Україна в процесі глобальних трансформаційних змін і перетворень

Глобалізація не обходить жодну з країн, суспільств чи окрему людину. Це має враховуватися при формуванні політики урядів і парламентів.

Україна має низку особливостей у глобалізованому світі. Найважливіші з них, це нашарування процесів постсоціалістичної трансформації і глобалізації; особливості геополітичного розташування.

Важливою залишається не лише проблема входження України до ЄС, а й формування глобальної свідомості громадянського суспільства, розвитку демократії, проблема соціального захисту населення (соціалізації глобалізації) та ін.

Глобалізація – складний соціокультурний процес, далекий від завершення, але він вже перебуває в такій стадії, коли всі розмови про національну ідею і власний шлях розвитку країни позбавлені практичного значення. Ці питання мають бути давно вирішеними і закладеними в сучасні стратегії розвитку. Відповідальність політиків давно вже поширюється на все людство. У будь-якому випадку нині абсолютно зрозуміло, що головні проблеми майбутнього людства вирішуватимуть не в економічній чи навіть політичній, а в культурній сфері, яка і має стати найближчими роками центром уваги в контексті проблем сталого розвитку цивілізації.

Розумна й ефективна культурна політика держави може стати вагомим внеском у досягненні нових параметрів соціокультурної системи України, від стану якої значною мірою залежатимуть динаміка змін в українському суспільстві в цілому, а також яким місце країни на глобальній соціокультурній мапі. Важливим у культурній політиці є фактор забезпечення авторитету країни у світі.

У сучасному процесі глобалізації слід відрізняти об’єктивні його складові від суб’єктивних, природне від штучного. Саме це допоможе знайти відповідь на запитання, чи варто сліпо наслідувати досвід країн „золотого мільярда”, чи, можливо, важливішою є проблема самоідентифікації України як держави і самобутньої культурно-цивілізаційної спільноти.

Глосарій до теми:

1. Глобальний– такий, що охоплює весь глобус, тобто поширює свій вплив на всю планету Земля; уявний нероздільно відносно всієї планети вцілому.

2. Глобальність – стан, властивість, якість, відмінна риса, притаманні тому чи іншому процесу, явищу, події що підкреслюють його планетарне значення.

3. Гібридизація культури– результат універсалізації і взаємодії культур, пов'язаний зі зміною характеру і динаміки міграційних процесів, зростанням кількості змішаних шлюбів, посиленням соціальної неоднорідності і невизначеності, формуванням змішаних ідентичностей.

4. Культура – категорія, яка характеризує внутрішні, сутнісні параметри суспільства, а також окремих людей, їх творчу діяльність в усіх сферах буття, спрямовану на усвідомлення і перетворення дійсності, а також матеріальні і духовні результати такої діяльності.

5. Цивілізація– категорія, яка дозволяє розглядати суспільство з точки зору облаштування і рівня розвитку його державності, економічної і соціальної структури, характеру внутрішніх і зовнішніх зв’язків соціального організму.

6. Ноосфера– гіпотетичний етап розвитку біосфери, в якому будь-яка перетворювальна діяльність людини має базуватися на науковому розумінні природних і соціальних процесів і органічно узгоджуватися із загальними законами розвитку природи.

7. Синергетика– транс дисциплінарний напрямок у сучасній науці, який вивчає загальні закономірності процесів самоорганізації. С. звертає особливу увагу на дослідження процесів, які відбуваються в точках біфуркації – особливих критичних точках, в яких проходять складні процеси розладу сформованих упорядкованих структур та формування нових структур. Аналіз цих процесів дозволяє переглянути роль порядку і хаосу в структурі буття.

Література:

1. Глобализация: Учебник / Под общ. ред. В. А. Михайлова и В. С. Буянова. – М.: РАГС, 2008. – с. 30-76.

2. Бек У. Влада і контр влада у добу глобалізації. Нова світова політична економія/ Ульріх Бек; пер. з нім. О. Юдіна. – К.: Ніка Центр, 2011. С. 9-35.

3. Чумаков А. Н. Глобализация. Контуры целостного мира: монография. – 2-е изд., переб. И доп. – М.: Проспект, 2009. –с. 32-89.

4. Гелд Д., Е. МакГрю, Д. Голдбрайт, Дж. Перратон. Глобальні трансформації. Політика, економіка, культура. Пер. з англ. переднє слово Ю. Павленка. – К.: Фенікс, 2003. - с. 5-90.

5. Глобалистика. Энциклопедия. / Гл. Ред.. И. И. Мазур, А. Н. Чумаков. М.: 2003. – 1328 с.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття та сутність глобалізації	\|	Людина як об’єкт і суб’єкт глобальних змін

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.