• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція 2

Тема: Сучасна реклама – невід’ємна частина маркетингу. Норми, правила та законодавче забезпечення рекламної діяльності за кордоном. Законодавча база рекламної діяльності в Україні. Рекламні на споживацькі групи. Основні критерії вибору товару.

«Реклама – двигун торгівлі» – цю тезу суспільство засвоїло одночасно з розумінням того, що продавати – теж ремесло. Це просто і зрозуміло: щоб щось продати, продавцю потрібно донести до свідомості покупця, що його товар найкращий, зокрема з погляду співвідношенні ціни та якості. Тобто реклама – теж продукт, що містить у собі первинну інформацію про товар чи послугу, яку споживач має придбати, і допомагає йому зробити правильний, свідомий вибір. Реклама – один зі способів конкуренції між товаровиробниками, що в результаті сприяє поліпшенню якості товару, послуги, зниженню їх собівартості, появі інноваційних видів товарів з кардинально новими характеристиками та властивостями. Таким чином, реклама – суспільно корисний інструмент, що спрямований на розвиток економіки і задоволення потреб як товаровиробників, так і споживачів.

Реклама — це творчість, реклама — це процес, реклама — це бізнес, який народився одночасно з народженням торгівлі. Рекламу археологи знаходять на каменях Мемфіса, на фінікійських скелях, на стінах будинків стародавнього Риму. Рекламні звернення писали на дерев’яних дошках, папірусах, гравірували на міді та кістках, виголошували на торговельних майданах та в інших багатолюдних місцях.

Одним із найдавніших рекламних текстів учені вважають об’яву, що її було знайдено на розкопках давньоєгипетського міста Мемфіса: «Я, Ріно з острова Крит, з волі богів тлумачу сновидіння».

У Стародавньому Римі стіни будинків використовувалися для об’яв про гладіаторські бої, продаж рабів, домашніх тварин. І тоді (як і нині) міська влада намагалася боротися з неконтрольованим розміщенням рекламних об’яв: «Забороняється писати тут. Горе тому, чиє ім’я згадуватиметься тут. Хай не буде йому талану».

У Стародавній Греції глашатаї ходили вулицями з рекламними співанками на зразок такої: «Щоб очі сяяли, щоб щічки червоніли, щоб надовго збереглася дівоча краса, розумна жінка купуватиме косметику за помірними цінами в Ексліптоса».

Про велике поширення реклами в усіх галузях життя Стародавнього Риму (від торгівлі до політики) свідчить такий настінний напис у Помпеях: «Коли хтось знехтує Квінтієм, той нехай сідає поряд із віслюком» (як бачите, політична реклама і за античних часів не була надто вже толерантною та ввічливою!).

Рекламне звернення, що вихваляло терми (бані), — «На доходи Фаустіни лазня миє міським звичаєм і пропонує всі послуги» нічим не гірше за ті, котрі ми бачимо на шпальтах сучасних газет та журналів!

А ось маленький шедевр рекламного мистецтва: «Перехожий, пройди звідси до двадцятої башти. Там Сирікус держить винарню. Заглянь туди. До зустрічі».

Іще дві тисячі років тому один античний філософ писав у листі до приятеля: «Зараз навколо мене з усіх боків чутно суцільний галас: я живу над самою лазнею. От і уяви собі всю багатоманітність криків, через які можна зненавидіти власні вуха». І далі: «Є й продавці пирогів, є й ковбасники, і торговці всілякими стравами, кожний криком вихваляє свій товар».

Одними з найперших державних службовців (крім збирачів податків) були так звані глашатаї, котрі мали за обов’язок повідомляти неписьменним громадянам потрібну інформацію. Інформація глашатаїв була найрізноманітнішою — від політичних закликів, віщувань, повідомлень про прибуття важливих персон, про рішення державної та міської влади аж до суто торгової реклами та приватних об’яв. Дуже поширеними були об’яви про розпродаж рабів, бої гладіаторів, вистави фокусників чи вуличних акробатів. Усну рекламу вуличних зазивал, рознощиків, мандрівних ремісників можна було почути в місцях постійного пропонування товарів і послуг: у торгових рядах, лазнях, цирульнях, тавернах, заїздах.

