МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Основні поняття політичної соціологіїОзнаки, структура і внутрішня організація політичної партії Поняття політичної партії, суспільного руху Соціологічні аспекти державної влади Основні поняття політичної соціології Лекція 11. Соціологія політики Література Питання для роздумів 1. Які, на вашу думку, чинники виникнення моногамної сім'ї? 2. Які функції сім'ї найважливіші? 3. Чи можна сказати, що зараз настала загальна криза сім'ї? 4. Чи можна вважати сімейні проблеми лише особистими проблемами конкретних осіб? 5. Чи правильно вважати бездітне подружжя сім'єю? 6. Які з існуючих проблем сім'ї ви вважаєте найгострішими? 7. Яке ваше відношення до міжетнічних шлюбів? 8. Які, на вашу думку, можуть відбутися зміни у сім'ї в майбутньому?
1. Антонов А.И., Борисов А.Л. Кризис семьи и пути его преодоления. - М., 1990. 2. Бургьер А.И., Бестужев-Лада И. Семья // 50:50. -М, 1988. 3. Волков А.Г. Семья - объект демографии. - М., 1986. 4. Воучел Э.Ф. Семья и родство // Американская социология. - М, 1972. 5. Гіденс Е. Сім'я, шлюб і особисте життя // Соціологія. К., 1999. 6. Голод С.И. Стабильность семьи: социологический и демографический аспекты. - Л., 1984. 7. Гребеников И. В. Основы семейной жизни. М., 1991. 8. Гурко Б. И. Студенческая семья. - М., 1988. 9. Дорно И.В. Современный брак: проблемы и гармония. -М, 1990. 10. Жизнедеятельность семьи; тенденции и проблемы. М., 1990. 11. Зацепин и др. Молодая семья. - К., 1991. 12. Земски М. Семья и личность. - М., 1986. 13. Комарова А. І. та ін. Результати соціологічного дослідження "Сучасна сім’я: проблеми, перспективи розвитку" // Уряду України: Президенту, законодавчій, виконавчій владі (Прогнози, пропозиції наукових, та практичних працівників). Т. 1. К., 1994. 14. Мацковский М. С. Социология семьи: проблемы теории, методологии и методики. М., 1989. 15. Митоян А. А. Потребительское поведение семьи. -М., 1990. 16. Молодая семья. - К., 1991. 17. Пича В. М. Радость семейного общения. К., 1990. 18. Пірен М. І., Піча В. М. Проблеми розвитку й психічного здоров'я сім'ї в Україні // Уряду України: Президенту, законодавчій, виконавчій владі (Прогнози, пропозиції наукових та практичних працівників). Т. 3. К., 1995. 19. Піча В.М. Соціологія сім'ї. - Львів, 1995. 20. Прибиткова І. М. Основи демографії. К., 1995. 21. Семья: Справочник. К., 1990. 22. Сімейний кодекс України. К., 2002. 23. Смелзер Н. Семья / Социология. М., 1994 24. Харчев А.Г., Мацковский М.С. Современная семья и ее проблемы. - М., 1978. 25. США: Проблеми семьи (Реферативный сборник). -М, 1990. 26. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. -Львів, 1996. 27. Чуйко Л. В. Концепція розвитку сім'ї //Уряду України: Президенту, законодавчій, виконавчій владі (Прогнози, пропозиції наукових та практичних працівників).- Т. 1. К., 1994. 28. Чухно В. П. Общество и семья: вчера, сегодня, завтра. Донецк, 1990. 29. Якуба Е.А. Социология. -Харьков, 1995.
