Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Місце комунікативного компоненту в структурі інженерно-педагогічної діяльності.

Література

План

1. Місце комунікативного компоненту в структурі інженерно-педагогічної діяльності.

2. Роль комунікативних умінь викладача у процесі педагогічного спілкування.

3. Спілкування як соціально-психологічне явище. Співвіднесення понять „спілкування” і „комунікація”.

 

Основна:

1. Васильев И.Б. Профессиональная педагогика. Конспект лекций для студентов инженерно-педагогических специальностей: В 2-х ч. – Харьков, 2003. – Ч.2. – С. 20, 29 – 33, 37 – 39, 43, 50 – 59.

2. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении: Книга для учителя – М.: Просвещение, 1987. – 190 с.

3. Педагогика: Учебное пособие / В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, А.И. Мищенко, Е.Н Шиянов. – М.: Школьная Пресса, 2002. – С. 30 – 32, 50 – 53.

4. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн, Л. В. Крамущенко. І.Ф. Кривонос та ін.; За ред. І.А. Зязюна. – К.: Вища шк., 1997. – С. 199 – 222.

Додаткова:

1. Васильєв І.Б. Формування компетентності майбутніх інженерів-педагогів: системний підхід / Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Збірник наукових праць. Випуск 1. – Харків: УІПА, 2001. С. 19 – 23.

2. Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. – М.: Высш. шк., 1990. – 119 с.

3. Курбатов В.И. Стратегия делового успеха: Учебное пособие для вузов. – Ростов на / Д., 1995. – 416 с.

У психології прийнято розуміння діяльності як багаторівневої системи, компонентами якої є мета, мотив, дії та результат. Щодо педагогічної діяльності, то тут переважає підхід виділення її компонентів як самостійних функціональних видів діяльності педагога.

Н.В. Кузьміна виділила у структурі педагогічної діяльності три взаємопов’язаних компонента: конструктивний, організаційний та комунікативний. Для успішного здійснення цих функціональних видів педагогічної діяльності необхідні відповідні здібності, що проявляються в уміннях [2д.].

Конструктивний компонентпедагогічної діяльності може бути представлений як внутрішнє взаємопов’язані аналітична, прогностична та проективна функції. Конструктивна діяльність, в свою чергу, розпадається на конструктивно-змістовну (відбір та композиція навчального матеріалу, планування і побудування педагогічного процесу), конструктивно-оперативну (планування своїх дій та дій учнів) та конструктивно-матеріальну (проектування навчально-матеріальної бази педагогічного процесу).

Організаційний компонент педагогічної діяльності можна конкретизувати як єдність інформаційної, розвивальної, орієнтаційної та мобілізаційної функцій. Організаційна діяльність передбачає виконання системи дій, що спрямовані на включення учнів у різні види діяльності, створення колективу і організацію спільної діяльності.

Комунікативна діяльність спрямована на встановлення педагогічно доцільних відносин педагога з вихованцями, іншими педагогами, представниками громадськості, батьками. Поглиблене вивчення змісту комунікативної функції дозволяє визначити її також через взаємопов’язані перцептивну, власне комунікативну та комунікативно-операціональну функції.

Перцептивна функція пов’язана з проникненням у внутрішній світ людини, власно комунікативна – спрямована на встановлення педагогічно доцільних відносин, а комунікативно-операціональна – передбачає використання засобів педагогічної техніки.

І.Б. Васильєв розглядає інженерно-педагогічну діяльность з позицій системного підходу. Виходячи з того, що основними структурними компонентами педагогічної системи є мета, навчальна інформація, засоби педагогічної комунікації, учень, педагог та результат і продукт освіти, він вводить поняття „функціональних компонентів педагогічної системи (ПС)”

Функціональні компоненти ПС – це зв’язки між вихідним станом структурних компонентів педагогічної системи та кінцевим результатом її функціонування, що визначають ті операції, які повинен виконати педагог з кожним із структурних компонентів для переводу учня із вихідного стану у шуканий [1о., с. 38].

Відповідно до цього визначення, І.Б. Васильєв виділяє такі функціональні компоненти ПС:

1) мотиваційний – для того, щоб учень почав діяти у напрямку досягнення мети освіти педагог повинен здійснити необхідну мотивацію його діяльності;

2) адаптивний засвоєння учнем змісту освіти (навчальної інформаії) потребує його адаптації педагогом до рівні розуміння учня та можливостей його пам’яті;

3) стимулятивний– сам учень для досягненя мети освіти повинен здійснювати засвоєння освітньої інформації, адаптованої до рівня його розвитку і підготовки. Для цього педагог має систематично стимулювати учня;

4) кібернетичний (або керуючий) – педагог як компонент педагогічної системи в процесі засвоєння змісту освіти повинен постійно здійснювати керування пізнавальною діяльністю учня і формуванням у нього необхідних якостей і властивостей особистості;

5) технологічний – для того, щоб засоби навчання і виховання (методи, засоби, форми) сприяли ефективному засвоєнню освітньої інформації учнем, вони повинні бути об’єднані у певну технологію, що дає гарантований результат, тобто технологізовані педагогом;

6) діагностичний – результат навчання і виховання учня може бути отриманим тільки після діагностування продукту вищеназваних процесів;

7) комунікативний – педагогічна система є не тільки діяльнісною, але й комунікативною, тобто крім діяльності педагога в системі є ще й феномен спілкування педагога і учня в інтересах останнього.

Забезпечення інженером-педагогом функціонування кожного з названих функціональних компонентів педагогічної системи і складає структуру його діяльності.

Таким чином, І.Б. Васильєв виділяє такі компоненти інженерно-педагогічної діяльності: мотиваційний, адаптивний, стимулятивний, кібернетичний, технологічний, діагностичний, комунікативний [характеристику компонентів див. 1о., с. 39 – 43].

Зупинемо увагу на комунікативному компоненті, і ще раз підкреслимо, що він включає дії інженера-педагога, що пов’язані із встановленням педагогічно доцільних взаємовідносин із учнями, їх батьками, колегами по роботі, адміністрацією у процесі безпосередньої взаємодії з ними для вирішення педагогічної задачі.

Спілкування притаманне всім видам людської діяльності, але у педагогічній діяльності воно перетворюється у категорію кардинальну, професійно значиму. Натомість, якщо викладач, майстер виробничого навчання в тій чи іншій мірі планує свою діяльність (складає поурочно-тематичний план, план урока, план виховної роботи тощо), то в області процесів спілкування вони мають значно нижчу компетентність, що є актуальною проблемою існуючої педагогічної практики.


Читайте також:

  1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  2. Автоматизоване робоче місце метролога
  3. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
  4. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
  5. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
  6. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
  7. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
  8. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
  9. Аналіз процесу і продуктів діяльності.
  10. Антропологія права в структурі філософсько-правового знання.
  11. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду
  12. Базове поняття земле оціночної діяльності.




Переглядів: 1487

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Правила й помилки щодо тези. | Визначення педагогічного спілкування, його специфіка. Структура педагогічного спілкування (етапи).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.