Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Лекції № 49,50,51.

Тема № 22 Особисті та майнові правовідносини подружжя. Права та обов’язки батьків та дітей . (6 годин)

МЕТА: Знати:власність подружжя, права та обов'язки; майнові та особисті немайнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими родичами.

Вміти: характеризувати правовідносини подружжя, права та обов’язки батьків та дітей; укладати шлюбний договір, аналізувати законодавство.

 

Особливу увагу слід звернути на види конституційних немайнових прав членів сім”ї та їх значення. Слід роз”яснити зміст кожного права та обов”язку. Шлюбний договір може регулювати тільки майнові правовідносини подружжя, а не особисті. Сімейний кодекс регламентує основні права і обов”язки, порядок їх здійснення та відповідальність за їх порушення. Окрім дітей та батьків особисті та майнові правовідносини існують між іншими членами родини і можуть виконуватися в примусовому порядку.

 

План:

  1. Спільна та роздільна власність подружжя.
  2. Визначення походження дитини. Права та обов'язки батьків, дітей, і інших членів родини.
  3. Підстави та наслідки позбавлення батьківських прав.

Основні поняття:

Спільна власність, походження дитини, подвійне прізвище, обов”язок по утриманню, непрацездатна особа, спільна часткова власність, особисті речі.

 

Література:

1.Сімейний кодекс України – Х.: ТОВ «Одисей», 2010. – с. 12.

2. Закон України “ Про органи реєстрації актів громадянського стану” від 24.12.93.

3. Наказ Міністерства юстиції України від 03.09.02. Про затвердження Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні.

4.Цивільне право України : Академічний курс: Підруч.: мУ 2 т./ За заг.ред. Я.М.Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – Т.1. Загальна частина. – 244с.

5.Цивільне та сімейне право України: Підручник / Є.О.Харитонов, Н.О.Саніахметова. – К.: Істина, 2003. – 328с.

6. Сімейне право. Підручник. В.С. Гончаренко. –К., 2009. с. 36.

 

Запитання для самоконтролю:

1. Які права та обов”язкі відносять до особистих немайнових?

2. Що є правом спільної сумісної власності?

3. Як визначається походження дитини?

4. Що є підставою для позбавлення батьківських прав?

5. Які взаємні права та обов”язки батьків та дітей?

 

Тези лекції відповідно до питань:

1. Спільна та роздільна власність подружжя.

Вступ у шлюб породжує виникнення особистих немайнових та майнових правовідносин між подружжям. Насамперед виникають немайнові правовідносини, а майнові є похідними від них. Особисті немайнові правовідносини є відносними правовідносинами. До особистих немайнових відносин належать: право на материнство, право на батьківство, право дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності, право дружини та чоловіка на розподіл обов”язків та спільне вирішення питань життя сім”ї, право дружини та чоловіка на особисту свободу.

Вагітній дружині мають бути створені у сім'ї умови для збереження її здоров'я та народження здорової дитини. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною 3 років, а якщо дитина має психічні чи фізичні вади розвитку, - до досягнення 6 років.

Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань. Дружина та чоловік мають рівне право на фізичний та духовний розвиток, на здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку.

Якщо при реєстрації шлюбу дружина, чоловік зберегли дошлюбні прізвища, вони мають право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану, який зареєстрував їхній шлюб, або відповідного органу за місцем їхнього проживання заяву про обрання прізвища одного з них як їхнього спільного прізвища або про приєднання до свого прізвища прізвища другого з подружжя.

Дружина та чоловік мають право на вибір місця свого проживання. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Особа, яка перебуває в шлюбі може мати майно на праві особистої приватної власності або на праві спільної сумісної власності подружжя. Ст. 57 СК надає вичерпний перелік майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка: -майно, набуте до шлюбу; -майно, набуте під час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; -майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; -речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; -премії, нагороди які вона, він одержали за особисті заслуги. Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню; - кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди; - страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням.

Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий

рахунок у банківську (кредитну) установу.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

2. Визначення походження дитини. Права та обов'язки батьків, дітей, і інших членів родини.

Походження дитини від певних батьків грунтується на засвідченному у певному порядку органом РАЦС акті про народження дитини, де батьки мають бути записані як мати та батько. У результаті офіційної реєстрації цього юридичного факту в матері, батька, дитини виникає комплекс прав та обов”язків. Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров”я про народження нею дитини. На відміну від материнства визначення батьківства залежить від сімейного стану матері. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:

1) за заявою матері та батька дитини;

2) за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини;

3) за рішенням суду.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини.

Діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою. Мати, батько дитини, які перебувають у шлюбі, зобов'язані забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я. Батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Батьки мають переважне право перед іншими особами на

особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування, зокрема якщо хтось із них перебуває у надзвичайній ситуації (лікарні, місці затримання та позбавлення волі тощо).

Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом.

Дитина, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є власністю дитини.

Батьки зобов'язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.

Права та обов'язки, встановлені законом для братів та сестер, мають рідні (повнорідні, неповнорідні) брати та сестри. Якщо мачуха, вітчим проживають однією сім'єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

3. Підстави та наслідки позбавлення батьківських прав.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Особа, позбавлена батьківських прав:

1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання;

2) перестає бути законним представником дитини;

3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);

6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина булла усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.

Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від

батьків.

 

 


Читайте також:

  1. Більш детально про інвестиційну взаємодію в наступному Додатку до цієї Лекції.
  2. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
  3. Валютне регулювання ЗЕД розглянуто окремо в наступній лекції «Валютне регулювання ЗЕД.
  4. Вибір остаточного варіанта плану лекції. Робота над формою викладу.
  5. ДОДАТОК до Лекції № 12
  6. Документальні колекції науково-історичних товариств в Україні 19 – початку 20 ст.
  7. Закріплення матеріалу лекції
  8. Закріплення матеріалу лекції
  9. Закріплення матеріалу лекції
  10. ЗАПИТАННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ лекції № 3.
  11. ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ
  12. ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ




Переглядів: 400

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лекції № 46,47,48. | Лекції № 52,53.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.046 сек.