Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Поліпшення значення.

Звуження значення.

Англ. deer "олень" є результатом звуження семантики герм. *deu-za- "тварина" (колишнє значення добре зберігається в гот. dius "звір", дісл. dyr "тварина", н. Tier, двн. tior "тварина").

Можна думати, що н. Ehe "шлюб" також виникло з ширшого по­няття - пор. двн. e~wa "вічність, закон", гот. aiws "час, вічність". Нім. Aas "падаль" розвилося на основі ширшого значення "їжа, корм" (двн. äs "корм"). Аналогічно розвивалося значення a. meat "м'ясо" < "їжа" (пор. гот. mats "їжа", да. mete "їжа").

Поряд із семантичним розвитком за моделлю "конкретна дія > абстрактна дія, справа", розглянутим вище (див. розвиток a. make), у герм. лексиці спостерігаються й протилежні семантичні процеси. Так, н. gerben "дубити шкіру" розвилося на основі більш загального поняття "виготовляти, наготовлювати" (двн. garawen "наготовлювати, робити"; nop. a. yare "готовий", н. gar "готовий"). Ідентичним є семантичний розвиток a. taw "виробляти шкіру" < да. tawian "виготовляти, обробля­ти" (nop. гот. taujan "робити").

Порівняння семантики a. life "життя", да., де. líf, двн. Іїр "життя" з н. Leib "тіло" показує, що в сучасній німецькій мові відбулося звужен­ня значення, тому що герм. *1їЬ-/1іЬ- означало "жити, життя" (nop. н. leben, a. live).

Позначення поняття "віко" у німецькій мові (н. Lid) походить від герм. *hlid- зі значенням "кришка, покриття" (nop. гот. hleipra "намет, курінь"). Можна розглядати як звуження значення семантику н. Witz "жарт" < двн. wizzi "знання, розуміння" (nop. a. wit "розум, дотеп­ність", да. wit "розум", н. wissen "знати").

У лексиці германських мов представлено безліч прикладів такого семантичного розвитку, що отримав назву "поліпшення значення". До подібних слів найчастіше відносяться позначення титулів, звань, ста­нової приналежності. Так, н. Herzog "герцог" походить від двн. скла­дення heri-zögo з буквальним значенням "воєвода". За подібною модел­лю розвивалися a. lord, да. hläford (< *hläf-weard "хоронитель хліба" > "пан для тих, хто їсть його хліб"); a. lady, да. hläefdige "та, що місить тісто для хліба"; н. Marschall "маршал", двн. marah-seale "конюх".

Погіршення значення спостерігається дуже часто у словах, що позначають жінок непристойної поведінки: nop. a. quean "розпусниця" (да. ewene "жінка"); н. Dirne "дівка, повія", двн. diorna "молода жінка, дівчина". Погіршення значення відбулося у XVI ст. У баварсько-австрійських діалектах Dirndl зберігає старе нейтральне значення.

Погіршення значення спостерігається також у семантиці деяких прикметників. Так, н. albern "дурний" розвилося на основі поняття "довірливий" (двн. alawäri). Нім. gemein "загальний, простий, підлий", a. mean (діал.) "низький, підлий" виникли з герм. *main- "мінливий" > "загальний" (nop. гот. gamains "загальний", лат. communis).

Регулярний характер має розвиток значення "шахрай" на основі значення "слуга", що, у свою чергу, виникає з поняття "парубок". Та­кий семантичний розвиток пройшли a. knave "шахрай; слуга" (да. cnafa "хлопчик"; nop. н. Knabe "хлопчик"); н. Schalk "шахрай, жартівник" (двн. scalch "слуга, раб", гот. skalks "раб, слуга" - можливо, генетично пов'язане з укр. хлопець, холоп < іє. *skol- "різати").

Поряд з погіршенням значення спостерігаються такі випадки, коли вихідне нейтральне значення розвивається в протилежних напрямках, так що відбувається поляризація значень.

Однією з такого роду моделей семантичного розвитку був розви­ток a. queen "королева" й quean "розпусниця". Зі значення "хлопчик, слуга" можуть також розвиватися протилежні зна­чення; nop. a. knight "лицар", але н. Knecht "слуга, батрак" (< зах.-герм. *knehtaz "юнак").

Поляризація значення свідноситься до одного з досить помітних семантичних процесів у лексиці герм. й інших мов. Це явище не зна­йшло дотепер висвітлення в навчальній і науковій літературі. Розвиток вихідної семи у протилежних напрямках може бути зумовлений різни­ми причинами, але результат такого розвитку - виникнення слів, що походять від одного кореня, але таких, що мають протилежні значення, характеризуються семантичними закономірностями, що спостерігаєть­ся на матеріалі різних мов. У германській лексиці за цим семантичним законом розвивалися, зокрема, такі слова.

