МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Лекція.ХАРАКТЕРИСТИКИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
1. Часові характеристики ПЕ. 2. Сутнісні характеристики ПЕ. 3. Суб’єктні х-ки ПЕ. 4. Об’єктні хар-ки ПЕ.
5-хвилинне письмове завдання для аудиторії: що таке психологічна експертиза?
Література 1. Наказ МОН України №330 від 20.04.01 Про затвердження Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України. 2. Белкин Р.С. Експеримент в следственной и экспертной практике. – М., 1964. 3. Виленский О.Г. Врачебно-трудовая экспертиза при психических заболеваниях. – К., 1979. 4. Гірник А.М. Конфліктологічна експертиза: специфіка і принципи. – К., 2002. 5. Кудрявцев И.А. Судебная психолого-психиатрическая экспертиза. – М., 1988. 6. Сафуанов Ф.С. Судебно-психиатрическая экспертиза в уголовном процессе: научно-практическое пособие. М.: Смысл, Гардарика, 1998. 192 с. 7. Сафуанов Ф.С. Практикум по судебно-психологической экспертизе: Учебное пособие. М.: Московский городской психолого-педагогический университет, Смысл, 2007. 120 с. 8. Сафуанов Ф.С. Клиническая психология в экспертной практике: Учебно-методическое пособие. М.: Московский городской психолого-педагогический университет, 2002. 72 с. 9. Швалб Ю.М. Принципи та моделі психологічної експертизи // Практична психологія та соціальна робота. - 1999.-N8; 2000.-N1. - С.26-28,С.22-25. 10. Шошин П.Б. Метод экспертных оценок. – М., 1987. 11. Братусь С.Л. Введение в гуманитарную экспертизу образования. – М.: Смысл, 1999. 12. Брукнич А., Джонс П и др.Экспертные системы: принципы работы и применения. – М., 1987. 13. Голубева Л.Н. и др. Экспертные системы. – М., 1990. 14. Нейлор К. Как построить свою Экспертную систему. – М., 1991.
Ідея експертизи – значне поширення в останні роки в різних галузях суспільного буття. Поширене судження, що експерт – це той, хто добре розуміється у якійсь конкретній справі або питанні. Не розрізняються поняття „експерт” та „спеціаліст”. Методологія і теорія експертної роботи практично відсутні. Проведення психологічної експертизи за змістом та формою не збігається з традиційною практикою психологічного дослідження, що склалась у психології. Хоча незаперечний і той факт, що психологічна експертиза є все-таки певного роду дослідженням. Для того, щоб вона стала дієвим інструментом, необхідно визначити методологічні принципи та хоча б у загальних рисах теоретичні підстави експертизи як особливого роду інтелектуальної діяльності. Розробка теорії психологічної експертизи передбачає пошук відповідей на такі питання: 1) коли виникає необхідність у проведенні експертизи; 2) в чому специфіка експертизи як виду інтелектуальної діяльності; 3) хто може виступати в позиції експерта або, інакше кажучи, які характерні ознаки має позиція експерта; 4) які об’єкти об’єкти можуть бути предметом експертизи? Час – своєрідність експертизи – суб’єкт – об’єкти 1. Досить швидке поширення експертних ідей почалось в усьому світі не так давно – приблизно 30 років тому. В Україні – протягом останніх 15 років, хоча при цьому в тій чи іншій формі експертиза як соціальна практика існує досить давно. Достатньо згадати криміналістичну експертизу, психіатричну експертизу, наявність експертних рад та комісій при інститутах, міністерствах тощо. Бум експертизи – чому? Це не чергова мода. Підстава для такого швидкого і небувалого поширення експертизи є кардинальна зміна уявлень щодо істинності. Справді, саме за останні 30 років відбулася відмов від уявлень, що те чи інше судження або рішення може бути єдино „правильним”, або „істиною в останній інстанції”. Стає все більш очевидним, що проблеми ніколи не мають одного-єдиного абсолютно правильного рішення. - спільне навчання хлопчиків та дівчаток - 12-річне навчання та 12-бальна система - 12-годинний робочий день в 19 ст та 8-годинний – в 20 му ст. - Пенсійний вік тощо Розвиток наукових уявлень щодо специфіки процесів ціле покладання та цілеспрямованої поведінки переконливо показав, що в процесах розв’язання завдань, окрім отримання прямого цільового результату, завжди виникають побічні результати, які за своїми масштабами і значущістю можуть переважати прямий результат. Нині загальновизнано, що кількість побічних результатів безпосередньо залежить від складності діючої системи. Якщо при цьому враховувати, що в соціальних системах ми завжди маємо справу з безліччю різноманітних суб’єктів, то стає зрозумілим, що кількість та якість побічних результатів – найважливіший фактор ефективності діяльності всієї системи. Однак передбачення, врахування і тим більше контроль за всім цим у рамках якоїсь однієї професійної позиції принципово неможливі. Необхідність в експертизі виникає тоді, коли є розуміння, що проблема може бути розв’язана різними способами, кожний з яких може бути правильним, а їх порівняльна ефективність визначається можливістю врахування та оцінки максимальної кількості побічних результатів. Експертиза в цьому плані й спрямована на порівняльну оцінку нецільових результатів за всіма компонентами діючої системи. 