Система профорієнтаційної роботи в школі

План

Лекція 11-12. ЗМІСТ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ШКОЛЯРІВ В ПРОЦЕСІ ТРУДОВОЇ ПІДГОТОВКИ

1. Система профорієнтаційної роботи в школі.

2. Зміст професійної орієнтації молодших школярів.

3. Зміст професійної орієнтації учнів середніх класів.

4. Професійна орієнтація учнів 10-12х класів в процесі їх трудової підготовки.

5. Зміст профорієнтації учнів в процесі позакласної і позашкільної роботи.

Література:

1. Боровский А.Б., Потапенко Т.М., Щекин Г.В. Система, методов профессиональной ориентации. Кн. 1. Основы профессиональной ориентации: Учеб.-метод. пособие. — К.: МЗУУП, 1993 — 164 с.

2. Захаров Н. Н., Симоненко В. Д. Профессиональная ориентация школьников. — М.: Просвещение, 1989. — 192 с.

3. Киселев С.Н., Нискородов В.В., Цыбулько Г.Я. Диагностические методы в профессиональной ориентации. – Славянск: «Печатный двор», 2001. – 200 с.

4. Професійна діагностика / Упорядник Т.Гончаренко. – 2-ге вид., стереотипне. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. – 120 с.

5. Соловйова Л. Система профорієнтаційної роботи в школі // Професійна діагностика / Упорядник Т.Гончаренко. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. – 120с.

Щоб вибір професії був справді свідомим і вільним, необхідно враховувати принаймні три фактори: інформованість про світ професій, знання своїх особистісних особливостей, уміння співвідносити особисті якості з вимогами, які пред'являють професія і спеціальність. Однак, вибір професії пов'язаний і з категоріями можливості й потреби, інтересу до мети, такими факторами, як потяг і мотивація, передбачення результатів прийнятих рішень.

Однією з проблем, які повинна вирішувати школа, є рання етапна профорієнтаційна діагностика. Треба враховувати вікові зміни мотиваційної сфери. Шляхом спостереження за школярами, анкетування, аналізу творів на задані теми можна виявити наступні етапи становлення суспільно цінних мотивів трудової діяльності учнів I—XІІ класів.

Школярі молодших класів (І-ІV класи) знайомляться зі світом професій, насамперед, із найрозповсюдженими професіями, професіями своїх батьків, у них формується правильне емоційне ставлення до праці, з'являється бажання займатися корисною справою, якісно виконувати доручену роботу.

Учні V — VII класів знайомляться в основному з професіями свого економічного регіону. Однією з умов профорієнтації в навчальному процесі є врахування потреб у кадрах конкретного економічного району. Адже кожен економічний район має свої специфічні, характерні для даної місцевості потреби в кадрах. Одне із завдань профорієнтації— задовольнити цю потребу: хотілося б, щоб профорієнтаційна робота мала регіональний характер. Учні повинні знати, де і які знання вони можуть застосовувати у своєму регіоні. Учителі повинні ознайомити учня з потребами у певних спеціальностях свого регіону і наголошувати саме на цих професіях. Освіта повинна не лише задовольняти потреби регіону, а й сприяти розвитку регіону в тих галузях, які ще не досить розвинуті.

На етапі завершення основного ступеня середньої школи (II ступінь, VIII—IX клас) особливе значення в професійному самовизначенні школярів має курс «Основи вибору професії». У VIII класі вчитель попередньо рекомендує учню вибір однієї зі сфер професійної діяльності: людина—природа, людина—техніка, людина—людина, людина—знакова система, людина—художній образ.

Предмети на вибір у цих класах покликані сприяти формуванню в школярів стійких професійних інтересів, допомогти їм у виборі правильного навчання в X — XІІ класах. Підсилюється увага до вироблення у школярів бажання до постійного навчання. Профорієнтаційна робота з ними планується з урахуванням можливості продовження освіти в професійно-технічних, середніх спеціальних навчальних закладах чи у середніх загальноосвітніх школах.

Учні X - XІІ класів, що вибрали профіль навчання чи опанували (за бажанням) професією, уточнюють відповідність своїх професійно важливих і інших якостей, стану здоров'я вимогам професійної діяльності, що обирається. Учитель повинний не лише звертати увагу на психофізіологічні якості школярів, необхідні для оволодіння професією, але і за необхідністю коректувати вибір учнів, допомагати в самооцінюванні своїх здібностей і інтересів. Чим старший клас, тим жорсткіша диференціація, тим глибшими є профілювання й індивідуалізація навчання.

З огляду на важливу роль у професійному самовизначенні учнів їхніх батьків особливе значення має співпраця в профорієнтаційній роботі школи й сім'ї. Тому школа повинна направляти зусилля батьків на створення умов для розвитку інтересів, схильностей і здібностей їхніх дітей, формування в них обґрунтованих професійних намірів, на участь у розробці планів реалізації цих намірів, за допомогою центру соціальних служб для молоді, де є кваліфіковані фахівці-психологи, озброюючи батьків мінімумом психолого-педагогічних знань і умінь, необхідних для грамотного впливу на професійне самовизначення дитини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Допоміжна	\|	Лекція 11 – 12

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.