МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Опрацювання першоджерелЗавдання для самостійної роботи Додаткова Основна План Тема 4: Філософія і медицина в епоху Нового часу та Просвітництва
1. Натуралістичний і механістичний характер філософії Нового часу. 2. Емпіризм в новоєвропейській філософії. Основні ідеї вчень Ф. Бекона, Т. Гобса, Дж. Локка. 3. Раціоналізм в новоєвропейській філософії. Основні ідеї вчень Р. Декарта і Б. Спінози. 4. Французське просвітництво ХVIII століття. 5. Розвиток медицини в епоху Середньовіччя та Відродження: Ф. Бекон: філософські погляди в медицині.
Рекомендована література 1. Гусєв В. І. Західна філософія Нового часу. XVII – XVIII ст.: Підручник. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2000. – С. 13-60, 123-182. 2. Нарский И.С. Западноевропейская философия XVII века: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1974. – С. 11-270. 3. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів: Новий світ -2000, Магнолія плюс, 2003. – С. 115-138. 4. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 61-76. 5. Причепій Є.М, Черній А.М., Чекаль Л. А. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2006. – С. 87-116. 6. Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 46-61. 7. Розвиток медицини в Західній Європі (XIV-XVII ст.). Режим доступу: http://www.historymed.ru/chair/candidates_at_least/index_page4.php Гайденко П.П. История новоевропейской философии в ее связи с наукой. – М.: Мысль, 2000. Библер В. С. Век Просвещения и критика способности суждения. – М.: РФО, 1997. Мамардашвили М. К. Картезианские размышления. – М.: Прогресс, 1993. Огурцов А. П. Философия науки эпохи Просвещения. – М.: ИФ РАН, 1993. Суботин А. Л. Френсис Бекон. – М.: Мысль, 1974. Федоров А. Спиноза: жизнь мудреца. – Ростов н/Д: Феникс, 2000. Питання для самоконтролю 1. В чому особливість філософії Нового часу? 2. Які «ідоли» виділяв Ф. Бекон? 3. Які основні правила пізнавального методу Р. Декарта? 4. Як Б. Спіноза трактує субстанцію? 5. Розуміння гуманізму в філософії Просвітництва. Теми рефератів для самостійної (письмової) роботи студентів: 1. Загальна характеристика філософії Нового часу. 2. Емпірична традиція новоєвропейської філософії. 3. Раціоналістична традиція новоєвропейської філософії. 4. Вчення про субстанцію Б. Спінози. 5. Просвітницький ідеал людини. Бекон Ф. Новый Органон // Бекон Ф. Сочинения: В 2-х т. – Т.2. – М.: Мысль, 1972. – С. 7-82. Гобсс Т. Левиафан // Гобсс Т. Избр.произв: В 2 т. – Т. 2. – М.: Мысль, 1965. – С. 192-378. Декарт Р. Метафізичні розмисли / Перек. з фр. З. Борисюк та О. Жуковського. – К.: Юніверс, 2000. – С. 21-71. Лейбниц Г. Монадология // Лейбниц Г. Сочинения: В 4 т. – Т.1. – М.: Мысль, 1982. – С. 413-429. Спиноза Б. Этика // Спиноза Б. Сочинения: В 2-х томах. – Т. 2. – СПб.: Наука, 1999. – С. 251-478.
Зміст лекції: 1. Передумови формування філософії Нового часу XVII ст. - епоха Ренесансса сприяла значному розкріпаченню філософської думки, втраті нею статусу «служниці богослів'я» і перетворення на «служницю неокртеса». Набирає силу ідея самостійності, автономності філософії, що висуває свої положення, виходячи з досвіду і спираючись на розум; - в XVII ст. характеризується певними змінами в економічній сфері суспільства: розкладання феодальних відносин, зростання міжнародного виробництва, торгівлі, економічних і культурних зв’язків між країнами, інтенсивний розвиток економічних буржуазних відносин; в соціально-політичній сфері суспільства: буржуазна революція в Нідерландах (XVI ст.-поч. XVII ст.), буржуазна революція в Англії (сер. XVII ст. ), становище і розвиток капіталістичних відносин; зміни в соціальній структурі суспільства; зміни в політичній системі суспільства; відкриття в природознавстві (механіка небесних і земних тіл; астрономія; теорія опору матеріалів; фізика: вивчення електричних і магнітних явищ; хімія.); - XVII ст. називають «Новий час». В історичному асекті ця назва пов’язана з розумінням «Нового часу» як періоду в історії людства, хоча тут теж не все так однозначно. Нова́ істо́рія— період всесвітньої історії, що настав за періодом середніх віків. Поширення розподілу історії на давню, середню і нову сприяв твір французького вченого Жана Бодена «Метод легкого вивчення історії». Хронологічно, за традицією європейської історіографії, період Нової історії починається на рубежі XV-XVI ст., з подій: · 1492 — «відкриття» Колумбом Америки; · 1517 — «тези» Мартіна Лютера, що стали поштовхом до церковної Реформації В російській історіографії традиційно називається інша дата: · 1453 — остаточне завоювання османами Константинополя та повалення Візантійської імперії. У радянській і пострадянській історіографії історію після Середніх віків заведено розділяти на дві епохи: Нову історію і Новітню історію. В західній історіографії такого поділу немає, і вся історія, починаючи з кінця середньовіччя називається Сучасною історією. Читайте також:
|
||||||||
|