2. Експертиза – особливий вид оцінної діяльності. Причому це не оцінне судження, незалежно від того, за якими шкалами робиться оцінка (судження „добре-погано”, „красиво-огидно” експертними не є), та не критичний аналіз явища або факту. Принаймні критична оцінка не є основним видом експертизи. Експертиза пов’язана з прогнозуванням наслідків для елементів діючої системи та оцінкою саме цих прогнозованих наслідків. Прогностична оцінка, по суті, є імовірнісною, але в цьому полягає одна з переваг експертизи як методу дослідження – в результаті ми завжди отримуємо не одну-єдину відповідь, яка претендує на абсолютну істину, а розвій відповідей, що відображають якість та ступінь вірогідності можливих наслідків. При експертуванні системи повинні оцінюватися з погляду тих наслідків, які виникатимуть на боці всіх суб’єктів, що включені в сферу дії цієї системи. Звідси випливає, що у сферу психологічної експертизи потрапляють як індивіди, безпосередньо включені в педагогічний процес, так і різноманітні соціальні інституції, пов’язані з ним. Крім того, при такому підході ми отримуємо ми отримуємо можливість будувати експертизу, спираючись на систему прогнозів різного ступеня віддаленості наслідків. Отже, експертиза в разі потреби може містити й суто наукові дослідницькі компоненти, такі як критика, аналіз, експеримент тощо. Однак, на відміну від наукового дослідження, вона завжди виявляється включеною у розв’язання якихось „інших” проблем і не має власних дослідницьких цілей. Експертиза, таким чином, є прикладним дослідженням, що вирішує окремі всередині інших, не експертних цілей та проблем. До того ж. Всі люди, незалежно від професійної належності та рівня кваліфікації, тією чи іншою мірою володіють здатністю до прогнозування результатів, оцінки можливості тих наслідків і можуть формулювати оцінні судження з приводу певних явищ і фактів. Це означає, що поняття експертизи не є нерозривно пов’язаним з рівнем кваліфікації, але визначається особливою позицією та, відповідно, системою дій людей стосовно об’єктів. 3. Ми можемо виділити три основні типи експертиз за характером суб’єкта, який займає позицію експерта. Перший, найпоширеніший та найпростіший тип експертизи – кваліфікаційна, або моно професійна експертиза. Тут ідеться про оцінку професійної діяльності однієї людини, що проводиться іншим професіоналом, але вищого рівня кваліфікації. Різні рецензування, захисти, професійні конкурси. Інженер вважає, що цого розробку може оцінити тільки інженер... Другий тип експертизи – це полі професійна експертиза, коли об’єкт, створений у рамках однієї професійної діяльності, оцінюється з погляду іншої професійної позиції. Саме тут уперше виявляється осмисленою ідея психологічної експертизи педагогічної системи. Стосовно педагогічних систем полі професійна експертиза може будуватися не тільки з погляду психології, але і з позицій будь-якої наукової або професійної діяльності: соціології, культурології, медицини, кібернетики тощо. Обмеження, що виникають, пов’язані тільки з тим, наскільки на сьогодні ми здатні передбачити можливі результати та наслідки діяльності системи. Третій тип експертизи – суспільна, або споживацька експертиза. В цьому випадку суб’єктом експортування можуть виступати будь-які люди – індивіди або соціальні групи, які безпосередньо на собі відчувають наслідки дії системи або потенційно будуть відчувати. Їхні оцінні судження і становлять основу цього типу експертизи. Звичайно ж, для того, щоб розрізнені судження або думки набули форми експертизи, необхідна спеціальна організація експертної ситуації, але при цьому необхідно чітко розуміти, що організатори тільки створюють умови для виявлення поглядів та оцінок і можуть виступити з функцією фіксації та узагальнення. Але експертами при цьому є саме ті люди, які відчувають на собі дію системи. В маркетингових дослідженнях цей тип експертизи використовується досить давно. Пит. До аудиторії: До якого типу експертиз належить ліцензування спеціальності Міністерством Освіти та Науки? 4. Які об’єкти можуть виступати предметом експертизи. У найзагальнішому вигляді можна сказати, що предметом експертизи може служити будь-який об’єкт як діяльнісна система, що включає у сферу свого впливу людей, соціальні групи або умови їх існування. Конкретизуючи цю загальну тезу, можемо виділити три типи експертиз за специфікою об’єктів. Передусім це об’єкти, що являють собою всі форми підготовки прийняття рішень, - проекти, програми, плани. У цьому випадку йдеться про власне прогнозну експертизу. У другому випадку об’єктами виступають наявні товари, послуги, системи дій, які склались і функціонують. Тут ідеться про ситуаційну, або ретроспективну експертизу. Третій варіант пов’язаний з існуванням альтернативних систем дій. Причому це можуть бути як наявні факти та явища, наприклад, конкуруючі товари або послуги, так і альтернативні проекти, програми тощо. У цьому випадку експертиза стає порівняльно-оцінною і поєднує в собі в повному співвідношенні ознаки двох типів.
Читайте також:
|
||||||||
|