Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Лекція 11 – 12

Зміст профорієнтації учнів в процесі позакласної і позашкільної роботи

Зміст професійної орієнтації учнів середніх класів

Зміст професійної орієнтації молодших школярів

Учні І-ІV класів ще далекі від вибору професії, але правильно поставлена серед них профорієнтаційна робота повинна стати основою, на якій надалі будуть розвиватися професійні інтереси і наміри школярів у старших класах.

Профорієнтаційна робота в молодших класах полягає в основному в професійній освіті. У вчителя цих класів є можливість почати вивчення дітей (задатків, інтересів) з метою їх наступної професійної орієнтації. У процесі спостереження на уроках, бесід з дитиною, аналізу продуктів діяльності школяра вчитель відмічає деякі особливості, схильності особистості, що при проведенні відповідної роботи з їхнього розвитку можуть стати надалі визначальними у професійному самовизначенні.

Дослідження багатьох учених показують, що приблизно в 30% школярів стійкі професійні інтереси до професії, що обирається в майбутньому, сформувалися вже в початкових класах. Задача вчителя - якомога раніше виявити інтереси школярів і розвити їх відповідно до потреб суспільства, створюючи умови для всебічного гармонійного розвитку особистості людини.

Особливі можливості для проведення профорієнтаційної роботи мають уроки трудового навчання. На уроках відбувається ознайомлення дітей з основними сферами трудової діяльності людей, найбільш розповсюдженими професіями промислового і сільськогосподарського виробництва, що сприяють розвитку інтересів і здібностей дітей.

Теоретичне знайомство з професіями для молодших школярів варто проводити у формі розповіді, бесіди, зустрічей із представниками професій, переглядів слайдів, відеофільмів, фотоальбомів, проведень екскурсій.

Комплексний підхід до профорієнтаційної роботи передбачає також всебічне вивчення школярів. Воно допомагає виявити характерні риси особистості школярів, знайти правильні форми і методи подальшої роботи з ними. Вивчення проводять за допомогою різних методів, але систематично.

Вивчення особистості школярів тісно пов'язано з їх вихованням. Знаючи особливості учня, вчитель може знайти прийоми розвитку наявних у нього задатків, згладити негативні сторони характеру тощо. Вчителю важливо виявити задатки, вказати на них дитині, її батькам, допомогти в розвитку і формуванні здібностей.

Важлива роль у профорієнтаційній роботі повинна приділятися і позакласним заходам. Цікаво організовані заходи, добре сплановані заняття гуртків і груп по інтересах розвивають здатності дітей, їхню творчу активність, допомагають більше довідатися про трудову діяльність людей, навчитися робити вироби своїми руками, виховують у них почуття радості від виконаної роботи, від участі в колективній праці, бажання трудитися та інші якості.

У процесі трудового навчання в середніх класах учні повинні одержати ґрунтовну загальнотрудову підготовку політехнічного характеру, що сприяє їх громадянському становленню, моральному й інтелектуальному формуванню, фізичному розвитку особистості.

Особливість профорієнтаційної роботи з учнями V - VII класів полягає в ознайомленні школярів в більшості з орієнтацією на масові робочі професії. З цією метою:

· визначають професії і спеціальності, з якими необхідно ознайомити учнів при проведенні занять по тій або іншій темі навчальної програми;

· порівнюють технології робіт, виконувані в шкільному кабінеті (майстерні), і технологічні виробничі процеси на відповідних підприємствах;

· організують екскурсії та зустрічі з передовиками і новаторами виробництва;

· знайомлять школярів з вимогами професії до особистості працівника;

· у процесі навчальної та трудової діяльності учнів виявляють їх професійно важливі якості, формують інтереси, схильності до різних видів діяльності.

Розглядаючи основні форми організації навчально-виховної роботи з учнями на заняттях по трудовому навчанню (урок по оволодінню новими знаннями; лабораторна і практична робота; урок по оволодінню уміннями і навичками; урок, пов'язаний із продуктивною працею учнів тощо), можна зробити висновок, що усі вони створюють сприятливі умови для здійснення профорієнтаційної роботи.