Англ. give "давати", н. geben, гот. giban зводять до того ж іє. кореня, від якого походить лат. habere "мати". Це нейтральне значення "мати" у слов. й інших мовах представлено семою [хапати] (укр. габати, дірл. gaibid "хапає"; < іє. *ghabh- "мати").

Іє. корінь *ghdies- "в інший день" розвивається в протилежних на­прямках: герм. *gestra- (> a. yesterday, н. gestern "учора"), але дісл. ï-gÊer "завтра, учора".

На основі нейтрального значення "середина" у герм, мовах вини­кає сема [об'єднання] > н. mit "з, спільно", гот. mip-, а в слов'янських -[роз'єднання] > рос. межа (< іє. *medh- "середній" > a. mid, н. Mitte "середина").

Що стосується переносу значення, то за нашими спостереження­ми (ці спостереження мають потребу в ретельнішому аналізі герман­ської лексики, що може бути предметом дипломних і магістерських робіт) найчастіше перенос здійснюється на основі ознак [кольори], [звук], [форма], на що ми вже звертали увагу при розгляді назв рос­лин і тварин. Варто торкнутися одного мало вивченого типу переносу в горизонтальній семантичній площині, коли той самий корінь вико­ристовується у різних мовах для позначення лежачих в одній площині предметів або властивостей. Так, наприклад, деривати іє. *(e)i-uo-/oiuä (< іє. *еі- "червонуватий, строкатий") може означати або тис (у герм, мовах), або виноград (у латинській), або горобину (у грецькій), або че­ремшину (у литовській), або вербу (у російській - див. ч. 4, розділ 1.6). Деривати іє. *bhägos позначають у герм, мовах "бук" (герм. *bök-), у грецькій - "дуб", у латині - "бук" - див. ч. 4, розділ 1.6. Деривати іє. *bhel- "сіяти, блищати" у формі *bhle-/bhlö- служать у герм, мовах для позначення синіх кольорів (герм. *blsëwaz > a. blue, н. blau, дісл. blär), у латинській мові - жовтого (flävus), у кимр. - сірого. У слов'янських мовах від варіанта *bhel- походить слово білий. Від іє. *ghel- походять слова, що позначають або відтінки жовтих кольорів (a. yellow, да. geo-1о, н. gelb, дісл. gulr) - у герм., грецькій, латинській, слов'янських, або зелений кольори (пор. рос. желтый і зеленый, утворені від того самого кореня *ghel-/ghel-).

Співвідношення зовнішніх і внутрішніх чинників семантич­них змін. Першопричини семантичних змін перебувають за межами мови й зумовлені позамовною дійсністю. Так, a. club "палка, дрюк", генетично пов'язане із двн. klobo "розщеплений шматок дерева", дісл. klofi "розщепина, щілина" (< герм. *klub "розщеплений шматок дере­ва"), набуло значення "асоціація людей" > "приміщенння, де збирають­ся люди" тому, що в середні століття запрошення на збори або зустріч здійснював гонець із невеликою дощечкою або бруском, на якому на­сікалися відмітки про запрошення. У такий самий спосіб розвивалася семантика нім. laden "запрошувати", генетично пов'язане з a. lath "до­щечка", н. Latte "планка, рейка". Розвиток значення н. Schild "щит" > "вивіска, табличка" обумовлений тим, що ще з епохи давніх германців щити розмальовували у різні кольори. В епоху лицарства таке фарбу­вання щита перетворювало щит у деякий пізнавальний знак - звідси значення "вивіска, емблема".

У всіх наведених прикладах спостерігається безпосередній вплив зовнішньої дійсності на зміну значення слова. Однак нерідко позамовні причини тісно взаємодіють із внутрішньомовними (системними) чин­никами семантичних змін. Яскравим прикладом такої взаємодії є зміна значення німецьких слів siech, krank, schwach. Нім. krank походить від герм. * kring-/ krank- "згинати" (nop. дісл. kringr "круг", a. crank "згина­ти", crinkle "згин, скривлення") розвивалося за моделлю "викривлений > поганий". Свн. kranc означало "невеликий, слабкий, поганий, бідний, жалюгідний". Потім під дією табу слово kranc стали вживати для позна­чення поняття "хворий" (nop. аналогічне діалектне укр. слабий, польск. slaby). Під тиском нового позначення поняття "хворий" старе позначен­ня цього поняття siech (пop. a. sick; < герм. *siuk "хворий" було витис­нуто на периферію відповідної концептуальної сфери й стало означати "хирлявий, кволий". Вивільнена понятійна клітина "слабкий" (після того, як krank стало означати "хворий") була зайнята дуже близьким за своєю семантикою свн. swach, що означало "слабкий, невеликий, по­ганий, жалюгідний, бідний" (nop. вище значення свн. kranc). Таким чи­ном, під впливом зовнішніх чинників (табу) був спровокований цілий ланцюжок внутрішньосистемних зрушень, які можна позначити (слі­дом за А. Мартіне) термінами "тиск" і "притягання":