Отже, навіть у період античності існували достатньо зрілі форми рекламної діяльності з використанням різних наборів словесних, звукових, писемних та образотворчих прийомів для створення належного рекламного іміджу, тобто вже тоді маємо небезуспішні спроби активно вплинути на психіку потенційного споживача, привернути його увагу, а тим самим спонукати до бажаних для рекламодавця дій.

Нині рекламу вважають важливим компонентом загальної структури ділової активності, який саме і стимулює споживання до рівня, котрий можна порівняти з рівнем виробництва. Реклама складається з комплексу засобів і прийомів, спрямованих на досягнення кінцевої мети виробника — продавати товари та послуги, продавати спосіб життя.

У сучасному світі ринковий обмін результатами праці різних груп населення здійснюється тільки за допомогою реклами. Реклама має власну систему образів, символів, стилів, котрі часто є схематичними і не підлягають чітким логічним законам, проте зрозумілі мільйонам людей. У США реклама взагалі стала частиною загального культурного середовища, елементом американського способу життя, чимось схожим на своєрідне «віртуальне повітря», яким дихають постійно і відчувають незручність, коли його бракує.

Рекламою цікавилися, її аналізували, вивчали, прогнозували її майбутнє дуже відомі особистості. Так, батьком американської реклами називають великого вченого Б. Франкліна. Президент США в 1932—1945 рр. Ф. Рузвельт якось сказав: «Коли б мені довелося починати життя спочатку, гадаю, що передовсім я працював би в рекламному бізнесі. Загальне піднесення стандартів сучасної цивілізації стосовно всіх груп людей протягом першої половини сторіччя було б неможливим без постійного поширення інформації про більш високі рівні стандартів життя за допомогою реклами».

А ось що з приводу реклами писав В. Черчиль: «Реклама породжує потребу в більш високому рівні життя. Вона ставить перед людиною мету забезпечити себе та свою сім’ю ліпшим житлом, ліпшим одягом, ліпшою їжею. Вона стимулює її зусилля та продуктивність праці. Вона об’єднує в плідний творчий союз такі речі, які за інших обставин просто не зійшлися б разом».

Однією з відмітних рис сучасної реклами (і, власне, метою рекламного бізнесу) є нав’язування нашій свідомості ілюзорної, утопічної картини життя, певної ідеї, символу, які не мають нічого спільного з життям реальним. Реклама вже давно перестала бути просто двигуном торгівлі. Її сучасна місія — забезпечувати душевний спокій людини, створювати приємні ілюзії. Автомобільні компанії пропонують автомобілі не стільки як засіб пересування, скільки як засіб самоствердження покупця, підвищення його престижу. І так щодо всього іншого.

Важливою властивістю сучасної реклами є її асоціативність. Це виявляється передовсім в опрацюванні так званого фірмового стилю, що дає змогу фірмі якось виділитися серед подібних до неї, створити в покупців відповідні асоціації та закріпити їх належною діяльністю на ринках продажу товарів. Реклама може сприяти відновленню в пам’яті минулого досвіду, який асоціюється з почуттями, що їх породжує рекламне звернення. Це можуть бути асоціації з колишнім власним досвідом або з досвідом інших користувачів (що описаний у рекламному зверненні). У пам’яті може відновитися також асоціація між товаром і торговою маркою. У рекламних кампаніях, як правило, поєднується і те, і те. Ці асоціації можуть бути як позитивними — тоді ми продовжуємо купувати товар виробника, так і негативними — тоді ми з гіркотою згадуємо сумний досвід і більше не купуємо цього товару.

Особливістю сучасної реклами є її комунікативність. Хоча головною метою реклами є збільшення продажу товару, але не менше значення мають і суто комунікативні показники: підвищення рівня інформованості про товар, зміна іміджу товару, виховання постійної потреби в товарі та його модифікаціях, намагання пробудити зацікавленість товаром тощо.

Особливістю реклами стало й постійне нав’язування нею своїх цінностей. Сучасна реклама активно формує масову свідомість, поширюючи та закріплюючи етичний ринковий кодекс та життєві орієнтири її замовників — рекламодавців. Вона стає міцним знаряддям формування потреб і життєвих стандартів людей.

Сучасна реклама презентує товар з позиції покупця, тобто розглядає товар нібито його очима. Вона сприяє переборенню бар’єра обережності, коли створює у свідомості суб’єкта, який приймає рішення про купівлю, образ товару, що приваблює, збуджує позитивні емоції, добре запам’ятовується.

