• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекції № 14,15

Тема № 10. Зобов’язання та зобов’язальне право. (4 години)

МЕТА: Знати: Сутність зобов’язань, їх зміст та види.Вміти: характеризувати зобов’язання та застосовувати їх при вирішенні задач;укладати договори; аналізувати та застосовувати законодавство.

Особливу увагу слід звернути на підстави виникнення зобов”язання, його поняття, сторони, зміст і значення. Окремо слід проаналізувати способи виконання зобов”язання, умови його розірвання та наслідки невиконання.

План:

1. Зобов’язальне право: загальні положення.
2. Виконання зобов’язань.

Основні поняття:

Зобов”язання, кредитор, дебітор, боржник, часткові та солідарні зобов”язання, регулятивні та охоронні, головні та акцесорні, односторонні та двосторонні, просте та складне, алеаторні зобов”язання, цесія, новація, делегація, строк зобов”язання, зустрічне виконання, місце виконання.

Література:

1. Цивільний кодекс України: Коментар. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 856с.

2.Заіка Ю.О. Українське цивільне право: Навчальний посібник. - 2-ге видання змін.і доп. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. -368с.

3.Цивільне право України : Академічний курс: Підруч.: мУ 2 т./ За заг.ред. Я.М.Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – Т.1. Загальна частина. – 696с.

4. Цивільне право України : Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг.ред. Я.М.Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – Т.2. Особлива частина. – 520с.

5.Цивільне право України: Підручник / Є.О.Харитонов, Н.О.Саніахметова. – К.: Істина, 2003. – 776с.

Запитання для самоконтролю:

1. Підстави виникнення зобов'язань

2. Зміна зобов'язань. Заміна осіб у зобов'язанні

3. Припинення зобов'язань

4. Поняття та види зобов”язань.

Тези лекції відповідно до питань:

1. Зобов’язальне право: загальні положення.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суб'єктами зобов'язання завжди є визначені конкретні особи: кредитор і боржник. Юридичним об'єктом зобов'язання є та поведінка особи, яку вправі вимагати кредитор. Ця поведінка може полягати у здійсненні боржником певних позитивних дій або в утриманні від здійснення певних дій. Зміст зобов'язання утворюють суб'єктивні права і обов'язки його учасників, переважно, майнового характеру.

Як будь-які інші цивільні правовідносини, зобов'язання виникають при настанні певних юридичних фактів. Боржник -особа, зобов'язана вчинити на користь кредитора певну дію (ряд дій) або утримуватися від вчинення певної дії (ряду дій).

Як кредитором, так і боржником у зобов'язанні можуть бути будь-які суб'єкти цивільного права: фізичні і юридичні особи, держава й інші публічні утворення.

У залежності від характеру розподілу прав чи обов'язків між декількома кредиторами чи боржниками розрізняють зобов'язання часткові, солідарні і субсидіарні.

У часткових зобов'язаннях кожен боржник зобов'язаний виконати зобов'язання у визначеній частині, а кожен кредитор має право вимагати виконання визначеної частини зобов'язання.

У солідарних зобов'язаннях кожному кредитору в повному обсязі належить право вимоги, а кожний з боржників зобов'язаний виконати зобов'язання в повному обсязі.

У субсндіарних зобов'язаннях є основний кредитор чи боржник і додатковий кредитор (боржник).

Види зобов'язань

1)У залежності від підстави виникнення зобов'язання прийнято поділяти на договірні - і недоговірні.

Договірні зобов'язання виникають на основі угоди його учасників (двох чи багатобічний договір).

Недоговірні зобов'язання виникають у силу інших юридичних фактів (однобічної угоди, заподіяння шкоди, рятування майна й ін.).

2)У залежності від мети (спрямованості) зобов'язання підрозділяються на регулятивні й охоронні.

Регулятивнізобов'язання - це правовідносини, що мають змістом правомірне поводження учасників. Вони можуть регулювати поводження учасників договору, а також будь-яку іншу правомірну діяльність у сфері приватноправових відносин.

