• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Нормативно-правові акти, положеннями яких закріплені основні заходи протидії злочинній діяльності по легалізації доходів, здобутих від торгівлі наркотиками

Вступ

Література

ПЛАН

Висновки

В лекції розглянуто обставини, що підлягають з’ясуванню, типові слідчі ситуації, особливості провадження окремих слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, а також основні положення взаємодії та міжнародного співробітництва при розслідуванні злочинів у сфері наркобізнесу.

Лекція за темою № 4 «Актуальні проблеми протидії легалізації (використанню) доходів, здобутих від незаконної торгівлі наркотиками»

Вступ

1. Нормативно-правові акти, положеннями яких закріплені основні заходи протидії злочинній діяльності по легалізації доходів, здобутих від торгівлі наркотиками.

2. Сутність, складові елементи злочинної діяльності та механізм легалізації злочинних доходів, здобутих від торгівлі наркотиками.

3. Основні напрямки використання доходів, здобутих від незаконної торгівлі наркотиками. Використання доходів отриманих від наркобізнесу для продовження злочинної діяльності.

4. Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні легалізації доходів отриманих від наркобізнесу.

5. Тактичні завдання та відповідні їм комплекси слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій початкового етапу розслідування легалізації (використання) коштів, здобутих від наркобізнесу.

Висновки

1. Биленчук П.Д. Транснациональная преступность: состояние и трансформация: учеб.пособ. / П.Д. Биленчук, С.Е. Еркенов , А.В. Кофанов – К.: Атика, 1999. – 272 с.

2. Боротьба з відмиванням коштів: правовий, організаційний та практичний аспекти / [С.Г. Гурій, О.Л. Копиленко, Я.В. Янушевич та ін.] - К., 2005.

3. Волобуев А.Ф., Литвинов А.Н. Криминалистические особенности легализации доходов, полученных незаконным путем / А.Ф. Волобуев, А.Н. Литвинов // Законность – 2001. - № 6 - С.48-50.

4. Волобуєв А. Проблеми протидії легалізації злочинно здобутого майна і шляхи їх вирішення / А. Волобуєв // Вісник прокуратури. – 2003. – № 1(19). – С. 53-56.

5. Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів,одержаних злочинним шляхом від 8 листопада 1990 року, ратифіковано із заявами і застереженнями Законом України від 17.12.97 р.

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 15.04.2005 р. «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом».

7. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму : закон України від 28 листопада 2002 року № 249-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – № 1. – Ст. 2.Закон України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними” від 15.02.1995 р.

8. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю : закон України від 30 червня 1993 року № 3341-ХІI // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1993. – № 35. – Ст. 358.

9. Протидія економічній злочинності / [П. І. Орлов, А. Ф. Волобуєв, І. М. Осика та ін.]. – Харків : Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – 568с.

10. Салтевский М. В. Основы методики расследования легализации денежных средств, нажитых незаконно : конспект лекции / Салтевский М. В. – Харьков: ООО «ЗНАНИЕ ЛТД», 2000. – 19 с.

11. Стригун Д.Ю. Проблеми протидії легалізації (відмиванню) доходів від контрабанди наркотичних засобів / Д.Ю. Стригун //Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ . - 2010 . - № 2 . - С.225-231.

Україна в нинішній час є особливо привабливою державою для злочинців, бо її економіка з фінансовими центрами, що розвиваються, дуже вразлива. Організовані злочинні групи користуються будь-якими недоліками в регулюванні діяльності комерційних підприємств і банків. Але через відсутність на даний момент відповідних нормативних актів, що перешкоджають легалізації незаконних доходів, можуть діяти практично відкрито, не побоюючись бути притягнутими до відповідальності. Тому проблеми відмивання злочинних коштів стає все актуальнішою та вимагає посилення боротьби із вказаними злочинними проявами.

Умовно законодавство у сфері протидії легалізації злочинних доходів можна розділити на два рівня.

1) закони, що визначають певні дії злочинними та регламентують діяльність правоохоронних органів по їх виявленню та розслідуванню.

2) закони, що регулюють взаємовідносини між фінансовими установами та державою, зокрема, правоохоронними органами. В останньому випадку йдеться про обмеження сфери дії банківської таємниці та обов'язки фінансових установ встановлювати особи своїх клієнтів, зберігати записи різноманітних угод, мати окремого співробітника, який повинен займатися тільки підозрілими угодами та інформувати про них поліцію.