Звідси випливає ще одна особливість сучасної реклами — її мотиваційний характер. Люди купують речі, щоб задовольнити не тільки різноманітні життєві, а й психологічні потреби. Недарма кажуть, що добра покупка додає радощів повсякденному життю. Мотиви людини ХХІ ст. виступають як чинники, що спонукують людину діяти в певний спосіб. За надлишку товарів і високих заробітків люди часто купують речі, котрі їм, прямо кажучи, практично не потрібні, а задовольняють лише якісь душевні потреби, про що вже йшлося раніше. Мотиви — це складні психічні структури, яких дуже часто не розуміє навіть сам покупець, а отже, дослідження мотивацій рішення споживача є одним із найважливіших завдань виробника товару.

І, нарешті, особливістю сучасної реклами, як уже зазначалося, є підпорядкування її завданням маркетингу, особливо соціально-етичного. Споживач — це відправний та кінцевий пункт дії реклами. Реклама призначається конкретній людині. Якщо людина не готова до сприйняття рекламного звернення, то всі зусилля рекламістів будуть витрачені даремно, оскільки стереотипи мислення переборювати дуже важко. Тому поряд із традиційними підходами до визначення мотивації покупців на підставі демографічних, соціальних чинників і чинника обсягу споживання товарів певною групою споживачів нині все ширше застосовується метод, що бере до уваги менталітет нації, схильність її до консерватизму чи до різких змін.

На рекламу суттєво впливають такі сучасні реалії, як створення міжнародної мережі рекламних агенцій, широкий розвиток міжнародних зв’язків, використання супутникового та кабельного телебачення, міжнародної супутникової мережі зв’язку, міжнародної комп’ютерної мережі (Інтернет). Уже відомі лазерна реклама, космічна реклама. Виникли й нові концепції створення рекламного звернення, наприклад, у вигляді реклами-гри, яка втягує глядача в цю гру, у динамічний, напружений сюжет з елементами детективу, карколомних пригод тощо.

Не можна обминути ще одну сучасну особливість реклами — її законодавче забезпечення. Виходячи з відомих позитивних і негативних сторін реклами, у другій половині ХХ ст. скрізь, у всіх країнах було розроблено загальні правила цивілізованої рекламної діяльності та створено асоціації рекламістів.

Суспільство дуже непокоїть і той факт, що рекламодавці, вико­ристовуючи підсвідомість споживача, нині вже можуть маніпулювати його поведінкою навіть усупереч його власним бажанням.

Ці, головно, обставини й спричинилися до того, що в економіч­но розвинутих країнах зросли вимоги до моральності бізнесу взагаліта до рекламної діяльності зокрема.

Основними органами нормативного контролювання рекламного бізнесу є нині громадські некомерційні об’єднання — одна з відомих форм саморегулювання суспільства (товариства споживачів, асоціації рекламістів тощо). Крім того, існують такі міжнародні неурядові організації,якМіжнародна торговельна палата, Міжнародний союз асоціацій рекламістів, Міжнародна організація з «паблік рилейшнз», Міжнароднийсоюз ярмарків, Європейська асоціація підприємств прямої реклами. Особливу роль відіграє Міжнародна торговельна палата, яка розробила ґрунтовні кодекси маркетингової діяльності: «Міжнародний кодекс мар­кетингових досліджень», «Міжнародний кодекс просування товарів», «Міжнародний кодекс поштової реклами та продажу товарів поштою», «Міжнародний кодекс практики прямого продажу», «Між­народний кодекс рекламної практики».

Так, наприклад, «Міжнародний кодекс рекламної практики» регламентує етичні стандарти, що ними мають користуватися всі, хто має відношення до реклами: рекламодавці, виробники реклами, рекламні агентства та засоби інформації. Спочатку цей кодекс використовувався лише як інструмент самодисципліни рекламодавців та рекламістів. Він був обов’язковим для виконання всіма учасниками Міжнародного союзу асоціацій рекламодавців, Міжнародної торговельної палатита інших міжнародних організацій з питань рекламного бізнесу. Нині він використовується і в судовій практиці, а також для розроблення національних стандар­тів реклами з метою забезпечення уніфікації вимог до торгівлі «на благо покупцівтавсього людства» («Міжнародний кодекс рекламної практики», с. 3).