При проведенні лабораторних і практичних робіт варто створювати умови, максимально наближені до виробничих; на заняттях використовувати технічно справний інструмент; в інструкційних і технологічних картах передбачати завдання по ознайомленню школярів з виробничим устаткуванням і прийомами роботи з ним; звертати увагу учнів на відмінність промислового устаткування від устаткування шкільного.

Особливо важливо добре організувати продуктивну працю самих учнів, тому що саме праця слугує тією виховною силою, без якої неможлива ефективна профорієнтація, а любов до праці можна прищеплювати тільки в праці. Правильний вибір учнем його майбутньої професії у значній мірі залежить від того, наскільки він обізнаний у професії. Це враховано й у програмах з трудового навчання. У ряді розділів програми поданий перелік професій, з якими треба ознайомити учнів у процесі трудового навчання.

При проведенні цілеспрямованої профорієнтаційної роботи необхідно враховувати не тільки промислове оточення школи, але і вікові особливості учнів, їхню трудову підготовку, рівень знань і навичок. У зв'язку з цим обсяг профорієнтаційної інформації від класу до класу треба постійно збільшувати, розширювати й ускладнювати. Це повинно бути передбачене в перспективних планах профорієнтаційної роботи для різних класів. Наприклад, передбачається, що в V класі будуть подані загальні поняття про професії: назва професії, відомості про те, що роблять фахівці даної професії, якими основними знаряддями праці вони користуються в роботі, яка користь від їхньої праці суспільству. У VI—VIII класах відомості про професії розширюють. У цих класах учням вже можна розповідати про значення професії в сучасному виробництві, про історію її розвитку, про зміст праці, предмети і знаряддя праці, продукцію, що випускається; розкривати психофізіологічні вимоги професії до людини; систему оплати праці; систему підготовки і підвищення кваліфікації кадрів з даної професії.

Профорієнтаційну роботу з учнями на уроках праці необхідно проводити в тісному взаємозв'язку з економічним вихованням. У процесі трудового навчання школярі повинні: привчитися до раціональної організації робочого місця, ощадливій витраті матеріальних цінностей, ефективного використання робочого часу; ознайомитися з формами матеріального і морального заохочення за працю на підприємствах; пізнати елементи господарського розрахунку; осягнути зміст таких економічних категорій, як продуктивність праці, собівартість продукції, рентабельність. Усе це буде сприяти більш усвідомленому професійному самовизначенню.

Для проведення практичної роботи з профорієнтації на заняттях з трудового навчання необхідно при розробці планів-конспектів кожного заняття відбивати в них конкретну профорієнтаційну роботу, тісно пов'язану з темою заняття і його змістом.

У програмах відзначається, що мета трудового навчання випускників неповної середньої школи - підведення їх до свідомого вибору однієї з професій досліджуваного виробництва і подальшому шляху отримання освіти.

У процесі трудової підготовки учнів VIII—IX класів перед вчителем трудового навчання постає ряд задач по профорієнтації школярів:

· формування загальнопрофесійних знань, умінь і навичок по групі споріднених професій;

· виявлення й оцінка рівня професійних інтересів, їхній розвиток у навчально-виховному процесі;

· виховання професійно важливих якостей особистості: професійної відповідальності, професійної честі та етики тощо.

Методи трудового навчання повинні бути спрямовані на розвиток технічного мислення учнів, уміння здійснювати політехнічний аналіз технічних об'єктів і технологічних процесів, сприяти виробленню технічної спостережливості, просторовій уяві, умінню здійснювати перенос знань з однієї галузі в іншу.

4. Професійна орієнтація учнів 10-12х класів в процесі їх трудової підготовки

Мета трудового навчання учнів X—XІІ класів - формування знань, умінь і навичок по одній з професій або напрямку трудової діяльності відповідно до інтересів, схильностей і здібностей. У зв'язку з цим основні напрямки профорієнтаційної роботи з учнями наступні: професійна освіта, професійна виховання, професійна діагностика і професійна консультація учнів.