Охоронні- виникають унаслідок заподіяння шкоди, безпідставного збагачення й ін. Їхньою метою є захист порушеного інтересу суб'єкта цивільного права.

3)По співвідношенню прав і обов'язків зобов'язання підрозділяються на однобічні і взаємні (зустрічні).

В однобічних зобов'язаннях в однієї сторони зобов'язання маються тількі права, в іншої - тільки обов'язки (наприклад, зобов'язання з заподіяння шкоди).

У взаємних (зустрічних) зобов'язаннях кожний з учасників такого зобов'язання має як права, так і обов'язки. Кожна зі сторін є одночасно і кредитором, і боржником.

4)У залежності від характеру правового зв'язку між учасниками зобов'язання воно може бути простим чи складним.

Якщо сторони мають лише по одному праву й одному обов'язку, то зобов'язання вважаєтьсяпростим.

Якщо прав і обов'язків у сторін зобов'язання кілька, вони єскладними.

5)По значимості розрізняють головні (основні) і додаткові (акцесорні) зобов'язання.

Головні (основні) можуть, існувати самостійно без додаткового зобов'язання (наприклад, купівля-продаж).

Додаткові (акцесорні) зобов'язання виникають тільки при наявності головного (основного) зобов'язання і нерозривно зв'язані з ним (наприклад, поручительство).

6)З погляду визначеності обсягу змісту зобов'язання виділяють зобов'язання з визначеним обсягом вимог і зобов'язання з невизначеним змістом.

У зобов'язаннях з визначеним обсягом вимогточно відомо, виконання яких обов'язків і в якому обсязі може зажадати кредитор від боржника. Такими є переважна більшість зобов'язань.

У зобов'язанняхз невизначеним обсягом вимог (алеаторних) обсяг прав і обов'язків установлюється тільки в загальному виді. Конкретні суми, послуги й ін. визначаються вже в ході виконання зобов'язання.

Поступка права вимоги кредитором іншій особі (цессія) означає, що з зобов'язання вибуває колишній (первісний) кредитор і його заміняє особа, що вступила в це зобов'язання.

У результаті цессії первісний кредитор (цедент) перестає бути учасником зобов'язання і замість нього в зобов'язання вступає нова особа - цессіонарій. При цьому міняється суб'єктний склад зобов'язання, але зміст його залишається колишнім.

За загальним правилом, поступка права вимоги - акт добровільний. Однак у деяких випадках вона може мати місце й у примусовому порядку.

Згоди боржника на цессию не потрібно, оскільки діє презумпція, що в будь-якому випадку зобов'язання повинно бути ним виконане.

Іншим випадком заміни осіб у зобов'язанні є переведення боргу (делегація).

На відміну від цессии отут має місце заміна не управомоченной, а зобов'язаної сторони.

1. Виконання зобов”язань.

Виконання зобов'язання — це здійснення боржником на користь кредитора обумовленої дії, яка складає предмет зобов'язання (або утримання від здіснення певної дії). Виконання зобов'язання обумовленим в договорі, акті цивільного законодавства чи відповідними звичаями способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою визнається належним.Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор — прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Виконання зобов'язання належним чином — один з елементів належного виконання зобов'язання.

Кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.Прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Читайте також:

1. Більш детально про інвестиційну взаємодію в наступному Додатку до цієї Лекції.
2. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
3. Валютне регулювання ЗЕД розглянуто окремо в наступній лекції «Валютне регулювання ЗЕД.
4. Вибір остаточного варіанта плану лекції. Робота над формою викладу.
5. ДОДАТОК до Лекції № 12
6. Документальні колекції науково-історичних товариств в Україні 19 – початку 20 ст.
7. Закріплення матеріалу лекції
8. Закріплення матеріалу лекції
9. Закріплення матеріалу лекції
10. ЗАПИТАННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ лекції № 3.
11. ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ
12. ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

Переглядів: 404