Згідно з кодексом до норм рекламної діяльності належать благопристойність, чесність, правдивість, захист прав особистості, посилання на докази та свідчення незаінтересованих осіб, можливість чіткої ідентифікації рекламного звернення, гарантування безпеки користування товаром, заборона підриву або незаконного використання доброго імені (репутації) конкурентів, а також використання порівнянь, що заводять в оману, та інших методів недобросовісної конкуренції. Крім того, рекламне звернення не може імітувати звернень інших фірм.

Україна також є членом Міжнародного союзу рекламодавців та рекламістів. На терені країни з 1996 р. діє Закон «Про рекламу», який регулює правові відносини, котрі виникають між суб’єкта­ми рекламного бізнесу в процесі створення та розповсюдження рекламного продукту (дія цього закону не поширюється на інформацію про соціальні події, діяльність політичних партій, релігійних і громадських організацій, призначену для їхньої підтримки). Якщо міжнародними зобов’язаннями України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені внутрішнім законодавством, застосовуються правила, що випливають з міжнародних зобов’язань.

Згідно із Законом України «Про рекламу» основними принципами діяльності в галузі реклами на терені України є дотримання всіма суб’єктами рекламної діяльності законності, точності, достовірності реклами, використання державної та інших мов відповідно до законодавства, ужиття рекламних форм і засобів, які не завдають споживачеві моральної, фізичної та психічної шкоди. Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації так, щоб її можна було ідентифікувати саме як рекламу. Будь-який інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, який цілеспрямовано звертає увагу споживачів на конкретну марку (модель, артикул) продукції чи на її виробника, а також містить вихідні дані (реквізити) особи, що виробляє та розповсюджує цю продук­цію, уважається рекламою і підлягає всім рекламним правилам.

Законом заборонено недобросовісну рекламу, тобто таку, що містить неточні або недостовірні дані, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог, передбачених законодавством України, або таку, що здатна завести в оману споживачів, завдати шкоди окремим особам чи державі. Проте не визна­ється недобросовісною реклама, що використовує психологічні за­соби та спеціальні ефекти для привертання уваги, породження по­зитивних емоцій. Законом суворо регламентовано засоби і прийо­ми, що їх забороняється використовувати в рекламі, особливості рекламування певних видів продукції (лікарські засоби, тютюнові вироби, алкогольні напої, зброя), а також рекламування послуг, пов’язаних із залученням коштів населення, торгівлею цінними паперами, рекламування знижок цін на продукцію (розпродаж) і тих видів підприємницької діяльності, які потребують спеціального дозволу.

Відповідальність за порушення Закону України «Про рекламу» настає в разі виготовлення реклами, забороненої чинним законодавством, порушення порядку виготовленнята розповсюдження навіть дозволеної законом реклами, недотримання інших вимог щодо її змісту й достовірності.

Усе сказане стисло відображає сутність рекламного менеджменту та ті правила,за якими має діяти рекламний менеджер. Роль рекламного менеджменту з часом зростатиме, бо правильно проведені рекламні кампанії допомагають службі маркетингу забезпечувати постійний високий рівень продажу товарів та пос­луг. Економічно грамотний рекламний менеджмент дає змогу під­приємству, що використовує знання професіоналів з рекламного бізнесу, швидко реагувати на зміни ринкової ситуації, уживати відповідних заходів для нейтралізації конкурентів, коригувати свою діяльність згідно зі змінами вимог покупців.

Велика кількість факторів, що впливають на сприйняття реклами споживачем та різноманітність цільової аудиторії зумовлюють її поділ засистемою класифікаційних ознак на такі групи:

· за видом: на бізнесову, соціальну, політичну та релігійну. Бізнесова реклама має на меті довести комерційну інформацію рекламодавця до споживача, сприяючи продажу товарів цього рекламодавця. Соціальна реклама — це некомерційна інформація державних органів з питань здорового способу життя, охорони здоров’я, охорони природи, збереження енергоресурсів, профілак­тики правопорушень, соціального захисту та безпеки населення. Політична реклама має на меті популяризацію окремих політичних лідерів та партій. Релігійна реклама поширює інформацію про релігійне життя, окремі події та свята церковних громад;

