• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Основна

Література

План.

Зміст.

Додаткова

Основна

Література

План.

1. Виживаність опромінених клітин і багатоклітинних організмів та її дозова залежність.
2. Теорія мішені.

Самостійна робота:

1. Радіаційно-хімічні та радіаційно-біологічні процеси в опроміненій клітині.

Підготувати реферати на теми: «Теорія мішені.»

1. Д.М. Гродзинський. Радіобіологія. К.: Либідь, 2001. – 448с.

1. Г.О. Білявський, М.М. Падун, Р.С. Фурдуй Основи загальної екології. — К., 1993.

2. Хижняк М. І., Нагорни А. М. Здоров'я людини та екологія. — К., 1995.

1. Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”).// Освіта, 1993. – Грудень.
2. Анненков Б.Н., Юдинцева Е.Б. Основы сельскохозяйственной радиологии. – М.: Агропромиздат. 1991. – с. 130-141.
3. Бударков В.А. и др. Радиобиологический справочник. 1992. 336 с.
4. Гудков И.Н. и др. Практикум по сельскохозяйственной радиобиологии. – Киев: Изд-во УСХА. 1992. – с. 31-34.
5. Корзун В.Н., Недоуров С.Г. Радіація: захист населення. Київ: Наукова думка. 1995.
6. Методичні рекомендації з дозиметричного контролю. / АН УРСР. Мін. охорони здоров¢я УРСР: Здоров¢я. 1990. – 40 с.
7. Никберг И.И. Ионизирующая радиация и здоровье человека. – К.: Здоровье. 1989 – 160 с.
8. Нормы радиационной безопасности НРБ-76/87 и основные санитарные правила работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующих излучений ОСП-72/87. – М.: Энергоатомиздат. 1998. – 106 с.
9. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). Київ. 1997.
10. Основы сельскохозяйственной радиологии / Б.С. Пристер и др. – К.: Урожай. 1988. – с. 23-42.

Виживаність опромінених клітин і багатоклітинних організмів та її дозова залежність.

В основі радіобіологічного ефекту лежить реакція клітин індукована ушкодженням певних структур.

Радіаційна загибель – наслідок інактивації життєво важливих ультраструктур клітини і подальшого системного за своєю сутністю процесу розвитку радіаційного ураження.

Існує два типи загибелі клітин: проліферативна та інтерфазна (апоптоз). Проліферативна – втрата клітиною здатності до поділу. Інтерфазна – цілковита втрата життєдіяльності.

Дослідження проліферативної загибелі: метод мікроколоній, метод розведення (перенесення помічених клітин на інші організми та визначеня їх необхідної кількості. Для дослідження інтерфазної загибелі використовують барвники які міняють колір в разі її смерті. Інтерфазна загибель не завжди пов’язана з великими дозами. Наприклад лімфоцити гинуть при дозі опромінення як 5 сГр так і 10 Гр.( Поглинена доза випромінювання визначається як енергія, поглинена одиницею маси речовини, що опромінюється. За одиницю поглиненої дози випромінювання приймається джоуль на кілограм (Дж/кг).У системі СІ поглинена доза виміряється в греях (Гр). 1Гр – це така поглинена доза, при якій 1 кг речовини, що опромінюється, поглинає 1 Дж енергії, тобто 1 Гр = 1 Дж/кг). Відмічено що якщо ввести інгібітори синтезу РНК то загибель не відбувається. Отже інтерфазна загибель генетично обумовлена. Некроз і апотоз відмінні процеси.

Теорія мішені

Теорія мішені базується на двох аксіомах: передавання енергії речовині характеризується дискретністю й статистичними особливостями. Молекули і субклітинні структури яким передається енергія мають неоднакове значення в житті клітини. В клітині є унікальні і масові структури. Ушкодження масових структур не є критичним для клітини. До унікальних структур належить ДНК або РНК у РНК-вірусів. Випромінення найістотніше впливає на геном але ураження пластому також небезпечне через накопичення радіотоксинів чи змін у співвідношеннях між іонами. Мішені можуть бути одноударними та багатоударними.