З метою максимального скорочення випадкового вибору професії молоддю в останні роки в країні розгорнулася велика робота з розробки і впровадження в практику довгострокових форм профорієнтації школярів, у тому числі і професійного підбору за профілями трудового навчання старшокласників, професії УВК і ПТУ.

Головна мета професійного підбору - вибір кожною людиною професії, яка найбільше відповідає її психофізіологічним особливостям та інтересам, що сприяє гармонічному, всебічному розвитку особистості, найбільш ефективному використанню її потенційних можливостей. Профпідбір здійснюється в єдності особистих і суспільних інтересів.

Професійний підбор здійснюється в три етапи: попередній, коригувальний і контрольний.

Попередній профпідбір на профілі трудового навчання у VIII—IX класах здійснюється в останній чверті VII класу.

На цьому етапі на основі результатів попереднього вивчення учня (профорієнтаційна карта молодшого школяра, профорієнтаційна характеристика на учня VII класу, характеристики на учня вчителів-предметників, аналіз продуктів діяльності, показників анкетного опитування, аналіз думок батьків, показники медичного огляду) профорієнтаційна комісія школи (завуч, класний керівник, учитель трудового навчання, медичний працівник), проводячи бесіду з учнями, рекомендує йому профіль трудового навчання у VIII—IX класах.

Коригувальний профпідбір - другий етап - здійснюється в першій - другій чверті VIII класу. На цьому етапі складовою частиною трудової підготовки учнів стає курс "Основи виробництва. Вибір професії", що тісно пов'язаний як з усією профорієнтаційною роботою в школі, так і з вихованням учнів в цілому.

Мета курсу - формування в школярів визначених знань про сучасне виробництво, підготовка кожного учня до усвідомленого професійного самовизначення.

Відповідно до зазначеної мети, задачі курсу наступні:

· формування в учнів політехнічних знань про сучасне виробництво і зміст праці в ньому, основні його напрямки;

· формування у школярів знань про світ професій, про вимоги професій до особистості, про професійно важливі психофізіологічні якості й особливості людини;

· виявлення і розвиток професійних інтересів і здібностей учнів, формування у них суспільно значимих мотивів вибору професії, підготовка до професійного самовизначення, надання допомоги у виборі шляху професійної освіти, профілю професійної підготовки в VІІІ-ІX класах і професії в X-XІІ класах;

· виховання потреби в професійному самовизначенні.

У програмі відсутній варіативний план, що враховує особливості виробничої спрямованості того або іншого регіону. Але в пояснювальній записці зазначено, що "зміст курсу повинен бути конкретизований з урахуванням виробничого оточення, специфіки базових підприємств, потреб міста, району в робочих кадрах". Тому вчителю необхідно тісно узгоджувати досліджуваний на уроках матеріал з діяльністю трудових колективів.

Характерна риса програми курсу полягає в тому, що успішна реалізація її можлива лише за умови творчої активності профорієнтаційної діяльності як учнів, так і вчителів. І це закономірно. І вчитель, і учні повинні бути в постійному пошуку: перший - активних форм і методів профорієнтації школярів на основі глибоких знань сфери виробництва і психології особистості, другі - свого покликання. Програма створює широке поле діяльності в цьому напрямку.

Основні форми і методи проведення занять за курсом різноманітні: це комбіновані уроки, розповіді, бесіди індивідуальні та групові; професіографічні екскурсії на підприємства та у навчальні заклади; демонстрації слайдів, відеофільмів про галузі народного господарства і професії, про психофізіологічні можливості людини; письмові роботи у формі творів про професію, що обирається; професіографічні дослідження з метою опису професії; виготовлення альбомів професій; зустрічі з представниками окремих професій; диспути про значення, правила вибору і типові помилки при виборі професії; професіографічні ігри. Як дидактичний матеріал при проведенні занять варто використовувати плакати, діаграми, кодосхемы, слайди і відеофільми.