· за способом передавання інформації: на рекламу в засобах масової інформації, пряму рекламу, рекламу на місці продажу, особистісну рекламу, персональний продаж. Реклама в засобах інформації — це класична реклама, тобто платне, однонапрямлене та неособистісне звернення в газетах, на радіо, телебаченні для повідомлення певній групі людей конкретних фактів про товари рекламодавця, який за все це платить гроші. Прямою рекламою є всі пов’язані з пошуками клієнтів та торгових угод операції, що здійснюються поштою, телефоном, вкладанням проспектів у поштові скриньки споживачів, через пресу за допомогою купонів, а також продаж товарів за каталогами. Реклама на місці продажу є комплексом заходів для доведення комерційної інформації, яка б спонукала покупця до негайної дії — купівлі товару певного рекламодавця безпосередньо на місці продажу товару. До особистісної (індивідуальної) реклами спеціалісти відносять безпосереднє рекламування товару певними особами, авторитетними у своєму колі, працівниками галузі багаторівневого маркетингу, комівояжерами;

· за методом розповсюдження реклами: на рекламу, що розповсюджується через пресу, поштою, по телебаченню, рекламу на місці продажу, у(на) транспортних засобах, за допомогою нових технічних засобів (факс, телекс, модемний зв’язок), а також на спеціальних конструкціях у містах та на транспортних магістралях, на фасадах і торцях будинків тощо;

· за характером емоційного впливу: на раціональну та на емоційну рекламу. Раціональна (або як її ще називають «предметна») реклама інформує, звертається до розуму потенційного покупця, намагаючись його переконати. Емоційна (або асоціативна) реклама звертається до почуттів, емоцій, підсвідомості людини;

· за способом подання рекламного звернення: на «жорстку» та «м’яку» рекламу. «Жорстка» реклама дуже близька до засобів стимулювання продажу товарів та дуже часто їх супроводжує, бо її мета — збільшення обсягів продажу товарів. «М’яку» рекламу покликано створити навколо цих товарів доброзичливу атмосферу, оточити їх певним ореолом, бо вона «грає» на символіці, глибинних душевних мотивах, людських почуттях;

· за характером взаємодії: на позиційну, масованої дії, стимулювальну, порівняльну та імітуючу. Позиційна реклама презентує свій товар як безальтернативну відповідь на запит потенційного споживача. Реклама масованої дії має на меті позбутися конку­рентів. Стимулювальна реклама використовується, коли рекламодавець має справу з дуже сильною конкуренцією, тому вона одночасно і стимулює, і інформує споживача про товар та про ті вигоди, які він матиме в разі його купівлі. Порівняльна реклама проходить під девізом: «Ми ліпші за інших або за такого-то». Імітуюча реклама використовується тоді, коли товари не відрізняються від багатьох подібних до них, є надто вже ординарними, тому цій рекламі властиві простота та одноманітність (ті самі засоби інформації, ті самі носії, та сама рекламна мова, що й у інших рекламодавців);

· за предметом реклами: на рекламу продукту (товару), рекламу підприємства та спільну (виробника товару й торгової організації);

· за об’єктом рекламування: розраховану на споживачів (покупців) та радників. Покупці класифікуються у такий спосіб: покупці товарів підприємства-рекламодавця, покупці товарів конкурентів, потенційні покупці (вони могли б придбати товар, але не роблять цього зараз із різних причин) та абсолютні неспоживачі (вони не мають можливості купити або їм заважають певні складні обставини). До покупців також належать торгові посеред­ники, які купують товари за власні кошти (хоча частіше бувають посередники-комісіонери, котрі не є власниками товару) та передають їх у розпорядження покупців (споживачів) через канали розподілу. Радники — це особи, які завдяки своєму авторитетові, соціальному стану, професії можуть справляти вирішальний вплив на придбання товару іншими особами;

· за цілями рекламування: на інформативну, переконувальну (рекламу-умовляння), нагадувальну та інформативну (рубричну). Інформативна реклама — це розповідь про новинку або нове використання відомого товару, інформування про зміни в цінах у зв’язку з сезонним розпродажем, пояснення принципів дії товару, опис послуг, що надаються, спростування неправильних уявлень про товар чи імідж підприємства. Переконувальна реклама має на меті умовити покупця придбати товар підприємства-рекламодав­ця, причому негайно. Нагадувальна реклама має підтримувати в пам’яті споживачів інформацію про те, що такий товар та його виробник ще існують, про характеристики товару, нагадати, де його можна придбати, а також сповіщати про післяпродажний сервіс. Інформативна (рубрична) реклама — це звичайна інформація про розпродаж товарів за зниженими цінами;

