МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Україна в період перебудови (1985-1991 pp.).План викладу і засвоєння матеріалу Середини 80-х pp. - з початком перебудови -діяльність дисидентів активізується, створюються умови для національно-Державного відродження.(Цей етап дисидентського руху висвітлюється далі - при огляді суспільно-політичного життя України в період перебудови). Завдяки самовідданій діяльності українських дисидентів визрівала ідея про необхідність утворення власної незалежної держави, про необхідність кардинальних перетворень у всіх сферах життя радянського суспільства. Pp. - піднесення дисидентського руху і тимчасовий вихід його із підпілля. Активізації діяльності дисидентів сприяли: • інтервенція радянських війську Чехословаччину в 1968 p.. що викликала хвилю обурень і протестів; • видання впродовж 1970-1974 pp. у Львові самвидавчого журналу "Український вісник", головним редактором якого був В. Чорновіл. Журнал сприяв організації і консолідації дисидентського руху; • нарада з безпеки та співробітництва в Європі в 1975 p. Радянський Союз підписав Гельсінський Акт, який передбачав гарантію громадянських прав і свобод у країнах-учасницях наради. У 1976р. в Україні для сприяння і контролю за реалізацією Гельсінського Акта була створенаУкраїнська Гельсінська Група, яку очолив письменникМ.Руденко. Це була перша легальна дисидентська організація. Її членами стали 37 чоловік - усі найбільш активні дисиденти того часу:В. Чорновіл, Л.Лук'яненко, В.Стус, І.Кандиба, Ю.Шухевич та ін. Влада вчинила погром групи. '23 чоловіки були заарештовані і позбавлені волі. У неволі загинули В.Стус,О.Тихий, Ю.Литвин.Розгром групи призвели до спаду активності дисидентського руху. а). „Перебудова”. І. Періодизація перебудови і економічні реформи. ІІ. Реформа політичної системи і Чорнобильська трагедія. б). Відродження національно-визвольних процесів. І. Пробудження та активізація суспільних сил. ІІ. Протистояння між реформаторськими і консервативними силами в КПРС та виникнення багатопартійності в). На шляху до незалежності. І. Новий український парламент і проголошення державного суверенітету. ІІ. Проголошення незалежності України. ІІІ. Розпад СРСР та утворення СНД. 4. а). „Перебудова”. І. Періодизація перебудови і економічні реформи. Після смерті Л.Брежнєва в 1982 p. нове керівництво партії - Ю.Андропов (1982-1984 pp.) та К. Черненко (1984-1985 pp.) - виявилося не в змозі належним чином відреагувати на вимоги часу. Загальна криза суспільства загострювалася. Питання змін перетворилося в питання життя чи смерті радянської системи. У березні 1985 p. новим генеральним секретарем ЦК КПРС було обрано М.Горбачова, з ініціативи якого в СРСР почалася перебудова суспільства. Періодизація перебудови: • 1985-1988 pp. - період розробки концепції перебудови і здійснення перших економічних реформ. Визрівання політичного курсу перебудови. • 1988-1991 pp. - період активних політичних перетворень під лозунгом побудови демократичного, гуманного соціалізму. Визначимо далі зміст перетворень, що відбувалися на кожному із цих етапів перебудови. • Проведення економічних реформ Етапи: - Квітень 1985 p. - програма прискорення соціально-економічного розвиткукраїни, яка передбачала: - до 2000 року створити виробничий потенціал, що дорівнював би вже створеному за 70 років радянської влади: - вирішити традиційні соціальні проблеми - продовольчу, житлову, забезпечення населення товарами повсякденного вжитку. У результаті: програма виявилася утопічною і свідчила про нерозуміння керівництвом глибини соціально-економічної кризи. Перш ніж проводити прискорення, необхідно було здійснити глибоку перебудову всього господарського механізму. Замість очікуваного прискорення темпів економічного розвитку, продовжувалося їх падіння, загострювалися соціальні проблемі . Читайте також:
|
||||||||
|