У процесі вивчення курсу "Основи виробництва. Вибір професії" учень ще раз перевіряє свої схильності та здібності, свій інтерес до визначеної сфери трудової діяльності. Тут же продовжують спостереження за діяльністю школяра й вчителі-предметники, класний керівник.

На підставі отриманих з цієї діяльності результатів, з огляду на думку батьків, уточнюють раніше рекомендований профіль трудової підготовки.

Окремим учням може бути необхідне дослідження більшого числа їхніх психофізіологічних якостей (час реакції на різні подразники, ступені світлового розрізнення і т.ін). Для них організують профконсультацію в центрі профорієнтації школярів.

Третій етап цієї роботи - контрольний профпідбір. Він полягає в подальшому розвитку і поглибленні професійних інтересів учнів. Тому що вибір учнями VII класів профілю навчання не завжди буває досить продуманим, тому учням VIII класів на цьому етапі надається можливість змінювати його. З цією метою на початку навчального року зі школярами проводять докладні бесіди й екскурсії на всі ділянки і підрозділи УВК, організовують зустрічі з молодими робітниками, фахівцями виробництва.

У зв'язку з вибором професії з учнями в перший місяць їхнього навчання проводять спеціальні дослідження їхніх психофізіологічних якостей.

При цьому варто враховувати, що завершується курс "Основи виробництва. Вибір професії" профконсультацією.

Під професійною консультацією розуміють цілеспрямоване керівництво діяльністю учнів по формуванню їхньої професійної спрямованості на основі тривалого вивчення індивідуальних особливостей кожного. Сутність її полягає в наданні допомоги в трудовому самовизначенні учнів, ґрунтуючись на знанні їхніх якостей.

Основна мета профорієнтації школярів, як відзначалося вище, - стимулювання їхньої активності в пошуках "своєї" професії. Але відомо, що час розвитку здібностей, тобто вік, у якому розумові та фізичні здібності виявляються з найбільшою силою, у різних людей різний (в одних - раніше, в інших - пізніше). І це необхідно враховувати.

Тому для шкільної профконсультації важливо не тільки діагностувати в учня наявні професійно потрібні якості, головне - виявляти рівень психологічної і практичної готовності учня до наміченої ним професії і стимулювати його до самовиховання і розвитку відсутніх якостей особистості.

Звідси випливає, що професійна консультація в середній загальноосвітній школі здійснюється в тісній єдності з вивченням особистості учня і професійним підбором (тобто рекомендацією учню найбільш підходящої йому професії або сфери діяльності), що є її складовими.

Таким чином, професійна консультація учнів загальноосвітньої школи повинна носити активний характер і виконувати наступні задачі:

· всебічне вивчення особистості школяра (інтересів, схильностей, здібностей, психофізіологічних якостей, стану здоров'я);

· зіставлення рівня практичної і психологічної підготовленості школяра з вимогами професій і спільний підбір найбільш відповідної;

· рекомендації учню шляхів компенсації відсутніх професійно важливих якостей особистості, необхідних для успішного оволодіння майбутньою професією;

· стимулювання самовиховання і самооцінки школяра шляхом систематичного контролю його діяльності по досягненню наміченої мети.

Отже, задача профконсультації учнів полягає у наданні рекомендації школяру про вибір професії на основі цілеспрямованого формування стійких професійних інтересів, що відповідають особливостям особистості і потребам суспільства, здійснюваному на основі тривалого вивчення школяра.

Відповідно до цього дані про учня, що накопичуються в батьків, учителів, психолога, вихователів, керівників різних гуртків, лікаря та інших фахівців, що працюють з учнями, повинні бути зібрані та систематизовані. На основі цих даних має бути складена особиста справа учня, яка ведеться в школі протягом усього навчання і є основою для видачі рекомендаційних характеристик, педагогічних порад школярам-випускникам. Ведення таких особистих справ, а також профорієнтаційних карт учнів багато в чому допомагає проводити профорієнтаційну роботу в школі і підвищувати її ефективність.