· за інтенсивністю: реклама низької, середньої та високої інтенсивності. За низькоінтенсивної реклами рекламодавець періодично користується одним каналом (засобом) інформації, за середньоінтенсивної — теж періодично, але вже кількома каналами (засобами) або в певний час кількома каналами (засобами) одночасно, за високоінтенсивної постійно використовується багато каналів (засобів) передавання інформації;

· за типом рекламодавців: реклама виробників товарів, реклама торгових посередників, реклама органів місцевого самоврядування, реклама державних органів. Рекламодавцями можуть бути й окремі особи (політики, бізнесмени, спортсмени тощо);

· за формою використання ноcіїв реклами товару: на звичайні рекламні об’яви, на рекламу із залученням «знаменитостей», на рекламу з використанням відгуків рядових громадян, на рекламу, яка використовує певне оточення (діти, тварини, рослини тощо). Звичайні рекламні звернення мають сухий, інформативний, діловий характер і розповідають про атрибути товару взагалі та його окремі характеристики. Реклама із залученням «знаменитостей» ніби переносить високий імідж таких осіб на імідж підприємства та товарів, які ці «знаменитості» рекламують. Використання свідчень рядових громадян на користь того чи того товару рекламодавця робить його привабливим в очах таких самих звичайних громадян. Реклама з використанням певного типу оточення належить до так званої емоційної реклами.

У цілому ж усю рекламу як продукт класифікують за такими ознаками:

¾ форма рекламного звернення (друкована, аудіо-, видавнича, відео-),

¾ територіальне охоплення (місцева, регіональна, державна, міждержавна),

¾ частота пред’явлення (щодоби протягом тижня або місяця, один раз на день, тиждень, місяць, квартал тощо),

¾ вплив (сильний, нормальний, слабкий),

¾ колір (кольорова, чорно-біла реклама),

¾ структура макета рекламного звернення (текст; текст + + художнє або музичне оформлення, художнє або музичне оформ­лення + текст),

¾ структура тексту рекламного звернення (слоган; текст; сло­ган + текст + довідкова інформація; слоган + ілюстрації; текст + + ілюстрації; слоган + підзаголовок + інформативний текст + довідкова частина + рефрен слогану).

Рекламне звернення завжди спрямоване на певну групу споживачів, так звану цільову аудиторію. Крім того, що рекламісти поділяють усе населення на покупців і непокупців, вони додатково класифікують покупців у такий спосіб, щоб якнайефективніше залучити споживача, максимально задовольнити його запити та зробити з нього постійного клієнта, котрий віддає перевагу певному товару певного виробника.

За характером споживання покупці підрозділяються на дві категорії: покупці товарів широкого вжитку та покупці товарів виробничого призначення, причому попит на товари виробничого призначення на 90 % залежить від попиту на товари широкого вжитку.

На процес прийняття рішення про купівлю як тих, так і тих товарів впливає ціла низка факторів: соціальні (референтні групи, сім’я, ролі та статуси), персональні (вік та етап життєвого циклу сім’ї, рід занять, економічне становище, спосіб життя, тип особи та її уявлення про саму себе), культурні (культура, субкультура, соціальний стан) та психологічні (мотивація, сприйняття, переконання, ставлення до товару виробника, відповідний стиль життя тощо). Саме ці фактори впливають на те, як кожна людина сприймає подразнення у вигляді рекламного звернення та реагує на них. Тому дослідження ефективності рекламного бізнесу відбувається саме за такими показниками.

Наступним етапом поліпшення ефективності класифікації спо­живачів є застосування для розроблення класифікаційних ознак таких показників, як мотивація купівлі (економія, престиж, зруч­ність користування, моральні вигоди), рівень використання товару (високий, середній, низький), характер споживача (неспокійний, життєрадісний, владний тощо).

Для сучасної теорії класифікації споживачів з погляду застосування її в рекламному бізнесі, особливо за умов глобалізації економіки різних країн та континентів, розвитку Інтернету, космічних технічних засобів, важливим є поняття «менталітет».