Весь спектр соціологічних питань політики в сучасній теорії настільки важливий, що з'явився термін політична соціологія. Це великий розділ науки, що поєднує теорії середнього рівня з приводу всього комплексу проблем політичного життя, політичних відносин, адже політика — це особливий вид регулювання соціального життя. На певному етапі розвитку суспільства в результаті його диференціації виникає необхідність виділення політики в особливий вид соціального регулювання, її зміст полягає, головним чином, в узгодженні інтересів різних соціальних груп, виробленні визначених правил гри, обов'язкових для всіх громадян, контролі за їх виконанням. Особливість політики як способу регулювання соціальних відносин виражається в тому, що з моменту зародження вона грунтується на основі владних відносин: панування-підпорядкування, управління-виконання. Політична влада, на відміну від владних відносин у сім'ї, релігійній громаді, неформальному об'єднанні, складається як право пануючої групи на здійснення загального керівництва і управління суспільством. Саме владні відносини додають політиці форму соціальної взаємодії людей, що знаходяться в нерівному становищі і включених у політику навіть поза їх волею. Влада чи близькість до влади є предметом особливих прагнень, джерелом протистояння, боротьби. Адже вона надає величезні переваги тим, хто нею володіє. Вебер дав таке визначення влади: «Можливість для одного політичного діяча в даних умовах проводити власну волю, навіть всупереч опору». Таким чином, сутність політичної соціології - питання про владу. З цих позицій розглядаються політична свідомість, політична діяльність, політична культура, політична система суспільства, проблеми політичних партій, політичних лідерів, легітимність влади, політичні системи. У нашій країні інтерес до політичної соціології з'явився лише з початком перебудови. На Заході існують численні соціологічні центри, що вивчають ці проблеми. Дослідження політичного життя, соціологічні рейтинги, прогнози й публікація результатів так само звичні, як традиційні метеозведення погоди. У цій сфері спеціалізується велика кількість учених. У Мадридському університеті «Комплутенція» на факультеті політології і соціології займаються 12,5 тис. студентів. Головним предметом дослідження для соціології політики є людина, громадянин як суб'єкт політичного життя, його різні соціально-політичні ролі: виборець, політичний лідер, парламентарій, лобіст, учасник мітингу, політичного руху тощо. Хочемо ми цього чи ні, але політика в умовах демократизації суспільства стає долею багатьох людей. Саме слово «демократія» у перекладі з грецького означає «владу народу». Без участі більшості населення в політичному житті не можуть бути реалізовані демократичні принципи в організації суспільства, адже якщо більшість людей підтримує політичний курс, політичних лідерів, то політичне життя розвивається нормально. Усунення від політичного життя, спроби вирішувати політичні проблеми за спиною ні до чого гарного не призведуть, І наслідки можуть позначатися на житті суспільства десятиліттями. Наприклад, у сучасній Україні становлення демократичних інститутів відбувається дуже важко тому, що значна частина населення не має необхідних навичок, та й не відчуває особливого бажання брати участь у процесах демократизації суспільства. У західній соціології іноді намагаються представити політичне життя як своєрідні ринкові відносини. Політична партія, політичний лідер пропонують населенню свою програму, теж свого роду товар, організують його рекламу і нерідко обманюють виборців порожніми обіцянками. А вони або купують цей товар, або ні, віддаючи свої голоси на виборах. Слід ураховувати суперечливість розвитку політичного життя, його діалектику. Якщо політичні домагання класу, партії, лідера збігаються з настроєм мас, реальностями історичного процесу, то політичні відносини розвиваються без значних суспільних потрясінь. І чим менше узгоджуються політичні програми, економічна і політична діяльність владних структур з об'єктивними закономірностями розвитку, з очікуванням більшості населення, тим більша імовірність колізій, політичних конфліктів і конфронтації. Заданими опитувань суспільної думки, українці не довіряють жодному з діючих у країні інститутів влади. П’ятидесятивідсотковий рубіж недовіри населення перейшли: міліція, політичні партії, уряд, президент. Відбувається відчуження влади від народу, що провокує правовий нігілізм і призводить до соціальної конфронтації. Дослідження засвідчують зростаючу політичну напруженість в українському суспільстві. Можна використовувати висновки теорії управління, згідно з якими при 30 відсотках незадоволених, критично налаштованих членів відповідної організації починається дезорганізація системи, при 50 відсотках настає криза і потім розвал. Зараз, як свідчать опитування, число незадоволених у нашому суспільстві наблизилося до цього рівня. Не задоволені своїм здоров'ям - 51 відсоток опитаних, матеріальними доходами - 75 відсотків, розвитком подій в Україні — 77 відсотків. Турбують українців, насамперед, дві проблеми: дорожнеча життя - 58 відсотків і ріст злочинності — 50 відсотків. Найважливіший напрям політичної соціології - вивчення політичної свідомості. Це дуже складний феномен, який не зводиться до суми індивідуальних свідомостей, позицій людей. Настрій людей змінюється, як погода. Ось чому хибні позиції людей, що мітингують. У цьому середовищі діють особливі психологічні механізми, легко і швидко збуджуються емоції, створюється ситуація масового психозу. Деякі люди навіть усупереч своїм переконанням можуть стати пластиліном у руках умілих маніпуляторів. Процес політизації суспільства і мас, досягши піка, не може довго знаходитися в такому стані. Наша країна вже пройшла пік, і спостерігається різке зниження політичної активності. Це не так уже погано. У піковий період панують мітингова демократія, дух юрби. Ще одна особливість політики - її інституалізований характер. Інституалізація є у всіх сферах життя, але тут вона розвинута і регламентована стосовно особистості найбільше. Найбільш яскраво це виявляється в державній машині — основному політичному інституті. Читайте також:
|
||||||||
|