Діяльність по виявленню та розслідуванню "відмивання" грошей у зарубіжних країнах носить фінансовий характер. Саме фінансові розслідування визначаються як основний засіб протистояння торгівлі наркотиками. "Відмивання" грошей, як відомо, має міжнародний характер. Тому для успішної боротьби з цим явищем необхідні зусилля всіх країн світового співтовариства. Цьому сприяють прийняття Віденської конвенції ООН 1988 р., спрямованої проти незаконного перевезення наркотиків і психотропних речовин; Конвенція Ради Європи 1990 р. про розшук, накладення арешту та конфіскацію злочинних доходів (Страсбургська Конвенція). Однак у боротьбі з "відмиванням" грошей є багато проблем. Зокрема, великі труднощі виникають у правоохоронних органів західних країн при подоланні банківської таємниці, доказуванні місця вчинення злочину, а також при використанні як доказів інформації, вилученої з мереж "Інтернет", електронних даних, копій або інформації, отриманої за допомогою космічних супутників. Ст. 209 КК України передбачає відповідальність за вчинення фінансової операції чи укладення угоди з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення злочину, який передував легалізації. Крім того, протидію легалізації злочинних коштів також передбачено ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму від 28 листопада 2002 року та ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю від 30 червня 1993 року.

2. Сутність, складові елементи злочинної діяльності та механізм легалізації злочинних доходів, здобутих від торгівлі наркотиками

Легалізація (відмивання) за суттю є приховуванням злочинно отриманого майна, шляхом надання видимості його отримання законним шляхом (мета полягає в отриманні можливості користуватися ним на законних підставах).

Мета легалізації коштів, здобутих незаконним шляхом, полягає:

· приховування джерел, власників та цільового призначення кримінальних доходів;

· використання кримінальних коштів для продовження і подальшого розвитку злочинної діяльності;

· інвестування частини легалізованих грошей у тіньову або легальну економіку з метою подальшого проникнення в господарські та урядові структури і створення передумов для підпорядкування криміналітетові економічних, соціальних та політичних інституцій;

· обмін певної частки відмитих капіталів на унікальні історичні та культурні цінності: картини, ікони, золоті вироби, старовинні манускрипти та ін.;

· створення видимості законного одержання «відмитих» капіталів;

· заміні однієї валюти на іншу, більш поширену й прийнятну для здійснення кредитно-банківських операцій;

· обмін готівкових грошей на банківські чеки, пластикові картки, акредитиви, страхові поліси та ін.;

· ухилення від сплати податків, зборів, митних платежів;

· забезпечення зручного й оперативного доступу до коштів, одержаних з нелегальних джерел.

Суб’єктом злочину може бути: 1) особа, яка вчинила (первинний) предикатний злочин; 2) особа, яка знала про злочинне походження майна і надала допомогу в його легалізації (підприємці, працівники банків); 3) службова особа банку, яка не подала або подала недостовірну інформацію про фінансові операції, які підлягають контролю (ст. 209-1 КК).

Але, слід сказати, що легалізація є останнім етапом будь-якої організованої злочинної діяльності, спрямованої на отримання злочинного прибутку. Легалізація злочинних доходів є для злочинних організацій засобом перекачування «брудних» грошей в легальний бізнес, причому з кожним роком механізм здійснення грошових операцій вдосконалюється.

Етапи відмивання:

1) специфічний етап одержання “брудних” грошей від первинного злочину;

2) їх розміщення на депозитах в банку певної країни;

3) розподіл грошей за операціями;

4) концентрація відмитих грошей в руках злочинців;

5) витрачання на власні потреби

Стадії механізму легалізації злочинних доходів: 1) розміщення; 2) розшарування; 3) інтеграція.

Розміщення – перша і найголовніша стадія структури відмивання коштів злочинного походження. Ця стадія легалізації коштів є також найбільш слабкою ланкою у механізмі злочинної діяльності, оскільки найчастіше такі факти виявляються правоохоронними органами на цій стадії.

Установи, що використовуються для розміщення коштів злочинного походження:

1) комерційні банки;

2) страхові компанії;

3) фінансово-промислові групи;

4) інвестиційні фонди;

5) валютні чи товарні біржі;

6) казино, а також інші суб’єкти, які займаються азартними іграми (спортивний тоталізатор, іподром тощо);

7) організації, які здійснюють операції з цінними паперами;

8) організації, які здійснюють поштові, телеграфні чи інші послуги, пов’язані з пересиланням грошових коштів.

Стадія розшарування включає виконання таких заходів:

1) переведення готівкових грошових коштів у грошові інструменти (цінні папери, ощадні сертифікати, облігації, дорожні чеки, грошові перекази тощо;

2) придбання майна та нерухомості;

3) перерахування грошових коштів послідовно на декілька рахунків, у т.ч. з використанням офшорних підприємств.

Стадія інтеграції коштів має спрямування на створення видимості легальності їх походження.

