• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні поняття політичної соціології

Ознаки, структура і внутрішня організація політичної партії

Поняття політичної партії, суспільного руху

Соціологічні аспекти державної влади

Основні поняття політичної соціології

Лекція 11. Соціологія політики

Література

Питання для роздумів

1. Які, на вашу думку, чинники виникнення моногамної сім'ї?

2. Які функції сім'ї найважливіші?

3. Чи можна сказати, що зараз настала загальна криза сім'ї?

4. Чи можна вважати сімейні проблеми лише особис­тими проблемами конкретних осіб?

5. Чи правильно вважати бездітне подружжя сім'єю?

6. Які з існуючих проблем сім'ї ви вважаєте найгострішими?

7. Яке ваше відношення до міжетнічних шлюбів?

8. Які, на вашу думку, можуть відбутися зміни у сім'ї в майбутньому?

1. Антонов А.И., Борисов А.Л. Кризис семьи и пути его преодоления. - М., 1990.

2. Бургьер А.И., Бестужев-Лада И. Семья // 50:50. -М, 1988.

3. Волков А.Г. Семья - объект демографии. - М., 1986.

4. Воучел Э.Ф. Семья и родство // Американская социология. - М, 1972.

5. Гіденс Е. Сім'я, шлюб і особисте життя // Соціологія. К., 1999.

6. Голод С.И. Стабильность семьи: социологический и демографический аспекты. - Л., 1984.

7. Гребеников И. В. Основы семейной жизни. М., 1991.

8. Гурко Б. И. Студенческая семья. - М., 1988.

9. Дорно И.В. Современный брак: проблемы и гар­мония. -М, 1990.

10. Жизнедеятельность семьи; тенденции и проблемы. М., 1990.

11. Зацепин и др. Молодая семья. - К., 1991.

12. Земски М. Семья и личность. - М., 1986.

13. Комарова А. І. та ін. Результати соціологічного дослідження "Сучасна сім’я: проблеми, перспективи розвитку" // Уряду України: Президенту, законодавчій, виконавчій владі (Прогнози, пропозиції наукових, та практичних працівників). Т. 1. К., 1994.

14. Мацковский М. С. Социология семьи: проблемы теории, методологии и методики. М., 1989.

15. Митоян А. А. Потребительское поведение семьи. -М., 1990.

16. Молодая семья. - К., 1991.

17. Пича В. М. Радость семейного общения. К., 1990.

18. Пірен М. І., Піча В. М. Проблеми розвитку й психічного здоров'я сім'ї в Україні // Уряду України: Президенту, законодавчій, виконавчій владі (Прогнози, пропозиції наукових та практичних працівників). Т. 3. К., 1995.

19. Піча В.М. Соціологія сім'ї. - Львів, 1995.

20. Прибиткова І. М. Основи демографії. К., 1995.

21. Семья: Справочник. К., 1990.

22. Сімейний кодекс України. К., 2002.

23. Смелзер Н. Семья / Социология. М., 1994

24. Харчев А.Г., Мацковский М.С. Современная семья и ее проблемы. - М., 1978.

25. США: Проблеми семьи (Реферативный сборник). -М, 1990.

26. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. -Львів, 1996.

27. Чуйко Л. В. Концепція розвитку сім'ї //Уряду України: Президенту, законодавчій, виконавчій владі (Прогнози, пропозиції наукових та практичних працівників).- Т. 1. К., 1994.

28. Чухно В. П. Общество и семья: вчера, сегодня, завтра. Донецк, 1990.

29. Якуба Е.А. Социология. -Харьков, 1995.

Весь спектр соціологічних питань політики в сучасній теорії настільки важливий, що з'явився термін політична соціологія. Це великий розділ науки, що поєднує теорії середнього рівня з приводу всього комплексу проблем політичного життя, політичних відносин, адже політика — це особливий вид регулювання соціального життя.

На певному етапі розвитку суспільства в результаті його диференціації виникає необхідність виділення політики в особливий вид соціального регулювання, її зміст полягає, головним чином, в узгодженні інтересів різних соціальних груп, виробленні визначених правил гри, обов'язкових для всіх громадян, контролі за їх виконанням.

Особливість політики як способу регулювання соціальних відносин виражаєть­ся в тому, що з моменту зародження вона грунтується на основі владних відносин: панування-підпорядкування, управління-виконання. Політична влада, на відміну від владних відносин у сім'ї, релігійній громаді, неформальному об'єднанні, складаєть­ся як право пануючої групи на здійснення загального керівництва і управління су­спільством. Саме владні відносини додають політиці форму соціальної взаємодії лю­дей, що знаходяться в нерівному становищі і включених у політику навіть поза їх во­лею. Влада чи близькість до влади є предметом особливих прагнень, джерелом протистояння, боротьби. Адже вона надає величезні переваги тим, хто нею володіє. Вебер дав таке визначення влади: «Можливість для одного політичного діяча в даних умовах проводити власну волю, навіть всупереч опору».