Споживачів умовно розподіляють на чотири групи згідно з їхнім менталітетом: раціональним, безконфліктним, схильним до прогресу та схильним до швидких змін.

Раціональний менталітет характеризується стандартним споживанням, прагненням до економії, до позитивного співвідношення «якість — ціна», увагою до корисних атрибутів товару, індивідуалізмом, ксенофобією, прихильністю до традицій та пасивною повагою до чинних владних та суспільних структур.

Безконфліктний менталітет віддає перевагу особистому життю, прагне загальної рівноваги в особистих та соціальних відносинах, природного порядку в матеріальній та соціальній сторонах життя. Він є дуже чутливим до пропонованих послуг та інформації, але мало відкритим до будь-яких новацій.

Менталітет, схильний до прогресу та ризикованого бізнесу, мис­лить категоріями виробництва та споживання, характеризується нахилом до подорожей та інновацій, духом підприємництва.

Менталітет, схильний до швидких змін, характеризується бажанням отримати задоволення від життя, готовністю до непередбачених витрат для негайного досягнення бажаного: люди з таким характером завжди хочуть отримати все і негайно.

Вивчивши цей матеріал, складіть таблицю зі структурою сучасного українського суспільства та спробуйте передбачити ті зміни, які можуть статися в менталітеті української нації через п’ять, десять, двадцять, п’ятдесят та сто років.

Класифікація реклами на основі етапів життєвого циклу допомагає підприємцеві чітко визначити власне становище на ринках продажу своїх товарів та обґрунтувати дії щодо стратегії мар­кетингу взагалі та рекламного менеджменту зокрема.

Треба зрозуміти, що найпростішим підходом до прогнозування зміни фаз циклу попиту є використання етапів розвитку товару: від моменту виникнення ідеї такого товару до остаточного припинення його виробництва за браком попиту.

Цикл попиту на товар можна розділити на такі етапи:

· перший — народження попиту, коли товар виводять на ринок;

· другий — зростання, коли відбувається насичення ринків товаром;

· третій — зрілість, коли 50 % потенційних покупців уже придбали товар;

· четвертий — занепад, коли попит може впасти навіть до нуля.

На першому етапі відбувається комунікативне ознайомлення потенційних покупців із підприємством (якщо воно вперше виступає на внутрішньому ринку) або з новим товаром уже відомого підприємства. Виводяться на ринок одна чи дві найперспективніші моделі. При цьому застосовують такі стратегії маркетингу:

¨ інтенсивний маркетинг, який є корисним, коли покупці не
мають інформації про товар, а тих, хто про нього знає, не лякає висока ціна. На цьому етапі не існує великої конкуренції, але вит­рати на рекламу є значними, щоб виробити в потенційних покупців прихильне ставлення до товару;

¨ вибіркове проникнення, яке використовується, коли місткість ринку невелика і витрати на рекламування теж незначні;

¨ широке проникнення, коли ринок має велику місткість, але висока ціна не по кишені більшості потенційних покупців. Потреба збільшення продажу примушує знизити прибутковість. Витрати на рекламу внаслідок такої стратегії є значними.

На другому етапі життєвого циклу, у період зростання, конкуренція посилюється у зв’язку з тим, що виведений на ринок товар починають витискати конкуренти. Якщо ринок має значну місткість, фірми-конкуренти розробляють аналогічні товари, навіть копії. Щоб протидіяти, необхідно вводити нові та нові типи, марки, розміри, виходити з товаром на нові сегменти ринку. Використовується модернізація виробів, провадиться стимулювання продажу у вигляді сезонних знижок та загального зниження цін. Витрати на рекламу зменшуються, як порівняти з інтенсивним маркетингом.

Третій етап — етап зрілості. Він характеризується тим, що на ринок виведено весь асортимент параметричного ряду товару. Понад 50 % потенційних покупців уже стали власниками товару. Рекламування спрямоване на демонстрацію рентабельності покупки, інформування про пільгові умови придбання завдяки різним стимулювальним заходам та на просування товару у сферу посередників. Витрати на рекламування нижчі, їх спрямовано, головно, на стимулювання посередника.