 

siech

 

Між siech й krank спостерігається тиск, а між krank і schwach -притягання. Схожі процеси відбувалися у системі позначень понять "маленький" і "вузький" в англійській і німецькій мовах (пор. розділ про позначення розміру в германських мовах). У цій системі найактив­нішою одиницею було свн. kleine, яке володіло великою силою експре­сії, обумовленої наявністю двох видів умотивованості - фонетичної й семантичної.

Втрата й набуття вмотивованості. Втрата вмотивованості слова позначається дуже широким терміном деетимологізація, що охоплює різні види зникнення семантичної або морфологічної вмотивованості слова. Із часом усі слова будь-якої мови стають деетимологізованими.

В основі цього лінгвістичного процесу лежить явище, експеримен­тально вивчене й описане у психолінгвістиці. Воно отримало назву "ефект насичення" ("сатиація") і полягає в тому, що при багаторазовому повто­ренні стимулу (слова) втрачається його зміст (або "емоційний компонент").

Ефект насичення, а разом з тим і процес деетимологізації підко­ряються дії загальносеміотичного закону: чим ширша сфера вживання знака, тим вужчий його зміст. Таким чином, семантична зміна, що призводить до деетимологізації слова, полягає у стиранні, забутті мотиву, покладеного в основу найменування, а часто й емоційно-експресивного компонента, пов'язаного звичайно з наяв­ністю у слова семантичної, фонетичної або морфологічної вмотиво­ваності. Однак цілісність значимих одиниць мови, що представляють собою єдність матеріального й ідеального, можлива лише за умови, що між формою й змістом у мові існує певний взаємозв'язок, який мотивує вибір тієї або іншої одиниці при позначенні сегментів плану змісту. Тому в мові повинна існувати тенденція до вмотивованості від­носин між формою й змістом лексичних одиниць. Така тенденція зна­ходить свій вияв або в тому, що слова із втраченою вмотивованістю заміняються лексемами, які володіють добре відчутною носіями мови "внутрішньою формою", або відтворенням такої внутрішньої форми шляхом фономорфологічних процесів, що отримали назву "народна етимологія". Інакше народну етимологію називають також "вторинна вмотивованість" або "переосмислення".

Яскравим прикладом заміни деетимологізованого слова новою лексичною одиницею, що володіє високим ступенем експресивності, є співвідношення "старого" й "нового" позначення голови в німецькій та інших мовах.

Назва голови часто є метафоричним уживанням слів зі значенням "посудина, горщик": a. head "голова", да. heafod, н. Haupt "голова, гла­ва", двн. houbit, де. höbid, шв. huvud, дісл. haufuö, гот. haubip; < герм. *haubiöa- "посудина, голова" (< іє. *kapyet-/kaput-) // лат. caput "голо­ва", дінд. kapalam "чаша, череп"; < іє. *кар- "чаша".

У німецькій мові старе деетимологізоване позначення голови ви­тиснуте новою - експресивнішою - назвою Kopf (< *kuppa "посудина, чашка" - nop. а. сир "чаша, кубок"). Заміна однієї назви іншою у цьому випадку ніяк не пов'язана з табу, а зумовлена дією іншого - емоцій­но-експресивного — чинника. Експресивність створюється за рахунок наявності в слова яскраво вираженої внутрішньої форми - метафорич­ного переносу позначень таких предметів, як "горщик", "чашка" тощо на назву голови. Безліч таких експресивних синонімів існує й у сучас­них мовах (nop. н. Birne "груша", Ballon "куля", Kürbis "гарбуз" тощо). Семантичний розвиток "чаша, посудина, горщик" > голова має регу­лярний характер (nop., наприклад, фр. tete "голова" < *testa "горщик"). Семантичне співвідношення між н. H-aupt й Kopf аналогічне співвідно­шенню фр. chef (< лат. caput) і tete.

Одним з видів деетимологізації є опрощення, що полягає у тому, що колись складне слово втрачає межі між морфемами й стає простим. Прикладом такого розвитку можуть служити наведені вище англ. слова lord, lady н. Herzog, Marschall.