У підготовці до проведення професійної консультації, її здійсненні велика роль класного керівника. Він проводить наступну роботу по профорієнтації учнів:

· здійснює професійну освіту школярів на класних годинах, позакласних і позашкільних заходах;

· сприяє виявленню і розвитку професійних задатків, схильностей і здібностей учнів у процесі трудового, навчального, суспільного, ігрового та інших видів активної творчої діяльності;

· виявляє і формує професійні інтереси, суспільно значимі мотиви професійного самовизначення;

· створює умови для самосвідомості особистісних якостей школярів, професійного їхнього пошуку, адекватної самооцінки;

· використовує профорієнтаційні можливості родини, базових підприємств і громадськості для підготовки школярів до професійного самовизначення;

· залучає до профорієнтаційної роботи з учнями класу вчителів-предметників, психолога, завідувача шкільною бібліотекою, медпрацівника;

· забезпечує всім учням класу медичну профконсультацію, бере активну участь у здійсненні загальної профконсультації;

· фіксує різноманітні дані про учнів, пов'язані з профорієнтацією;

· виховує в учнів любов до праці, повагу до трудівників.

Учитель трудового навчання має у своєму розпорядженні значні можливості в здійсненні професійної консультації школярів, у формуванні в них інтересу до техніки, природи, у розвитку просторової уяви та інших професійно важливих якостей.

Основні відомості про учня вчитель трудового навчання одержує в процесі спостереження за його навчальною та трудовою діяльністю. На теоретичних і практичних заняттях вчитель бачить, яка культура праці учня, як розвинуті в нього координація, окомір тощо.

Велику роль у виявленні деяких професійно важливих якостей особистості відіграють спеціальні прилади. Так, за допомогою простого рефлексометра можна виявити час реакції на різні подразники. Ці й інші прилади для визначення різних якостей особистості, а також для механізації праці з бланковими методиками вчитель праці може виготовити разом з учнями.

Підготовці школярів до свідомого вибору професії, розвитку творчих здібностей, формуванню інтересу до роботи в сфері матеріального виробництва, науці, техніці і т.п. багато в чому сприяє позакласна і позашкільна робота.

У профорієнтаційній роботі, що проводиться на позакласних заняттях, можна виділити кілька етапів у залежності від вікових і пізнавальних особливостей учнів.

Перший етап (робота зі школярами І - ІV класів) - формування соціальних установок на працю в області матеріального виробництва, а саме формування в учнів позитивного відношення до праці взагалі, поваги до звання трудівника, прагнення своєю посильною працею надавати оточуючим радість і одержувати від цього моральне задоволення.

Робота проводиться по заздалегідь складеному плану, у який включені екскурсії і бесіди про найпоширеніші професії, про роботу батьків, їхніх трудові успіхи. Для учнів цієї вікової групи можна організувати екскурсії в шкільну їдальню і кухню, у навчальні майстерні, у кабінет праці, на пришкільну ділянку, у бібліотеку, у МНВК, ПТУ, на підприємства, у відділення зв'язку, на колгоспну ферму, у гараж або ремонтну майстерню і т. ін. Під час цих екскурсій головна увага звертається на працю людей, що беруть участь у виробничому процесі, на знаряддя праці, за допомогою яких з сировини одержують готовий продукт, відзначається роль праці в житті суспільства й окремої людини.

Другий етап (робота з учнями V-VІІ класів) - спонукальний. Відомо, що в школярів у процесі навчання і виховання пізнавальний інтерес, як правило, формується раніше професійного. Тому в роботі з профорієнтації на даному етапі важливо розбудити пізнавальний інтерес учнів до виду діяльності (робота з технікою, з об'єктами природи та ін.). На цьому етапі профорієнтації позакласні заняття по техніці та праці, вікторини, ігри повинні зіграти велику роль. У школярів продовжується формування соціальних установок, і разом з цим власне і починається профорієнтація.