Радіаційно-хімічні та радіаційно-біологічні процеси в опроміненій клітині.

Для початку одиниці вимірювання радіації.

Доза випромінювання – це кількість енергії іонізуючого випромінювання, поглиненої одиницею маси середовища, що опромінюється. Розрізняють експозиційну, поглинену й еквівалентну дози випромінювання. Для визначення поглиненої енергії будь-якого виду випромінювання в середовищі прийняте поняття поглиненої дози випромінювання.

Поглинена доза випромінювання визначається як енергія, поглинена одиницею маси речовини, що опромінюється. За одиницю поглиненої дози випромінювання приймається джоуль на кілограм (Дж/кг).

У системі СІ поглинена доза виміряється в греях (Гр). 1Гр – це така поглинена доза, при якій 1 кг речовини, що опромінюється, поглинає 1 Дж енергії, тобто 1 Гр = 1 Дж/кг.

Відповідно до вищевикладеного,

де Dпогл - поглинена доза випромінювання,

ΔE - енергія, поглинена речовиною, що опромінюється, Δm - маса речовини.

Величина поглиненої дози випромінювання залежить від властивостей випромінювання і поглинаючого середовища.

Для оцінки біологічного впливу іонізуючого випромінювання використовується еквівалентна доза Dекв. Вона дорівнює добутку поглиненої дози Dпогл на так названий коефіцієнт відносної біологічної ефективності даного виду випромінювання η.

Dекв = Dпогл· η

Для рентгенівського, гама-, бета-випромінювань η =1; для альфа-випромінюванняη =20; для нейтронів з енергією менше 20 КеВ η =3; для нейтронів з енергією 0,1-10 МеВ η =10.

Одиницею вимірювання еквівалентної дози в системі СІ використовується зіверт (Зв), несистемною одиницею є біологічний еквівалент рада (бер);

1Зв = 100 бер =1 Грη ·

Для характеристики джерела випромінювання по ефекту іонізації застосовується так названа експозиційна доза рентгенівського і гамма-випромінювань. Експозиційна доза виражає енергію випромінювання, перетворену в кінетичну енергію заряджених часток в одиниці маси атмосферного повітря. З вище викладеного випливає :

де Dексп - експозиційна доза рентгенівського і гамма-випромінювань;

ΔQ - заряд, що виникає в результаті іонізації повітря в елементі об’єму; Δm - маса повітря, що опромінюється, у цьому об’ємі.

За одиницю експозиційної дози рентгенівського і гамма-випромінювань приймається кулон на кілограм – 1 Кл/кг. Кулон на кілограм – експозиційна доза рентгенівського і гамма-випромінювань, при якій сполучена з цим випромінюванням корпускулярна емісія на кілограм сухого повітря при нормальних умовах (при t0 = 0°C і тиску 760 мм рт. ст.) робить у повітрі іони, що несуть заряд в один кулон електрики кожного знаку.

Несистемною одиницею експозиційної дози рентгенівського і гамма-випромінювань є рентген.

Рентген – це доза гамма-випромінювання, під дією якої в 1см3 сухого повітря при нормальних умовах (t =°C і тиску 760 мм рт. ст.) створюються іони, що в одиниці об’єму несуть одну електростатичну одиницю електрики одного знака. Дозі в 1Р відповідає утворенню 2,08·109 пар іонів у 1см3 повітря.

Одиниця рентген може бути використана до значення енергії 3 Мев рентгенівського і гамма-випромінювань. Випромінювання може вимірятися в рентгенах - Р, мілірентгенах - мР чи мікрорентгенах - мкР (1 Р = 103 мР = 106 мкР).