Добре відомими прикладами опрощення є н. Bräutigam "нарече­ний", Nachtigall "соловей" (< двн. nahti-gala), a. nightingale (< да. nihte-gala). Другим компонентом герм. *nahta-galön "нічна співачка" є корінь *gal- "співати" (nop. да., двн. galan "співати"). Нерідко при спрощенні слово піддається додатковим фонетичним змінам. Так, в англ. слові bri­degroom вставлене г, що у герм. *guma- "людина" відсутнє. Ця "вставка" є нічим іншим, як спробою узгодити другий компонент слова bridegroom з a. groom "придворний" і тим самим від­новити втрачену мотивуючу ознаку незрозумілої частини слова. Таке відновлення мотивуючої ознаки деетимологізованого слова отримало в лінгвістиці, як зазначено вище, назву "народна етимологія". Народна етимологія - це, отже, один з видів семантичного розвитку слова. У германських мовах спостерігається багато випадків подібного семан­тичного розвитку. Наведемо декілька прикладів.

Нім. Maulwurf "кріт" сприймається сьогодні як складне слово, що складається із двох компонентів - Maul "рило, морда" й wurf "метання, кидання". Отже, Maulwurf - це "звірок, що викидає рилом землю". На­справді слово походить від двн. mü-warf, де перший компонент озна­чає "купа" (пop. a. mow "купа"). У середньонімецький період відбулося перше переосмислення слова, у результаті чого початковий компонент був співвіднесений з поняттям "земля" (свн. molt-werf); потім відбуло­ся друге переосмислення, у результаті якого вказаний компонент був пов'язаний зі словом Maul.

Нім. Ein-öde "глухомань" пов'язують із "öde" "пустельний". На­справді в основі лежить двн. einöti (да. änäd), що походить від герм. *ain-öpuz, де другий компонент є суфіксом, що зберігається у вигляді -at/-ut (н. Heimat). Назва п'ятниці в німецькій мові (Freitag) є калькою з лат. Veneris dies. Першим компонен­том у Freitag є не frei "вільний", а назва богині Фреї (двн. Frija). Нім. Hängematte помилково асоціюється зі словом hängen "вішати, висіти". Насправді, запозичене іспанськими мореплавцями з мов Вест-Індії (острови між Північною й Південною Америкою) hamaca, потрапило в німецьку мову через нідерландську і було переосмислене за моделлю народної етимології.

Англ. mildew "пліснява", н. Mehltau є складеннями, де перший компонент походить від герм, позначення меду (*mil-), а другий - роси (daww-). Утративши свою внутрішню форму в результаті зникнення слова *mil-, нім. слово було перебудоване в Mehl-tau ("борошняна роса").

Втрата емоційно-експресивного компонента. У германських та інших мовах спостерігається чимало випадків зміни значення слів, зумовлених втратою емоційно-експресивного компонента у семантиці слова. Найяскравішим прикладом такого розвитку є н. Arbeit "робота, праця". Рефлекси герм. *arbaip- у всіх давніх германських мовах мали значення "мука, горе, сум, страждання" (такі ж або близькі значення мали укр. праця, лат. labor, фр. travail, чеш. ргасе і багато інших слів у мовах різної будови). У результаті втрати емоційно-експресивного ком­понента у семантиці слів зі значенням "мука, страждання" ці слова, за висловленням К. Балдінгера, перетворюються з "афектованого" в "нор­мальне слово" (vom Affektwort zum Normalwort).

Розпад полісемії

Полісемія й омонімія перебувають у тісному взаємозв'язку одна з одною. Полісемія відрізняється від омонімії тим, що у першому випадку, як показують спеціально проведені експерименти, зв'язок між значення­ми слова відчувається носіями мови (ступінь цього зв'язку може бути ви-міреним), а в другому випадку зв'язок між значеннями двох форм (якщо вони виникли в результаті розпаду полісемії) уже не відчувається.


Читайте також:

  1. Атлетичний конгрес 1894 року та його значення.
  2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ЙОГО СУТЬ І ЗНАЧЕННЯ. ВИДИ ОБЛІКУ. ОБЛІКОВІ ВИМІРНИКИ.
  3. Валютні системи : поняття, структура, призначення.
  4. Види криміналістичних обліків і їх призначення.
  5. Визначення.
  6. Визначення. Матриці, отримані в результаті елементарного перетворення, називаються еквівалентними.
  7. Визначення. Точка О називається полюсом, а промінь l – полярною віссю.
  8. Визначення. Точки максимуму й мінімуму функції називаються точками екстремуму.
  9. Визначення. Числа й називаються комплексно спряженими.
  10. Визначення. Якщо кожному натуральному числу n поставлено у відповідність число хn, то говорять, що задано послідовність
  11. Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
  12. Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.




Переглядів: 1011

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Пори року | Риторика і мистецтво презентації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.