), яку очолив О. Мороз.

Та саме при такому розкладі політичних сил16 липня 1990 p. Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Декларація проголосила невід'ємне право українського народу на самовизначення, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території. Історичне значення декларації полягало в тому, що вона поклала початок мирному процесу відродження незалежності України.

ІІ. Проголошення незалежності України.Демократизація суспільного життя, наміри реформувати Радянський Союз (йшла робота над розробкою нового союзного договору) викликали опір консервативних сил владних структур, які19-21 серпня 1991 p.здійснили спробу державного перевороту. Був утворений Державний комітет з надзвичайного стану на чолі з віце-президентом Г.Янаєвим. Своєю головною метою заколотники проголосили "врятування єдиної держави". Із усіх політичних сил України лише керівництво КПУ стало на бік заколотників. Вже 19 серпня ЦК КПУ розіслав на місця директиву про необхідність активної підтримки заколоту. Провал перевороту обернувся поразкою сил реакції, які прагнули зберегти імперський характер СРСР і тоталітарний політичний режим у ньому.

У цих умовах Верховна Рада УРСР 24 серпня 1991 p. прийняла історичний документ - "Акт проголошення незалежності України". Таким чином припинилося існування УРСР і з'явилася незалежна держава -Україна. ЗО серпня Постановою Президії Верховної Ради КПУ була заборонена. 1 грудня 1991 p. відбувся референдум і вибори Президента України. 90,3% громадян, які взяли участь у референдумі, підтвердили Акт проголошення незалежності України. Вибори президента проходили на альтернативній основі (претенденти - М.Гриньов, Л.Лук'яненко, В. Чорновіл, Л.Табурянський, І.Юхновський, Л.Кравчук). Президентом України став Л.Кравчук якого віддали свої голоси 61,6% виборців, що прийшли на виборчі дільниці.

ІІІ. Розпад СРСР та утворення СНД.Після спроби реакційних сил здійснити 19-21 серпня державний переворот врятувати СРСР виявилося неможливим. Причини розпаду СРСР:

• Унітарний характер СРСР (формально Радянський Союз був федерацією, але фактично - унітарною державою}. Монополія на владу належала центру,щообмежувало права республік.

• Недоліки і помилки в національній політиці керівництва СРСР:

• курс на формування нової спільності - радянського народу, що на практиці виявляюся в тотальній русифікації, в обмеженні розвитку національних культур;

• невирішеність багатьох національних проблем (проблема кордонів, проблема депортованих народів та ін.).

• Суперечливі непослідовні економічні реформи спричинили розбалансованість народного господарства, поглиблення економічної кризи.

• Процеси демократизації і гласності сприяли зростанню національної свідомості й активізації національно-визвольних рухів.

• Ослаблення в процесі перебудови центральної влади, КПРС, які забезпечували єдність СРСР.

Остаточно центральна влада втратила авторитет після заколоту 19-21 серпня. Після провалу перевороту республіки проголосили свою незалежність. 8 грудня 1991 p. у Мінську президент України Л.Кравчук, президент Росії Б. Єльцин, голова Верховної Ради Білорусії С.Шушкевич констатували, що вихід республік із складу СРСР і утворення незалежних держав стало реальним фактом і що СРСР як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування. Вони підписали угоду про створенняСпівдружності Незалежних Держав (СНД), до якої можуть приєднатися республіки колишнього СРСР та інші країни. До складу СНД увійшло 11 республік, причому Україна - на правах асоційованого члена (вона не визнала всіх пунктів угоди). За час існування СНД значних економічних і політичних результатів у його діяльності не досягнуто. За деякими прогнозами, СНД розвиватиметься не шляхом глобальних інтеграційних процесів, а шляхом співробітництва на двосторонній основі в певних сферах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Україна в період перебудови (1985-1991 pp.).	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.