На четвертому етапі життєвого циклу товару відбувається насичення ринку та спадання попиту. Продаж товару здійснюється за рахунок повторних закупок або майже припиняється. На ринку залишаються товари, які користуються максимальним попитом. Різке зниження цін робить товар доступним для широкого загалу, а колишні його перші покупці переходять на нові товари. Характерний відносно низький рівень витрат на рубричну рекламу (тобто оголошення про розпродаж товару за зниженими цінами).

В економічно розвинутих країнах життєві цикли сучасних товарів мають постійну тенденцію до скорочення. Тому дуже важливо точно знати стан життєвого циклу товару і визначити (спрогнозувати) свою поведінку на ринку його продажу та порядок пла­нування рекламних заходів.

Як уже можна було помітити з характеристики окремих етапів життєвого циклу товару, кожному з них притаманні відповідні значення таких показників, як ринок продавців, ринок споживачів, обсяг продажу, величина прибутку, ціна, техніко-економіч­на характеристика товару.

Залежно від етапу життєвого циклу можна охарактеризувати ці показники таким чином:

· ринок продавців: на першому етапі його майже нема; на другому він постійно зростає, разом зі зростанням конкуренції; на третьому стає максимальним; на четвертому постійно зменшується;

· ринок споживачів: на першому етапі окремі прихильники новизни; на другому стає масовим; на третьому, коли охоплено понад 50 % потенційних споживачів, зменшується; на четвертому є майже нульовим;

· обсяг продажу: на першому етапі слабкий; на другому швидко зростає; на третьому повільно зростає; на четвертому спадає;

· прибуток: на першому етапі дуже малий або його взагалі нема; на другому максимальний; на третьому зменшується; на четвертому низький або нульовий;

· товар: на першому етапі основний варіант; на другому виготовлення нових типів, марок, розмірів, модернізація товарів; на третьому розроблення максимального асортименту тих товарів, попит на які зростає; на четвертому розроблення товарів бажано тільки високої прибутковості;

· ціна: на першому етапі висока чи низька залежно від стратегії маркетингу; на другому трохи нижча; на третьому низька; на четвертому найнижча.

Кожному етапу життєвого циклу товару відповідає певна стра­тегія поведінки підприємства на ринку:

1. Загальна стратегія підприємства:

· на першому— завоювання лідерства за показником товару;

· другому — завоювання лідерства за показником частки ринку;

· третьому — максимізація поточного прибутку;

· четвертому — забезпечення виживання.

2. Cтратегія маркетингу підприємства:

· на першому — проникнення на ринок;

· другому — розвиток ринку;

· третьому — захист своєї частки ринку;

· четвертому — перехід на нові ринки та відхід у іншу сферу
діяльності.

3. Стратегія рекламування:

· на першому — інформування про товар та підприємство;

· другому — створення пріоритетності даної марки;

· третьому — створення прихильності для даної марки, яка має максимальний попит;

· четвертому — інформування про розпродаж за зниженими цінами.

4. Cтратегія ціноутворення:

· на першому — оптимізація ціни з урахуванням стратегії виведення товару на ринок (за активної — ціна максимальна, за пасивної — мінімальна);

· другому — стабілізація ціни;

· третьому — різке зниження цін;

· четвертому — стабільні низькі ціни.

5. Cтратегія маркетингових комунікацій:

· на першому — привертання уваги споживачів до товару, просування товарів через посередників;

· другому — залучення споживачів через поліпшення якості, упаковки товару, післяпродажних послуг;

· третьому — активне просування товару через посередників, звертання уваги споживачів на окремі оригінальні його атрибути;

· четвертому — просування товару через посередників.

6. Cтратегія змін витрат на комунікації:

· на першому — значні витрати за інтенсивного маркетингу, мінімальні — за пасивного;

· другому — зростання загальних витрат на комунікації;

· третьому — зниження загальних витрат на комунікації;

· четвертому — «згортання» витрат.

Така класифікація дає змогу успішно опрацьовувати комп­лекс заходів із рекламування на базі науково обґрунтованої ме­тодології. Ясна річ, що на практиці (особливо за спотвореного українського ринку) можливі значні відхилення від теоретичних моделей.

Читайте також:

1. Вид заняття: лекція
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вступна лекція
7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
8. Клітинна селекція рослин.
9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
12. Лекція 02.04.2013

Переглядів: 1257