Третій етап (охоплює в основному учнів VІІІ - ІX класів) - перевірка учнями власних сил у конкретній праці, подальше формування професійних інтересів і схильностей школярів. На цьому етапі свої професійні наміри учні підкріплюють практичними уміннями з найбільш загальних професій. Завершується він вибором конкретної професії, визначенням шляхів її освоєння. Характерною для даного етапу є робота учнів у різних клубах і гуртках по інтересах (предметних, предметно-технічних, виробничо-технічних)

У зміст профорієнтаційної роботи, проведеної на заняттях технічних гуртків, входить ознайомлення учнів із професіями (відповідно до профілю гуртка), предметами і технологією праці, вимогами щодо особистості робітника, умовами підготовки фахівців з даної професії, із творчою роботою та перспективами професійного росту працівників цих професій, технічних творчих гуртках.

При складанні переліку сфер праці і кола професій для ознайомлення з ними школярів, необхідно керуватися потребами в кадрах виробничого оточення й у той же час враховувати напрямки, по яких ведеться підготовка фахівців у найближчих професійно-технічних училищах, технікумах і вузах.

Гурткові заняття відкривають широкі можливості професійної орієнтації учнів з урахуванням вікових особливостей, їхніх інтересів, а також основних напрямків розвитку народного господарства. Це забезпечується відповідними програмами гуртків технічної творчості, розрахованими на визначений вік учнів і маючими політехнічний зміст. Так, програми першого року навчання, як правило, розраховані на учнів VІ-VІІ класів, другого - на школярів VІІІ-ІХ класів, а X-XІІ класи в більшості випадків займаються по індивідуальних програмах. З учнями ІІІ-V класів працюють по програмах гуртків початкового технічного моделювання. Школярі І-ІІ класів займаються в спеціально створюваних для них гуртках "Умілі руки", "Фабрика іграшок", "Юний технік", "Творча майстерня" і ін., що проводять свою роботу на базі кімнати праці початкових класів.

Типові програми по кожному гуртку містять теоретичний матеріал і достатній перелік практичних робіт. Вони також допускають включення в план роботи конструкцій або моделей, не передбачених програмою, але відповідних тій або іншій темі. У залежності від місцевих умов і інтересів дітей, що відвідують гуртки, досліджуваний матеріал можна скоротити або збільшити.

Гуртки технічної творчості сприяють розширенню інтересів учнів до сучасного виробництва, техніки, науки, розвивають творче і технічне мислення, формують навички та уміння по конструюванню, моделюванню і раціоналізаторській роботі. Успішні заняття учнів у відповідному гуртку розвивають інтерес до визначеного виду діяльності, формують позитивне відношення до виконуваної роботи.

Розвиток інтересів і схильностей учнів багато в чому залежить від правильної організації їхньої пізнавальної діяльності на заняттях кружків. Пізнавальна діяльність сприяє виявленню індивідуальної схильності учня до успішного виконання визначеного виду праці, формуванню його професійної спрямованості. Тому при організації пізнавальної діяльності важливо, щоб потрібна професійна інформація надходила учням вчасно і відповідала їхнім можливостям.

Для занять конкретного технічного кружка неважко виділити характерні сторони профорієнтації, що можуть бути найбільше успішно висвітлені в ньому. До них відносяться описи діяльності працівника, його задачі як фахівця виробництва, зміст праці, хід роботи, умови праці, а також ознайомлення зі знаннями, уміннями і навичками, необхідними для ефективної роботи, з переліком знарядь і об'єктів праці.

Для того щоб професійна орієнтація на заняттях технічного гуртка проводилася систематично протягом усього періоду його роботи, необхідно на підставі типової програми скласти план роботи з професійної орієнтації з урахуванням усіх видів згаданих факторів і особливостей.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Система профорієнтаційної роботи в школі	\|	Національно-культурна специфіка мовної поведінки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.