Таким чином, сутність політичної соціології - питання про владу. З цих позицій розглядаються політична свідомість, політична діяльність, політична культура, по­літична система суспільства, проблеми політичних партій, політичних лідерів, легітимність влади, політичні системи.

У нашій країні інтерес до політичної соціології з'явився лише з початком пере­будови. На Заході існують численні соціологічні центри, що вивчають ці проблеми. Дослідження політичного життя, соціологічні рейтинги, прогнози й публікація ре­зультатів так само звичні, як традиційні метеозведення погоди. У цій сфері спеціалі­зується велика кількість учених. У Мадридському університеті «Комплутенція» на фа­культеті політології і соціології займаються 12,5 тис. студентів.

Головним предметом дослідження для соціології політики є людина, громадя­нин як суб'єкт політичного життя, його різні соціально-політичні ролі: виборець, політичний лідер, парламентарій, лобіст, учасник мітингу, політичного руху тощо.

Хочемо ми цього чи ні, але політика в умовах демократизації суспільства стає долею багатьох людей. Саме слово «демократія» у перекладі з грецького означає «владу народу». Без участі більшості населення в політичному житті не можуть бути реалізо­вані демократичні принципи в організації суспільства, адже якщо більшість людей підтримує політичний курс, політичних лідерів, то політичне життя розвивається нормально. Усунення від політичного життя, спроби вирішувати політичні проблеми за спиною ні до чого гарного не призведуть, І наслідки можуть позначатися на житті суспільства десятиліттями. Наприклад, у сучасній Україні становлення демократичних інститутів відбувається дуже важко тому, що значна частина населення не має необхід­них навичок, та й не відчуває особливого бажання брати участь у процесах демократи­зації суспільства.

У західній соціології іноді намагаються представити політичне життя як своєрідні ринкові відносини. Політична партія, політичний лідер пропонують населенню свою програму, теж свого роду товар, організують його рекламу і нерідко обманюють ви­борців порожніми обіцянками. А вони або купують цей товар, або ні, віддаючи свої голоси на виборах.

Слід ураховувати суперечливість розвитку політичного життя, його діалектику. Якщо політичні домагання класу, партії, лідера збігаються з настроєм мас, реальнос­тями історичного процесу, то політичні відносини розвиваються без значних су­спільних потрясінь. І чим менше узгоджуються політичні програми, економічна і по­літична діяльність владних структур з об'єктивними закономірностями розвитку, з очікуванням більшості населення, тим більша імовірність колізій, політичних конфліктів і конфронтації.

Заданими опитувань суспільної думки, українці не довіряють жодному з діючих у країні інститутів влади. П’ятидесятивідсотковий рубіж недовіри населення перей­шли: міліція, політичні партії, уряд, президент. Відбувається відчуження влади від народу, що провокує правовий нігілізм і призводить до соціальної конфронтації.

Дослідження засвідчують зростаючу політичну напруженість в українському суспільстві. Можна використовувати висновки теорії управління, згідно з якими при 30 відсотках незадоволених, критично налаштованих членів відповідної організації починається дезорганізація системи, при 50 відсотках настає криза і потім розвал. Зараз, як свідчать опитування, число незадоволених у нашому суспільстві наблизи­лося до цього рівня. Не задоволені своїм здоров'ям - 51 відсоток опитаних, мате­ріальними доходами - 75 відсотків, розвитком подій в Україні — 77 відсотків. Тур­бують українців, насамперед, дві проблеми: дорожнеча життя - 58 відсотків і ріст зло­чинності — 50 відсотків.

Найважливіший напрям політичної соціології - вивчення політичної свідомості. Це дуже складний феномен, який не зводиться до суми індивідуальних свідомостей, позицій людей. Настрій людей змінюється, як погода. Ось чому хибні позиції людей, що мітингують. У цьому середовищі діють особливі психологічні механізми, легко і швидко збуджуються емоції, створюється ситуація масового психозу. Деякі люди навіть усупереч своїм переконанням можуть стати пластиліном у руках умілих мані­пуляторів.

Процес політизації суспільства і мас, досягши піка, не може довго знаходитися в такому стані. Наша країна вже пройшла пік, і спостерігається різке зниження по­літичної активності. Це не так уже погано. У піковий період панують мітингова де­мократія, дух юрби.

Ще одна особливість політики - її інституалізований характер. Інституалізація є у всіх сферах життя, але тут вона розвинута і регламентована стосовно особистості найбільше. Найбільш яскраво це виявляється в державній машині — основному по­літичному інституті.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
3. II. Поняття соціального процесу.
4. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
5. А/. Поняття про судовий процес.
6. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
7. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
8. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
9. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
10. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України
11. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
12. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.

Переглядів: 877