Отже, для одержання експозиційної дози в один рентген потрібно, щоб енергія, витрачена на іонізацію в одному кубічному сантиметрі повітря (чи грамі), відповідно дорівнювала

1 Р = 2,58·10- 4 Кл/кг або 1 P = 3,86·10-3 Дж/кг

Джерела іонізуючих випромінювань характеризуються активністю, що визначається кількістю ядерних розпадів dN за проміжок часу dt:

У системі СІ одиницею вимірювання активності є беккерель (Бк).

1 Бк – це один розпад за секунду. Несистемною одиницею є кюрі (Ки).

1 Ки = 3,7·1010 Бк.

Поглинена доза випромінювання й експозиційна доза рентгенівського і гамма-випромінювань, поділені на одиниці часу, називаються відповідно потужністю поглиненої дози випромінювання і потужністю експозиційної дози рентгенівського і гамма-випромінювань (Рпогл і Рексп).

За одиницю потужності поглиненої дози випромінювання і потужності експозиційної дози прийнятий відповідно ват на кілограм (Вт/кг) і ампер на кілограм (А/кг).

Несистемними одиницями потужності поглиненої дози випромінювання і потужності експозиційної дози рентгенівського і гамма-випромінювань відповідно є рад в секунду і рентген в секунду (рад/сек и р/сек):

Ступінь забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами характеризується густиною забруднення, що виміряється кількістю радіоактивних розпадів атомів в одиницю часу на одиницю поверхні, або в одиниці маси, або в об’ємі (Ки/кг, Бк/кг, Ки/л, Бк/л, Ки/км2, Бк/км2).

Співвідношення між одиницями СІ і несистемними одиницями активності і характеристик поля випромінювання:

Перетворення молекул під впливом опромінення: радіоліз., приєднання чи відщеплення водню, дисоціація молекули, реакція приєднання, димеризації, диспропорціонування, приєднання кисню, перенесення водню.

В результаті утворюються продукти першого покоління які вступають в подальші перетворення і виникають продукти другого і подальших поколінь. ДНК змінюється через перетворення основ (радіоліз азотистих основ, радіоліз вуглецевого ланцюга, міграція заряду, розриви молекули, зшивки ДНК-білок. Під дією радіації міняється структура хроматину.

ЛЕКЦІЯ 4

Тема:Методи виявлення та реєстрації іонізуючого випромінювання.

Мета: Розкрити особливості методів виявлення та реєстрації іонізуючого випромінювання.

Професійна спрямованість: матеріал дає змогу майбутнім вчителям формувати уявлення про особливості методів виявлення та реєстрації іонізуючого випромінювання.

Ключові поняття: Іонізаційні методи. Сцинтиляційні методи. Люмінісцентні методи. Фотографічний метод. Хімічний метод. Біологічні методи. Основні типи детекторів та їх характеристики. Іонізаційна камера. Пропорційні лічильники. Гейгера-Мюлера лічильник.

1. Іонізаційні методи.
2. Сцинтиляційні методи.
3. Люмінісцентні методи.
4. Фотографічний метод.
5. Хімічний метод.
6. Біологічні методи.
7. Основні типи детекторів та їх характеристики.
8. Іонізаційна камера.

Самостійна робота:

1. Пропорційні лічильники.

.Підготувати реферати на теми: «Гейгера-Мюлера лічильник».

1. Д.М. Гродзинський. Радіобіологія. К.: Либідь, 2001. – 448с.

Читайте також:

1. II Основна частина
2. II Основна частина
3. II Основна частина
4. II. Основна частина
5. II. Основна частина
6. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
7. Головною особливістю драйвів є загальна мобілізація рухової системи організму, а основна властивість антидрайвів — демобілізація організму
8. Договір — основна форма регулювання товарне-грошових відносин в агропромисловому комплексі
9. Договори у рамках Світової організації торгівлі. Генеральна угода з тарифів і торгівлі товарами, основна мета та принципи ГАТТ
10. Кислотно-основна класифікація катіонів.
11. Конституція України – основна база правового забезпечення оперативно-розшукової тактики податкової міліції
12. Корпорація як основна форма організації великих підприємств.

Переглядів: 1285