Лекція № 10

Види представництва

У залежності від підстав виникнення повноважень звичайно розрізняють три види представництва.

1)Обов'язкове (за законом) представництво -цепредставництво, засноване безпосередньо на законі чи адміністративному акті. Представник і межі його повноважень встановлюються законом, незалежно від волі особи, яку представляють. Воно виникає у таких випадках: представництво батьками (усиновлювачами)своїх малолітніх дітей; представництво опікуном малолітньої особи та фізичної недієздатної особи.

2) Добровільне (договірне) представництво - це представництво на підставі угоди сторін (договору); грунтується на волевиявленні представника. Його різновидом є комерційне представництво – це особа, яка постійно та сакмостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Найчастіше добровільне представництво здійснюється на підставі договору доручення.

3)розпорядче виникає на підставі акту органу юридичної особи, характеризується тим, що представник діє від імені і в інтересах юридичної особи, яку він представляє, у межах, визначених змістом розпорядчого акта її органу. Особою, яку представляють, є завжди юр.особа.

Тема № 8. Строки в цивільному праві. Позовна давність. (2 години)

МЕТА: знати:Поняття та види строків та позовної давності. Припинення, перерва і відновлення строку позовної давності.

Вміти:характеризувати терміни і строки, визначати порядок їх обчислення; вирішувати юридичні задачі.

Звернути увагу на існування різних понять строку і терміну, різних способів їх обчислення, можливості відновлення пропущеного строку. Позовна давність існує кілької видів і ЦК прямо визначає до яких вимог вона застосовується, а до яких ні.

План:

1. Поняття та види строків в цивільному праві. Позовна даність

Основні поняття:

Строк, термін, пропущення строку, позовна давність, гарантійний строк, судовий строк, непереборна сила, мораторій, претензійний строк.

Література:

1. Цивільний кодекс України: Коментар. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 856с.

2.Заіка Ю.О. Українське цивільне право: Навчальний посібник. - 2-ге видання змін.і доп. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. -368с.

3.Цивільне право України : Академічний курс: Підруч.: мУ 2 т./ За заг.ред. Я.М.Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – Т.1. Загальна частина. – 696с.

4. Цивільне право України : Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг.ред. Я.М.Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – Т.2. Особлива частина. – 520с.

5.Цивільне право України: Підручник / Є.О.Харитонов, Н.О.Саніахметова. – К.: Істина, 2003. – 776с.

Запитання для самоконтролю:

Поняття термінів та строків.
Порядок обчислення строків.
Поняття, обчислення позовної давності.
Перерва, зупинення позовної давності.

Тези лекції відповідно до питань:

1. Поняття та види строків в цивільному праві. Позовна даність

Здійснення та захист цивільних прав нерозривно пов'язані з фактором часу. З визначеними моментами або періодами часу чинне цивільне законодавство пов'язує виникнення, зміну та припинення цивільних прав та обов'язків, необхідність вчинення передбачених законом чи договором дій, можливість примусового здійснення порушеного права тощо. Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Частина 3 ст. 251 ЦК закріплює основну класифікацію строків в залежності від того, де і ким вони визначаються. Згідно такої класифікації строки поділяються на законні, договірні та судові.

Законні строки визначаються в актах цивільного законодавства. Так, наприклад, закон встановлює 6-місячний строк для прийняття спадщини або відмови від неї (ст. 1270 ЦК), позовної давності (ст.ст. 256, 257 ЦК) та інші.

Договірні строки визначаються сторонами в правочинах за їхнім бажанням. Вони можуть бути будь-якої тривалості, якщо інше не передбачено в законі.

Судові строки встановлюються судом, господарським або третейським судом. Наприклад, суд може визначити строк для опублікування інформації про спростування відомостей, що принижують честь та гідність фізичної особи. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк, який визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Аналогічно вирішуються питання про останній день строку, що обчислюється півроком, кварталом, місяцями. Такі строки закінчуються у відповідне число останнього місяця строку. Є можливість визначати строк у півмісяця. Такий строк дорівнює п'ятнадцяти дням. Причому, таким чином він обчислюється незалежно від того, скільки днів в тому чи іншому місяці — ЗО, 31, 28 чи 29 днів. Якщо закінчення строку, що обчислюється місяцями припадає на день, якого немає в цьому місяці (29 лютого), то строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний (субота, неділя) чи святковий день (перелік святкових днів наводиться в трудовому законодавстві), то строк закінчується в перший за ним робочий день. Так у випадку, коли закінчення строку припадає на суботу, закінчуватися він буде, згідно з зазначеними правилами, в понеділок. Аналогічним чином обчислюється кінець строку, якщо він приходиться не тільки на вихідний або святковий день, а й на інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення відповідної дії.

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Коли здійснення цивільних прав чи виконання обов'язку пов'язується із поданням заяви чи іншого повідомлення і боржник не встигає вчинити цю дію до закінчення відповідних операцій в установі (наприклад, в зв'язку із закінченням в установі робочого дня) в останній день строку. У такому разі особа може здати відповідну заяву чи повідомлення до установи зв'язку (пошти, телеграфу) до 24 години.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція № 9	\|	Лекції № 11,12,13.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.