Методи інтеграції:

1) продаж об’єктів нерухомості;

2) завищення доходів, які отримані за зовнішньоекономічними операціями та під час роботи за кордоном;

3) використання фінансово-господарських операцій із заниженням ціни (придбання об’єкту нерухомості із заниженням ціни у офіційних документах, проведення ремонту, незначної реконструкції та продаж за реальну ціну);

4) виплата коштів під виглядом платні за надані консультації, прочитані лекції тощо;

5) відмивання коштів під виглядом отриманого виграшу в лотерею, казино, спортивний тоталізатор тощо.

Способи легалізації злочинних доходів поділяються на: 1) способи легалізації готівкових грошей; 2) способи легалізації безготівкових грошей; 3) способи легалізації товарно-матеріальних цінностей.

Способи легалізації готівкових коштів.ОЗГ, що спеціалізуються на злочинній діяльності, що приносить доход у виді готівки (наркобізнес, рекет), намагаються ввести їх у легальний господарський оборот. Таким шляхом вони намагаються досягти дві взаємозалежні цілі: 1) убезпечити злочинні доходи від можливості їхнього виявлення і вилучення правоохоронними органами; 2) використовувати кримінальні гроші у високоприбутковій легальній підприємницькій діяльності.

Найчастіше у світовій злочинній практиці зустрічаються такі способи:

1) контрабанда валюти, тобто незаконне переміщення грошей через границю за допомогою кур'єрів у країни, де не здійснюється валютний контроль, але існує законодавство, що строго охороняє банківську таємницю (кур'єри перевозять гроші, в основному, у виді американських доларів у валізах, загальному вантажі, контейнерах, приватними чи літаками кораблями);

2) розміщення "брудних" грошей дрібними внесками на депозитні рахунки.(прийом полягає в тому, що для "відмивання" великої суми наявних коштів злочинне угруповання наймає велику кількість людей, яким доручається здійснення незначних грошових внесків на депозитні рахунки в різних банках і їхніх філіях з метою уникнути уваги контролюючих органів);

3) використання підприємницьких структур, що постійно мають операції з готівкою (ресторанів, барів, готелів, автоматів із продажу продуктів харчування, казино, а також різноманітних атракціонів і інших розважальних підприємств);

4) використання установ по обміну валюти (у країнах, де існує недостатньо відрегульований валютний контроль і податкове законодавство, установи по обміні валюти можуть використовуватися для обміну «брудних» грошових знаків на валюту інших держав і переведення їх у закордонні банки).

Способи легалізації безготівкових коштів:

1) закупівля і продаж імпортних товарів (прийом використовується в країнах з нестабільною грошовою одиницею; його сутність полягає в тому, що підприємець, який має «брудні» доходи укладає договори з іноземною компанією про закупівлю партії товару по свідомо завищеній ціні; одержавши дозвіл національного банку на закупівлю товарів, суб'єкт має можливість конвертувати місцеву валюту в національному банку з наступним її перерахуванням у західні банківські центри з розподілом між співучасниками суми грошей, отриманої за рахунок завищення ціни ("відмиті" гроші).

2) структурування безготівкових коштів (спосіб маскування і легалізації великих сум, отриманих у результаті широкомасштабних операцій; сутність полягає в штучному дробленні суми шляхом її перерахування під видом оплати за надані послуги на рахунки визначеної кількості фірм, керівники яких знаходяться в змові);

3) використання фіктивних і офшорних компаній (різновид попереднього способу, коли використовуються банківські рахунки фіктивних чи компаній таких, котрі знаходяться в країнах з дуже м'яким фінансовим контролем - (країни Карибського басейну і Балтії, Ліхтенштейн, Кіпр);

4) використання фондових бірж (спосіб складається в придбанні за допомогою біржових брокерів цінних паперів - акцій, облігацій, векселів з наступним їх продажем, у тому числі з використанням фіктивних фірм);

Способи легалізації матеріальних цінностей, отриманих незаконним шляхом. Є всі підстави вважати, що в країнах СНД в останні роки склався особливий вид злочинної діяльності з механізмом, що дозволяє легалізувати практично будь-яку кількість товару чи іншого майна, отриманого незаконним, у тому числі злочинним, шляхом. Особливістю економік зазначених країн у даний момент є те, що значну їхню частину складає тіньовий сектор (наприклад, в Україні в ньому провадиться за різними оцінками від 40% до 60% товарної продукції). Саме ця товарна маса, потрапляючи на ринок тієї чи іншої держави, що входить у співдружність, неминуче проходить етап «відмивання». Легалізації піддаються також партії викраденого товару.

Читайте також:

1. II. Загально-шкільні заходи
2. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
3. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
4. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
5. V. Питання туристично-спортивної діяльності
6. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
7. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
8. Автомати для комбінованої торгівлі
9. Автоматизація банківської діяльності в Україні
10. Автоматизація метрологічної діяльності
11. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
12. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції

Переглядів: 710