Місце комунікативного компоненту в структурі інженерно-педагогічної діяльності.

Література

План

1. Місце комунікативного компоненту в структурі інженерно-педагогічної діяльності.

2. Роль комунікативних умінь викладача у процесі педагогічного спілкування.

3. Спілкування як соціально-психологічне явище. Співвіднесення понять „спілкування” і „комунікація”.

Основна:

1. Васильев И.Б. Профессиональная педагогика. Конспект лекций для студентов инженерно-педагогических специальностей: В 2-х ч. – Харьков, 2003. – Ч.2. – С. 20, 29 – 33, 37 – 39, 43, 50 – 59.

2. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении: Книга для учителя – М.: Просвещение, 1987. – 190 с.

3. Педагогика: Учебное пособие / В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, А.И. Мищенко, Е.Н Шиянов. – М.: Школьная Пресса, 2002. – С. 30 – 32, 50 – 53.

4. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн, Л. В. Крамущенко. І.Ф. Кривонос та ін.; За ред. І.А. Зязюна. – К.: Вища шк., 1997. – С. 199 – 222.

Додаткова:

1. Васильєв І.Б. Формування компетентності майбутніх інженерів-педагогів: системний підхід / Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Збірник наукових праць. Випуск 1. – Харків: УІПА, 2001. С. 19 – 23.

2. Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. – М.: Высш. шк., 1990. – 119 с.

3. Курбатов В.И. Стратегия делового успеха: Учебное пособие для вузов. – Ростов на / Д., 1995. – 416 с.

У психології прийнято розуміння діяльності як багаторівневої системи, компонентами якої є мета, мотив, дії та результат. Щодо педагогічної діяльності, то тут переважає підхід виділення її компонентів як самостійних функціональних видів діяльності педагога.

Н.В. Кузьміна виділила у структурі педагогічної діяльності три взаємопов’язаних компонента: конструктивний, організаційний та комунікативний. Для успішного здійснення цих функціональних видів педагогічної діяльності необхідні відповідні здібності, що проявляються в уміннях [2д.].

Конструктивний компонентпедагогічної діяльності може бути представлений як внутрішнє взаємопов’язані аналітична, прогностична та проективна функції. Конструктивна діяльність, в свою чергу, розпадається на конструктивно-змістовну (відбір та композиція навчального матеріалу, планування і побудування педагогічного процесу), конструктивно-оперативну (планування своїх дій та дій учнів) та конструктивно-матеріальну (проектування навчально-матеріальної бази педагогічного процесу).

Організаційний компонент педагогічної діяльності можна конкретизувати як єдність інформаційної, розвивальної, орієнтаційної та мобілізаційної функцій. Організаційна діяльність передбачає виконання системи дій, що спрямовані на включення учнів у різні види діяльності, створення колективу і організацію спільної діяльності.

Комунікативна діяльність спрямована на встановлення педагогічно доцільних відносин педагога з вихованцями, іншими педагогами, представниками громадськості, батьками. Поглиблене вивчення змісту комунікативної функції дозволяє визначити її також через взаємопов’язані перцептивну, власне комунікативну та комунікативно-операціональну функції.

Перцептивна функція пов’язана з проникненням у внутрішній світ людини, власно комунікативна – спрямована на встановлення педагогічно доцільних відносин, а комунікативно-операціональна – передбачає використання засобів педагогічної техніки.

І.Б. Васильєв розглядає інженерно-педагогічну діяльность з позицій системного підходу. Виходячи з того, що основними структурними компонентами педагогічної системи є мета, навчальна інформація, засоби педагогічної комунікації, учень, педагог та результат і продукт освіти, він вводить поняття „функціональних компонентів педагогічної системи (ПС)”

Функціональні компоненти ПС – це зв’язки між вихідним станом структурних компонентів педагогічної системи та кінцевим результатом її функціонування, що визначають ті операції, які повинен виконати педагог з кожним із структурних компонентів для переводу учня із вихідного стану у шуканий [1о., с. 38].

Відповідно до цього визначення, І.Б. Васильєв виділяє такі функціональні компоненти ПС:

1) мотиваційний – для того, щоб учень почав діяти у напрямку досягнення мети освіти педагог повинен здійснити необхідну мотивацію його діяльності;

2) адаптивний – засвоєння учнем змісту освіти (навчальної інформаії) потребує його адаптації педагогом до рівні розуміння учня та можливостей його пам’яті;

3) стимулятивний– сам учень для досягненя мети освіти повинен здійснювати засвоєння освітньої інформації, адаптованої до рівня його розвитку і підготовки. Для цього педагог має систематично стимулювати учня;

4) кібернетичний (або керуючий) – педагог як компонент педагогічної системи в процесі засвоєння змісту освіти повинен постійно здійснювати керування пізнавальною діяльністю учня і формуванням у нього необхідних якостей і властивостей особистості;

5) технологічний – для того, щоб засоби навчання і виховання (методи, засоби, форми) сприяли ефективному засвоєнню освітньої інформації учнем, вони повинні бути об’єднані у певну технологію, що дає гарантований результат, тобто технологізовані педагогом;

6) діагностичний – результат навчання і виховання учня може бути отриманим тільки після діагностування продукту вищеназваних процесів;

7) комунікативний – педагогічна система є не тільки діяльнісною, але й комунікативною, тобто крім діяльності педагога в системі є ще й феномен спілкування педагога і учня в інтересах останнього.

Забезпечення інженером-педагогом функціонування кожного з названих функціональних компонентів педагогічної системи і складає структуру його діяльності.

Таким чином, І.Б. Васильєв виділяє такі компоненти інженерно-педагогічної діяльності: мотиваційний, адаптивний, стимулятивний, кібернетичний, технологічний, діагностичний, комунікативний [характеристику компонентів див. 1о., с. 39 – 43].

Зупинемо увагу на комунікативному компоненті, і ще раз підкреслимо, що він включає дії інженера-педагога, що пов’язані із встановленням педагогічно доцільних взаємовідносин із учнями, їх батьками, колегами по роботі, адміністрацією у процесі безпосередньої взаємодії з ними для вирішення педагогічної задачі.

Спілкування притаманне всім видам людської діяльності, але у педагогічній діяльності воно перетворюється у категорію кардинальну, професійно значиму. Натомість, якщо викладач, майстер виробничого навчання в тій чи іншій мірі планує свою діяльність (складає поурочно-тематичний план, план урока, план виховної роботи тощо), то в області процесів спілкування вони мають значно нижчу компетентність, що є актуальною проблемою існуючої педагогічної практики.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правила й помилки щодо тези.	\|	Визначення педагогічного спілкування, його специфіка. Структура педагогічного спілкування (етапи).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.