Соціальна діагностика і профілактика

Лекція 4. Загальні технології соціальної роботи

Соціальні технології– це сукупність засобів професійного впливу на соціальний об'єкт з метою його поліпшення, забезпечення оптимізації функціонування при можливому тиражуванні даної системи впливу.

Технологія соціальної роботи як вид професійної діяльності –це сукупність способів дій, спрямованих на відновлення, зберігання або поліпшення соціального функціонування об'єкта, а також на попередження негативних соціальних процесів при можливому тиражуванні (повторенні) даної системи дій.

Технологія соціальної роботи як навчальна й наукова дисципліна містить у собі загальні технологічні процедури (загальні технології), найважливіші методи й окремі технологічні процедури (окремі технології).

Система загальних технологій включає діагностику, профілактику, адаптацію, реабілітацію, корекцію, соціальну терапію, соціальну експертизу, прогнозування, проектування, посередництво, консультування, соціальне забезпечення, соціальне страхування, опіку й піклування.

Можна виділити такі найважливіші методи:організаційно-розпорядницький, соціально-економічний, психолого-педагогічний, соціологічний, комунікативний, медико-соціальний, етно-демографічний, правовий, культурологічний.

Масив окремих технологій об’єднує такі технологічні процедури: соціальна робота у сфері зайнятості населення з безробітними громадянами; з особами девіантної поведінки; із сім'ями; з особами, що страждають на психічні розлади і схильні до суїциду; з інвалідами, громадянами літнього віку; фемінологічні технології соціальної роботи; соціальна робота з дітьми й підлітками; з молоддю; з малозабезпеченими верствами населення та ін. [23].

Коротко позначимо істотні характеристики загальних технологій соціальної роботи.

Соціальна діагностика – методологічний інструментарій, що дає управлінським органам необхідні знання, на основі яких розробляються різноманітні соціальні прогнози і проекти, вивчається суспільна думка й морально-психологічний клімат у суспільстві.

Технологія (загальна схема методики здійснення) діагностики містить ряд етапів: попереднє ознайомлення з об'єктом; проведення загальної діагностики; проведення спеціальної діагностики; побудова висновків, на основі яких робляться підсумки.

Соціальна діагностика базується на ряді принципів: об'єктивності, причинності, комплексності, наукової обґрунтованості.

У процесі її використовуються такі методи, які найчастіше застосовуються: інтерв'ю, анкетування, порівняння, метод дерева цілей.

Прийняті на основі соціальної діагностики рішення й рекомендації реалізуються через різноманітні процедури технології соціальної роботи. Однією з таких процедур є соціальна профілактика.

Під профілактикою розуміється науково обґрунтовані і своєчасно вжиті дії, спрямовані на: запобігання можливих різноманітних колізій в окремих індивідів і груп ризику; зберігання, підтримка й захист нормального рівня життя і здоров'я людей.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Теорія Фрейда та неофрейдистська теорія особистості.	\|	Соціальна корекція і терапія

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.